У Німеччині забили на сполох – кількість правоекстремістських злочинів зросла.

„Антисемітські та праворадикальні атаки набули такої очевидності й агресивності, що вони вже примушують згадати про час після 1933-го року”, - заявила в Берліні голова Центральної ради єврейських громад у Німеччині Шарлотте Кноблох. Зростання кількості інцидентів, таких, як, наприклад, спалення в східнонімецькому містечку Претцін щоденника Анни Франк, свідчать, що вже йдеться не про окремі випадки. Анна Франк – єврейська дівчинка з Амстердама, яка впродовж всього часу, поки її родина переховувалася від нацистів, вела щоденник. Анна загинула в одному з концтаборів у п''ятнадцятирічному віці. З огляду на активізацію праворадикальних кіл у Німеччині політики виступили за вироблення ефективнішої стратегії в боротьбі з неонацистами. Соціал-демократи пропонують скликати для цього саміт демократичних сил. Говорить представник СДПН Себастіан Едаті:

„Такого не повинно бути, щоб на федеральному рівні ми надавали підтримку різним ініціативам, а на місцях закривали молодіжні центри. Кожний закритий такий центр – це внесок у посилення правого екстремізму в Німеччині, оскільки праві ектремісти йдуть туди, де бракує демократичної роботи з молоддю”.

Голова спілки „Покажи своє обличчя” Уве-Карстен Хайе звернув увагу на те, що на сході Німеччини є регіони, де крім офісів праворадикальної Націонал-демократичної партії нема жодних інших установ, які б опікувалися проблемами населення. Він виступив за вироблення довготермінової стратегії, щоб, як сказав Хайе, „відвоювати цей простір”.

Більшість політичних партій у Німеччині, однак, вважають ідею проведення демократичного саміту невдалою. Замість цього християнські демократи та ліберали пропонують посилити переслідування неонацистів з боку правоохоронців та більше займатися політичною освітою. Представник Християнсько-демократичного союзу Вольфґанґ Босбах, зокрема, сказав:

„Нам не бракує самітів. Ми вже достатньо проводимо їх. Що нам потрібно, так це рішуче втручання в ситуацію. Саміт же не допоможе приборкати жодного правого радикала”.

„Зелені”, у свою чергу, вимагають довгострокового забезпечення державним фінансуванням антинеонацистських ініціатив, що допоможе посилити громадянське суспільство. Водночас голова союзу „Проти забуття – за демократію” Йоахім Ґаук застеріг від того, щоб віддавати програми з боротьби з правим екстремізмом до рук місцевої влади. На його думку, такими програмами й надалі має опікуватися центральна влада. Ґаук припустив, що чимало комун, щоб не зіпсувати свій імідж, ніколи з власної ініціативи не попросять гроші для антинеонацистських проектів.