На позачерговому з’їзді суддів голова Ради суддів заявив про спроби політиків втручатися в здійснення правосуддя і звинуватив Вищу раду юстиції в заполітизованості

Як заявив Петро Пилипчук на 8 з’їзді у вівторок у Києві, політична криза і правовий нігілізм в Україні загострили проблеми в правосудді.

За його словами, політики намагаються впливати на суддів, чинити на них тиск, долучати їх до політичної боротьби, використовувати суди і суддів у власних цілях.

Він закликав суддів бути об’єктивними і не піддаватися на спроби тиску й керуватися виключно законами.

За словами Пилипчука, «вкрай заполітизованою» є й Вища рада юстиції, яка перевищує свої повноваження для призначення «потрібних» суддів і звільнення «непокірних».

Такими самими методами, додав голова Ради суддів, діє й Верховна Рада України, яка призначала і звільняла суддів на підставі політичної доцільності.

Критики зазнав і Президент Віктор Ющенко.

Виконувач обов’язків голови Конституційного Суду Іван Домбровський у своїй доповіді закликав з’їзд звернутися до європейських інституцій із проханням допомогти в «боротьбі за відстоювання незалежності судової влади».

Перед початком з’їзду Пилипчук повідомив журналістів, що з’їзд скликали для обговорення проблеми незалежності суддівського корпусу в Україні.

У роботі зібрання беруть участь майже 350 делегатів.

Передбачають, що з’їзд розгляне стан фінансування судів, питання відбору кадрів і дисциплінарну практику кваліфікаційних комісій.

На порядку денному також звіт членів Вищої ради юстиції, призначених з’їздом суддів.

Уривки з виступів

Іван Домбровський, виконувач обов’язків голови Конституційного Суду:

«Я вже говорив про єдність гілок влади, які дружньо об’єдналися проти судової системи. Про це свідчать і всі подальші дії: прийняття постанови, прийняття закону, ці питання мають бути врегульовані в законодавчому порядку Верховної Ради. Мені здається, що враховуючи всі пропозиції та думки, які будуть тут висунуті, нам сьогодні треба доручити Раді суддів прийняти звернення до відповідних європейських інституцій, якщо ми є членами оцих організацій, щоб вони допомогли нам у цій боротьба за відстоювання судової влади. Чим я це аргументую? Я був головою суду, я мав багато зустрічей з послами, з іншими представниками міжнародних організацій. Ви знаєте, вони до нас чомусь ідуть в останню чергу, напевно так, як ми є в Конституції визначені.

В першу чергу вони йдуть до Верховної Ради, потім до Президента і я впевнився, що там їх обманюють. Я питаю, а що Вам сказали у Верховній Раді? Їм кажуть: а все в порядку, в державі ніякої кризи немає, все в порядку, єдиний, хто винен, це судова система, це судді. Я не буду заперечувати, що є судді, які ведуть себе не зовсім так, як треба, які мотиви цього кожен знає і взагалі незалежність судді залежить від нього самого, як він себе поставить, так його будуть поважати.

Я пропоную дати доручення Раді суддів підібрати ці інстанцї європейські, які якраз цією проблемою займаються, це Венеціанська комісія зокрема, щоб і вони могли знати ситуацію з перших вуст, позицію з’їзду і коли будуть розмовляти з нашими великопосадовцями, які їздять туди по черзі, щоб вони могли їм пред’явити оцей наш обвинувальний акт. І нехай вони дадуть відповідь міжнародному співтовариству, чому вони показують такий поганий приклад нашим людям? Що можем від них чекати коли найвищі посадовці ігнорують судове рішення, що є святим».

Василь Онопенко, голова Верховного суду України:

«Як могли знані політики, відомі юристи, і навіть окремі судді, деякі державні інституції дійти до межі правового цинізму? Вочевидь вони розраховували на нашу з Вами байдужість, розгубленість і безсилля. Вони явно не чекали від нас такої чіткої державницької позиції, такої могутньої консолідації суддівського товариства. Колеги, ми разом з вами, разом з Радою суддів України, разом з іншими органами суддівського самоуправління стали в проломі за правосуддя, в проломі проти його знищення, і я думаю, що ви виконали свою функцію, не дали антидержавницьким силам узурпувати судову владу.

Звичайно остаточне рішення за З’їздом суддів України. Чи можна заспокоюватися? Вважаю ні, бо на наших очах іде цілеспрямована руйнація судової влади.

У правосуддя дійсно накотилося немало проблем. Вони накопичувались не за один день, не за один рік. Вони накопичувалися десятиліттями. Розглядають кримінальні справи, вирішують долі людей за кримінально-процесуальним кодексом зразка 1960 року. Невже не на це потрібно було направити зусилля і волю депутатів Верховної Ради, на вирішення цих проблем? Невже їм не відомо, що в 2001 році суди країни розглядали всіх справ біля 3 мільйонів? А в минулому році 7 мільйонів і сто тисяч. Нелюдське навантаження на суддів.

Будь які закони, які приймаються Верховною Радою, повинні в першу чергу відповідати Конституції. На все закрили очі. На все. З одною метою: узурпувати судову владу. Вони її не отримали і не отримають. Нам не потрібні додаткові повноваження суддям. Вже їх маємо. Ми маємо найбільшу владу в цій державі. Але я хочу запевнити, що ми ці повноваження, що є нашою владою, передбачені Конституцією та законом, жодному органу державної влади, яким не передбачені ці повноваження Конституцією, не віддамо!»