Одні вибори - дві «Свободи Слова»

           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.
Ведучий: Зиновій Фрис
Гості Свободи: Андрій Куликов, ведучий «Свободи слова» на телеканалі ICTV, Наталія Лігачова, керівник сайту і журналу «Телекритика».

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису.)

Зиновій Фрис: Пане Куликов, «Свобода слова» по-куликовськи на ICTV стартувала. На думку багатьох, успішно, а головне, доводиться чути, що стартувала з запасом потенціалу.

Чим Ви найбільше незадоволені після перших кількох Ваших програм?


Андрій Куликов: Насправді я не вважаю, що це “Свобода слова” по-куликовськи. Я вважаю, що це “Свобода слова”, яка успішно прожила два роки на каналі ІСТV, яка має всі підстави і далі жити на каналі ІСТV і з багатьма людьми, які були дотичні або брали безпосередню участь у створені цієї програми. Гадаю, що саме в цьому і полягає її дальший потенціал.

А те, що в ній з’явилися нові люди, в тому числі і новий ведучий, то це так, це плюс, який може привнести нові ідеї, нові прийоми. Головне при цьому - це не замикатися на собі, а слухати також, що нам радять.

Пані Лігачова, Ви як телекритик згідні з тим, що передача з новим ведучим має гарні шанси?

Наталія Лігачова: Так, безумовно я згідна саме з такою оцінкою і вважаю, що і в програми, і в Андрія є дійсно великий потенціал.

Але мені здається, що треба працювати над тим, щоб дуже масштабно змінювати теми програми, змінювати мету програми, тобто торкатися менш політизованих тем, тем, які більше хвилюють суспільство.

Суспільство дійсно політизоване, але треба і суспільство вже штовхати до трохи іншого, дати йому зрозуміти, що політики насправді мають вести не тільки кулуарну боротьбу і виливати бруд одне на одного, а мають перш за все вирішувати проблеми, які стосуються кожного з нас.

Пане Куликов, у своїх інтерв’ю Ви підкреслюєте, що є людиною неконфліктною. І все ж, чи спокійно ви споглядаєте на те, що одночасно транслюються дві передачі одного формату і в той самий час?

Давайте подивимося на цю проблему з точки зору наших слухачів, вони ж і, я розумію, телеглядачі.


Андрій Куликов: Справа в тому, що я не споглядаю те, що транслюється в той самий час, бо я або в студії веду програму, або роблю останню підготовку до цього.

Я розумію. Але як Ви самі дивитися на той факт, що дві передачі практично в той самий час транслюються на телебаченні?

До речі, ми маємо точку зору одного слухача. Ось що він каже з цього приводу:


Слухач: Дивна дуже ситуація склалася на нашому телебаченні. В принципі дві програми, які майже одного формату, навіть називаються подібно, вони йдуть майже в один і той самий час. Якби ж то вони йшли хоча б в різні дні, хоча б в різний час. Хоча вони обидві йдуть в прайм-таймі, тому краще в різні дні.

Але, мабуть, політика каналів більш цікава для тих, хто володіє цими ЗМІ, цими телеканалами, ніж те, щоби глядачеві було комфортно.

Тобто, мої батьки, наприклад, весь час скаржаться, що їм доводиться перемикати і шукати якісь цікаві моменти то в одній передачі, то в іншій.

Отака дивна ситуація...

Ми маємо ще одного слухача Григорія зі Львова.

Будь ласка.


Слухач: Добрий день!

Фізкультурний радикал-реформатор Григорій, за освітою – вчитель фізкультури.

Пану Куликову треба підняти на одній з передач здоров’я нації. Українська нація просто вимирає. 90% студентів, 90% школярів хворі. Розумієте, наша школа, наші вузи випускають інвалідів. І абсолютно наша журналістика, наше телебачення здоров’ю нації не приділяє абсолютно...

Пане Григорію, я можу Вас втішити – пан Куликов вже записує тему і, очевидно, колись її візьме...

