Дніпропетровськ – пам’ять жертв після указу президента вшанували. Але влада діє за старими звичками.

Дніпропетровськ, 28 листопада 2005 (RadioSvoboda.Ua) - У Дніпропетровську вперше за роки незалежності України у вшануванні пам’яті жертв голодомору і політичних репресій взяла участь влада.

На Дніпропетровщині, на яку за офіційною статистикою припадає 70 відсотків від кількості загиблих від голодомору 32-33 років в Україні, офіційна влада за усі роки незалежності за рідкісними виключеннями не брала участі у вшануванні пам’яті жертв. Кільканадцять пам’ятних знаків на вшанування їх пам’яті були, часом з подоланням опору місцевої влади, встановлені у області громадськими і політичними організацями, які щороку проводили жалобні заходи. І нарешті, лише після указу президента, керівники області, міст і районів опинилися у перших рядах жалобних церемоній і процесій.

У Дніпропетровську цього року офіційні жалобні заходи були проведені досить широко. Проведені тематичний семінар у обладміністрації і круглий стіл у історичному музеї. 26-го листопада пам’ять загиблих була вперше офіційно вшанована на колишньому розстрільному об’єкті НКВС-МГБ на 9-му кілометрі Запорізького шосе, куди вперше ж офіційно запросили до участі священиків Київського партріархату. Вперше був проведений хресний хід УПЦ Московського патріархату і молебень у Преображенському соборі УПЦ Московського патриархату.

Як і кожного року у церквах УПЦ Київського патріархату були проведені заупокійні служби. Обласна організація Конгресу українськиї націоналістів організувала вшанування пам’яті жертв і молебень біля пам’ятного каменя, нещодавно встановленого КУН поблизу пам’ятника горезвісному “всеукраїнському старості” часів голодомору Григорію Петровському на привокзальній площі міста.

“Зараз ми знаходимося на одному з найбільших могильників Дніпропетровської області. Це дев’ятий кілометр Запорізького шосе. Тут у тридцяті-п’ятдесяті роки звозили людей з області і навіть з Запорізької області, привозили, тут розстрілювали, частину розстрілювали на вулиці Короленко де був КДБ, і таким чином тут настріляли близько ста тисяч осіб. Зараз деяка влада принижує цю цифру. Ми, наприклад, десять років тому з КГБ мали дані що тут розстріляні 47 тисяч але потім відкрилося багато інших даних і ми дізналися що тут значно більше. Та й треба судити ще й по тому що цей могильник сягає два і шість десятих гектара” – сказав голова обласної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Василь Сірий підчас жалобної церемонії на 9-му кілометрі Запорізького шосе.

Витин з промови голови обласної адміністрації Надії Дєєвої на 9-му кілометрі:

“Ми маємо пам’ятати, ми маємо вшановувати пам’ять про них. Але перед усе ми маємо робити все для того щоб ті часи не повторилися і усунути непорозуміння у суспільстві один з одним і працювати тільки для того щоб кожний з усіх нас був щасливий. Вшануймо пам’ять всіх постраждалих від голодомору і репресій хвилиною мовчання.” - Гарно сказано, але хіба для того щоб вшанувати загиблих був обов’язково потрібний указ президента, до якого можновладці всіляко замовчували самі факти масових розстрілів і голодомору у області, яка від голодомору найбільше постраждала?

На хресний хід, який очолили Надія Дєєва, голова обласної ради Микола Швець і міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко, учасників збирали з дніпропетровських ВУЗів за рознарядками, так само як, наприклад, і на мітинги на підтримку Януковича рік тому. Методи роботи місцевої влади не помінялися – рознарядка на участь є головним інструментом примусу у забезпеченні масовості заходів за участю керівництва.

Без жодних рознарядок понад сотня людей прийшли на привокзальну площу. Молебень там провели священики Київського патріархату. У великих будинках, що оточують площу, поминальна свічка мерехтіла лише у одному вікні. Двоє оперативних працівників міліції з тих, що охороняли порядок на місці молебню, вголос матюкалися, сміялися і кепкували з учасників. Після зауваження щодо їхньої поведінки офіцеру міліції у формі вони були відсторонені від охорони молебня. Голова обласної організації Конгресу українських націоналістів Юрій Береза сказав так:

“Нарешті і у Дніпропетровську за 14 років незалежності День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій пройшов так як він повинен був пройти – з панахидою, з відданням почестей тим людям, які загинули. Незважаючи на оту пиху, з якою проводила це адміністрація. Ви прекрасно побачили як це робили прості люди отут на привокзальній площі біля пам’ятного знаку жертвам голодомору і політичних репресій.”