Мирослава Ґонґадзе виграла справу у Європейському суді.

Мар’яна Драч
Мирослава Ґонґадзе (PHL)
Прага, 8 листопада 2005 року - Європейський суд з прав людини у Страсбурзі визнав Україну винною у справі Георгія Ґонґадзе. Таким чином суд задовольнив позов вдови журналіста проти України і зобов’язав Київ виплатити їй 100,000 євро відшкодування. Сім суддей, які розглядали цю справу, одноголосно вирішили, що Україна

· не зробила достатньо, щоб захистити життя Георгія Гонгадзе, · неадекватно проводила розслідування цієї справи і · неадекватно повелася зі вдовою покійного журналіста.


Як же можна було захистити життя Ґонґадзе? Як зауважують судді, покійний редактор інтернет-видання "Українська правда" незадовго до свого зникнення у вересні 2000-го року звертався до правоохоронців з проханням захисту, бо помітив, що за ним стежать. Але натомість Ґонґадзе вбили. Як вважають європейські судді, є висока вірогідність того, що саме міліціонери причетні до зникнення і вбивства Георгія.

Мирослава Ґонгадзе подала позов проти України до Європейського суду з прав людини у жовтні 2002 року. Суд почав розглядати справу у березні цього року і ось сьогодні маємо вердикт: українська держава порушила кілька статей Європейської конвенції із захисту прав людини.

Радіо "Свобода" зв''язалося зі вдовою журналіста і попросила її прокоментувати ухвалу суду.

Мирослава Ґонґадзе

Я задоволена цим рішенням. Я вважаю, що це рішення історичне, справді відображає ставлення української влади до своїх громадян. Воно також є прецедентом для інших, таких людей як я, які постраждали від української влади. Це показує, що ми можемо вигравати і це навчить українську владу справді поважати своїх громадян. Це раз.

По-друге, я дуже задоволена тим, що рішення Європейського суду переказує весь процес розслідування. Там дуже чітко вказано, що з 1991 року в Україні було вбито чи загинуло 18 журналістів, жодне з цих розслідуваннь не було доведене до кінця.

Злочин проти Георгія – це остання крапка в цьому процесі. Я задоволена, що це зафіксоване в рішенні Європейського суду.

Мар’яна Драч

Мирослава, в травні цього року нова українська влада пропонувала Вам, так би мовити, дружньо врегулювати справу Ґонґадзе і уряд висловив готовність виплатити Вам 100 тисяч євро. Тоді Ви відмовились від цієї пропозиції. Чому Ви тоді це зробили? Чому знову з’являється 100 тисяч євро у рішенні вже Європейського суду?

Мирослава Ґонґадзе

Відверто кажучи, в моєму позові до Європейського суду я не просила про жодну фінансову компенсацію. Рішення про суму визначив сам Європейський суд. Тому я не просила українську владу про цю суму також. Коли була така пропозиція, то для мене було принципово важливо, щоб якщо могла погодитись, то щоб було чітко зафіксовано у зобов’язаннях української влади, що вони готові покарати виконавців і замовників цього злочину.

Український уряд цього не захотів зробити, тобто вони не захотіли фіксувати таке зобов’язання перед європейською спільнотою, переді мною. Це було основною причиною, чому я відмовилась від цієї суми.

Зараз у мене руки розв’язані, насправді. Я залишаю за собою право подавати наступний позов, якщо не будуть притягнуті до відповідальності замовники цього злочину.

Мар’яна Драч

Тобто Ви готові знову подавати до суду?

Мирослава Ґонґадзе

Абсолютно, якщо українська влада не доведе цей злочин до кінця.

Мар’яна Драч

Що Ви будете робити зі 100 тисячами євро, які має виплатити українська держава? Ми знаємо, що уряд формально має 3 місяці для того, щоб погоджуватися чи оскаржувати це рішення. Але переважно українська держава виконує рішення Європейського суду. Якщо за кілька місяців Ви отримаєте відшкодування, що Ви будете робити з цими грошима, чи Ви вже вирішили? Чи мали час про це подумати?

Мирослава Ґонґадзе

Перш за все, я про це ще не думала, будемо вирішувати, коли насправді ці гроші я зможу побачити. Але відверто кажучи, було дуже багато фінансових витрат в процесі цих 5 років. Це була дуже важка і кропітка робота.

Я дуже вдячна за цю роботу своїм адвокатам і в Україні і в Європі, європейським депутатам, Інституту масової інформації, який підставив мені плече. Всі ці витрати повинні бути компенсовані цим людям. Це раз.

По-друге, я думаю, що частина цих грошей, якщо вони будуть, то просто підуть на майбутнє навчання моїх дітей. Я думаю, що це важливо. Звичайно, матері Георгія. Частину грошей я зарезервую для наступного процесу.