Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Зиновій Фрис: Верховна Рада припинила свої повноваження, як про це заявив Віктор Ющенко. А чи для цього до логічного кінця треба довести насамперед складання 151 депутатом своїх повноважень, як цього вимагає Олександр Мороз?
І Мороз, і Ющенко сьогодні підтвердили свої вимоги. Пане Оніщук?
Микола Оніщук: Насправді логічний кінець у питанні щодо дострокового припинення повноважень народних депутатів уже наступив. Оскільки, як відомо, відповідно до частини 6 статті 81 Конституції, повноваження народних депутатів у випадку їхнього виходу з фракції, за рішенням з’їзду, приймаються і набувають чинності від дня ухвалення такого рішення.
Як відомо, це не потребує Конституція, регламент Верховної Ради, постанова, яку нещодавно ухвалили, будь-яких схвалюючих рішень з боку парламенту чи ЦВК.
Відтак, що стосується складення повноважень народних депутатів, припинення їх достроково, питання є завершеним. І сьогодні є доконаний факт, що в парламенті України немає 168 народних депутатів. Тобто менше двох третин, як цього вимагає Конституція України, як умова повноважності парламенту. Зиновій Фрис: Пане Мірошниченко, хто розсудить Президента Ющенка та спікера Мороза?
Юрій Мірошниченко: Щодо протиріч, які начебто виникли між Головою Верховної Ради та Президентом, я б хотів висловити тезу, що насправді протиріч немає. І Президент України, і Голова Верховної Ради, і члени коаліції, і члени опозиції говорять про той випадок, коли Верховна Рада втрачає свої повноваження, відповідно до 82 статті Конституції, у зв’язку з тим, що кількість депутатів зменшується, стає меншою за 300. Дві третини від загального складу.
Дискусія розгорнулася лише в одному. Полягає вона в тому, що за інформацією голови Верховної Ради, в Секретаріаті парламенту немає 151 заяви про складання повноважень. Це перше.
І друге. Відповідно до думок певних правників, з’їзд, який провів блок “Наша Україна” без участі Партії промисловців та підприємців, викликає певні питання щодо легітимності. І от тут іде дискусія.
Зиновій Фрис: Пане Мірошниченко, сьогодні Віктор Балога заявив, що будь-які заяви про небездоганність процедури складання депутатських повноважень не витримують найпростішого тесту на здоровий глузд.
І далі тягти кота за хвіст можуть дозволити собі герої дитячих пісеньок, але ніяк не відповідальні партії. Так хто тягне кота за хвіст?
Юрій Мірошниченко: Я хотів би повернутися до джерел. Джерело усіх цих перипетій - це все ж таки домовленість Президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради, де було визначено, зроблено заяви, що в Україні відбудуться дострокові вибори, вони пройдуть 30 вересня. І всі політичні сили, фактично, з цього приводу знайшли консенсус. Це надзвичайно велика подія.
Зиновій Фрис: Це Ви після перших домовленостей назвали, до речі, історичною подією. Це було тут, у цій студії.
Юрій Мірошниченко: Ми тоді з Миколою Васильовичем були в одній студії. Це нам полегшило життя як правникам обох сторін конфлікту.
Зиновій Фрис: Так все таки.
Юрій Мірошниченко: Все ж таки іде пошук максимально легітимних шляхів забезпечення цього політичного рішення.
Зиновій Фрис: Панове, ми сьогодні запрошували до програми Бориса Беспалого, він не зміг прийти. Але я записав з ним коротеньку розмову.
Борис Беспалий, якого вважали вірним, послідовним, жорстким прихильником “Нашої України”, вийшов з НСНУ і звинуватив парламентську меншість у диктаті. Ось як він пояснив це в інтерв’ю Радіо Свобода.
Борис Беспалий: Причина для мого виходу з НСНУ є тільки одна. Я переконаний, що проводити перевибори тільки тому, що цього вимагає парламентська меншість, це неправильно.
Свою точку зору я відкрито, публічно, постійно відстоював усередині партії. Але коли дискусія в партії завершилась, я залишився в меншості, партія від слів приступала до дій у цьому плані, то я вимушений був вийти зі складу партії, бо я вважаю цю розбіжність дуже серйозною, бо це експеримент на країні дуже небезпечний.
І тільки після того, як я вийшов з партії, я дозволив собі оприлюднити наші розбіжності. Це і все.
Зиновій Фрис: Пане Оніщук, якщо такі люди, як Беспалий, покидають “Нашу України”, чи не свідчить це про те, що щось тут не так. Що не так?
Микола Оніщук: “Нашу Україну” покидає Борис Беспалий, але приходять інші люди. Наприклад, прийшов Оніщук нещодавно. Я взагалі можу назвати багато інших прізвищ. Насправді це ні про що не говорить.