Слухач: Зачекайте, в мене ще продовження є.

Теледебати між Януковичем і Тимошенко прямі, щоби було видно їх професійний рівень. Я думаю, що Тимошенко Януковича на лопатки за 30 секунд покладе.

Далі. Проблема здоров’я...

Андрій Куликов: Оце чути вчителя фізкультури – на лопатки.

Слухач: Ну, не перебивайте мене.

Це питання про терор більшовизму. Я до сих пір так і не почув чіткої відповіді, що ленінізм – це бандитсько-терористична ідеологія, тому що Ленін сказав, що треба знищити селян, бо вони дрібні власники.

Пані Лігачова, ось слухач згадав про Тимошенко і Януковича. Вас не дивує те, що в передачі відсутні перші особи справді: Янукович, Ющенко... Тимошенко, наскільки я пам’ятаю, була.

Наталія Лігачова: Дійсно, у нас зараз передача перетворюється у, власне, піар політичних сил. Вони самі визначають, хто приходить і на яку тему. Перші особи, власне, зараз взагалі не хочуть дебатувати, вони хочуть тільки виступати і піаритися.

Для мене дуже показовим був вчорашній момент у програмі “Тільки про головне” на каналі “1+1”, коли Володимир Литвин, почувши досить безневинне запитання про те, чому так багато біг-бордів його десь у Луганській області, мені здається, і скільки коштує його кампанія, дуже був незадоволений таким запитанням, бо вони вже всі звикли, що їм дають дуже лояльні питання.

Ну, це справа пов’язана з тим, що ми розуміємо, що дуже багато ефірів політиків проплачується. Тобто, коли люди платять за свій ефір, вони хочуть прийти на канал і чути тільки запитання, які їм будуть подобатися.

Але це дуже видно, розуміють глядачі, що політики, які не готові відповідати на нелояльні до них питання, чи вони взагалі можуть претендувати на звання публічної особи.

Пане Куликов, так Ви запрошували того ж таки Януковича, пана Ющенка на передачу, а чи Ви не ставите перед собою такої...

Андрій Куликов: Ми ставимо перед собою найкращі цілі, такі, які варто досягати. Але до Януковича і Ющенка справа ще не дійшла, тому що потрібно, на мою думку, чітко співвимірювати зусилля, які витрачаєш, з можливою досяжною метою.

Тобто, Ви не втрачаєте ще надії, що вони у Вас будуть?

Андрій Куликов: В жодному разі...

Пане Куликов, Ви як експерт ЗМІ могли б подивитися критично на Вашу передачу з точки зору, як, зокрема, Ваша передача впливає на глядача і чи впливає взагалі? Є якісь дослідження, дані, факти?

Андрій Куликов: Ні, зараз досліджень як таких немає, тому що дослідження – це дуже серйозна річ, це треба спостерігати і стежити дуже-дуже довго.

Іноді навіть бачиш, коли голосуєш якесь питання в програмі на початку і в кінці, то немає змін, а іноді бачиш, що зміни є.

Здається, на останній там відбулася зміна ледь не на 10% того, як люди ставилися до питання політизації силових структур.

98%, наскільки я пам’ятаю, заявили, що політизація впливає на національну безпеку. Фантастична цифра!

Андрій Куликов: Трошки менше, але так.

Мені здається, що це емпіричне свідчення того, що впливає на глядацьку аудиторію ця програма і не тільки ця. Звичайно, будь-яка програма, будь-які новини впливають на аудиторію.

Питання в тому, як їх подати. Чи це робиться для того, щоби інформувати, чи для того, щоби переконувати, агітувати? Ми намагаємося робити так, щоби інформувати.

В цьому сенсі я великою мірою згодний з тим, що говорила і, думаю, багато разів скаже Наталія Лігачова, що треба відходити від піару, шукати конкретні теми, які обговорювати, і, можливо, як це не важко, пробувати знаходити бодай підхід до якихось конкретних пропозицій на зміну нашого життя.