Віктор Міняйло Київ, 29 грудня 2006. (RadioSvoboda.Ua) – З-поміж 45 політичних партій і блоків, які у березні 2006 року оголосили про свій похід до парламенту, у Верховну Ради потрапили лише 5. Із решти 40 невдах одні повністю згорнули прапори, а інші час від часу дають про себе знати.
Переговори про створення парламентської коаліції вели БЮТ, «Наша Україна» і соціалісти. Але підсумок такий: голова Соціалістичної партії Олександр Мороз — спікер парламенту, а голова Партії регіонів Віктор Янукович — голова уряду.
Четвертий номер виборчого списку Партії регіонів Тарас Чорновіл оцінив рік, що минає, такими словами: «Пережили різні періоди. Від моментів досить жорсткої боротьби і жорсткого опльовування. Вже, може, не репресій, не тиску в цьому році, а дійсно такого певного оплюгавлення, до відчуття перемоги, відчуття втрати цієї перемоги і повернення перемоги».
БЮТ і далі звинувачує соціалістів у зраді. А «Наша Україна» прагне відродитися
Блок Юлії Тимошенко пережив ситуацію з точністю до навпаки. Спочатку відчуття перемоги, тривалі переговори, лідер блоку за крок до прем‘єрства, а нині – парламентська опозиція. Заступник Юлії Тимошенко Олександр Турчинов зазначає: «Маючи серйозні показники під час підрахунку голосів, ми не змогли сформувати коаліцію у зв‘язку зі зрадою соціалістів. Тому це є колосальна проблема і колосальний негатив, який дав нам 2006 рік».
Щоправда, соціалісти свої дії вважають не зрадою, а компромісом. Голова київського осередку партії Валентина Семенюк з цього приводу каже: “Соціалістична партія доказала свою здатність іти на компроміси. Нехай нас не багато, але ми говоримо правду. Навіть ті неадекватні кроки, які були прийняті, вони були прийняті заради одного: заради єднання України, заради єднання Сходу і Заходу. Компроміси наші стосуються тільки одного: України і народу України”.
А ще в парламентській більшості є два десятки комуністів, представництво яких з кожними виборами суттєво зменшується.
А серед опозиції – вісім десятків представників блоку “Наша Україна”. Однойменна партія нині в процесі визначення місця під сонцем. На останній політраді НСНУ очолив голова президентського секретаріату Віктор Балога, а зовсім нещодавно на чолі парламентської фракції став В‘ячеслав Кириленко.
А що ж партійні невдахи?
Зовсім небагато, десятих відсотка, не вистачило, щоб потрапити до парламенту блокам Наталії Вітренко і Володимира Литвина.
Після створення антикризової коаліції пані Вітренко майже повністю зникла з медіапростору України. А колишній спікер став віце-президентом Академії Наук,але ностальгує за великою політикою: виступає на телебаченні і бере участь у всіляких конференціях, круглих столах та громадських обговореннях.
Почесне восьме місце на виборах посів блок Костенка-Плюща. Двічі голова Верховної Ради взагалі відмовляється давати будь-які інтерв‘ю, а голова Української народної партії (колишнього Українського народного руху) Юрій Костенко напередодні Нового року підписав з головою Народного руху України Борисом Тарасюком Декларацію про відновлення організаційної єдності УНП та НРУ. Низка подібних декларацій, раніше підписаних між УНР Костенка і НРУ Удовенка, до відновлення організаційної єдності не призвели.
І замикає першу десятку лідерів парламентських перегонів Громадянський блок Пора-ПРП. Лідер партії “Реформи і порядок” Віктор Пинзеник визнав помилкою блокування з “Порою” і влив свою партію в Блок Юлії Тимошенко.
А “Пора” поки що на роздоріжжі. Говорять про її переговори з відставним міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком. Про результати ми дізнаємося вже наступного, 2007 року.