Я хотів би, користуючись нагодою, зауважити колезі Беспалому, що він має пам’ятати про те, що вибори – це формула врегулювання глибокої політичної та парламентської кризи.
Зиновій Фрис: Він не проти виборів.
Микола Оніщук: Вибори, призначені на 30 вересня з підстав неповноважності парламенту, були запропоновані не опозицією. І Борис Беспалий має про це знати.
Вони були запропоновані коаліцією, щоб відійти від статті 90, де йдеться про дострокове припинення повноважень парламенту з підстав недієздатності, порушення термінів і все інше, і перейти на більш нейтральну, я б сказав, підставу, яка не пов’язана з неконституційною діяльністю парламенту, а пов’язана з набуттям обставин щодо неповноважності.
Таким чином це той випадок, коли Борис Беспалий або непоінформований про реальний стан речей і політичні події, або просто перебуває у певному складному статусі психологічному, зокрема через певні обставини, які лише йому добре відомі.
Зиновій Фрис: Пане Оніщук, у Вашій партії не вважають Беспалого зрадником чи таким, що продався?
Микола Оніщук: Це справа самої партії.
Зиновій Фрис: Особисто Ви так вважаєте?
Микола Оніщук: Я утримаюсь. Я працював давно з Борисом Беспалим, я утримаюсь від оцінок. Я думаю, це буде більш правильно.
Зиновій Фрис: Пане Мірошниченко, що могло спонукати Беспалого зробити цей крок? Чи тільки те, про що він сказав у нашому ефірі?
Юрій Мірошниченко: Я також не хотів би коментувати мотиви пана Беспалого. Я виходжу з того, що я приймаю ті публічні аргументи, які він нам запропонував. Для мене це також велика проблема, проблема диктатури меншості.
У демократичному світі навіть диктатура більшості сьогодні є неприйнятною. І думка меншості, і позиція меншості в демократичному світі завжди враховується.
А він говорить про небезпеку диктатури меншості, коли меншість у парламенті, меншість у суспільстві шляхом шантажу вимагає робити не те, що бажає більшість, і в такий спосіб спотворює волевиявлення українського народу.
Тому проблема існує. Вона буде глибшою, коли пройдуть вибори, коли почнуть формувати коаліцію в новому парламенті 6 скликання, коли деяка частина фракцій, які будуть незадоволені, але в сукупності будуть мати 150 голосів, можуть у такий самий спосіб складати мандати і вимагати шантажем задоволення своїх політичних потреб.
І це є велика небезпека. І тут, я думаю, треба дослухатися до пана Беспалого.
Микола Оніщук: Дві тези. Заради справедливості, в майбутньому таких ризиків уже не буде, оскільки ми внесли зміни до Закону про вибори, де виключили із Закону про вибори статтю 101 частини 3, яка, до речі, надавала право політичним партіям виключати зі списку кандидатів у народні депутати.
Цього положення тепер немає. Це означає, що в майбутньому для депутатів нової каденції буде дуже складно застосувати статтю 82 Конституції.
Що стосується меншості. Ніякої загрози диктатури меншості не існує a priori, і не було, тому що меншість у даному випадку закликала лише до одного: до легального механізму формування влади, до виборів.
Якби меншість закликала: от знаєте, ви сьогодні більшість, ми хочемо у вас силовим способом забрати владу, чи в якийсь інший неконституційний спосіб, — я тут підтримав би моїх опонентів.
Але йдеться про вибори. Іншого легального способу, як отримати владу, не існує.
Юрій Мірошниченко: Але тут треба мотивацію подивитися, з якою метою вибори? Якщо вибори як спосіб розв’язання політичної кризи – нема питань.
Микола Оніщук: Абсолютно. Я про це сказав щойно.
Юрій Мірошниченко: А якщо як спосіб стати прем’єр-міністром деяким політичним особам, і в разі, якщо вони не стануть прем’єр-міністром, то піти на продовження цієї кризи, провокування?
Микола Оніщук: Уже не буде, немає вже конституційних можливостей для цього.
Юрій Мірошниченко: Дай Бог, щоб не було.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Матеріали до теми:
Президент Віктор Ющенко видав указ про призначення позачергових виборів до парламенту на 30 вересня Президент УКАЗав втретє Зміни у виборчому законодавстві: чи будуть забезпечені права українських виборців за кордоном? Євродепутат: невиконання політичної угоди може зашкодити відносинам України з ЄС Давид Жванія: Деякі норми оновленого закону про вибори народних депутатів, які звужують права та свободи громадян, можуть бути оскарженими у судовому порядку Айсберг дострокових виборів: надводна і підводна частини (Прямий ефір)