Про це 18-тирічна Наташа Кампуш розповіла своєму психіатрові, який прочитав її заяву на прес-конференції у Відні.
Наташа вважає викрадача “частиною свого життя” і виявила бажання від себе розповісти свою історію світові.
8 років тому 10-ти річну дівчину, коли вона йшла до школи, викрав Вольфганг Пріклопіл. Усі ці роки він тримав її у підвалі. Батьки дівчини не знали, чи вона жива.
Після того, як чотири дні тому Наташа Кампуш змогла втекти, викрадач учинив самогубство, кинувшись під поїзд.
Дівчина назвала його смерть "непотрібною" і висловила жаль і сум із цього приводу.
На думку психологів, Наташа Кампуш стала жертвою так званого "стокгольмського синдрому", коли в"язні або заручники починають відчувати симпатію по відношенню до тих, хто позбавив їх волі.
Наташа вважає викрадача “частиною свого життя” і виявила бажання від себе розповісти свою історію світові.
8 років тому 10-ти річну дівчину, коли вона йшла до школи, викрав Вольфганг Пріклопіл. Усі ці роки він тримав її у підвалі. Батьки дівчини не знали, чи вона жива.
Після того, як чотири дні тому Наташа Кампуш змогла втекти, викрадач учинив самогубство, кинувшись під поїзд.
Дівчина назвала його смерть "непотрібною" і висловила жаль і сум із цього приводу.
На думку психологів, Наташа Кампуш стала жертвою так званого "стокгольмського синдрому", коли в"язні або заручники починають відчувати симпатію по відношенню до тих, хто позбавив їх волі.