Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.
Роман Скрипін: Василь Волга опинився тепер поза парламентом, очевидно, зі власного бажання, оскільки пішов “війною на Мороза”, якщо так спрощено говорити, і вже не балотувався до ВР шостого скликання, та якби і балотувався, то соціалісти туди не потрапили.
Ви, пане Василю, очевидно, просто вчасно лишили “Титанік”?
Василь Волга: Дозвольте не погодитися. Соціалістам не вистачило 0,14%. Я, коли балотувався на президентських виборах, отримав рівно 0,14%. Це було три роки тому.
Тобто, Ви вважаєте, що це Ваші 0,14%?
Василь Волга: Ні, я не вважаю.
Насправді я думаю, що соціалісти програли цю кампанію. Коли я відмовлявся балотуватися, я мав виступ на політраді, де я чітко сказав, що соціалісти не пройдуть, бо насправді соціалісти пішли від ідеологічної основи своєї. Це було причиною конфліктів моїх із Олександром Олександровичем.
Так воно і сталося. Соціалісти, як це не боляче для мене (погано, що соціал-демократичний рух не представлений у парламенті), але вони цілком заслужено не потрапили до парламенту. Тобто, це Ваша така жорстка оцінка? А Ви особисто не шкодуєте, що більше не будете у сесійній залі? Це, як відомо фактично усім через ЗМІ, приносить непогані дивіденди.
Василь Волга: Мене не цікавлять дивіденди, я доволі заможна людина.
Питання в іншому. Мені, звичайно, погано, я дуже важко приймав це рішення, дуже непросто давалося це рішення. Я маю на увазі — “піти на війну з Морозом”. Я знав, що мені буде запропоноване непрохідне місце і так далі. Коли почалася суперечка з Олександром Олександровичем, то я зрозумів, чим це закінчиться ще півроку тому.
Але питання в іншому. Знаєте, “Громадський контроль”, громадська організація, яку я очолюю... Я ж був секретарем Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, я мав доволі серйозний вплив на органи МВС. Ми провели декілька серйозних громадських слухань по областях України. Тобто, посада в парламенті дуже серйозно допомагає займатися громадським політичних життям у регіонах. Зараз буде важче, звичайно, але щось мені підказує, що в Україні може дуже скоро з’явитися дуже цікавий лівоцентристський проект.
Це Ви про себе говорите? Це Ви очолите черговий лівоцентристський проект або лівий проект?
У нас було... Вже й Іван Чиж очолював лівий проект, Олександр Мороз свого часу з Наталією Вітренко, Наталія Вітренко тепер радикальна соціалістка...
Василь Волга: Романе, я є все ж таки людиною лівих поглядів. І я для себе бачу можливість працювати, якщо займатися політикою, займатися громадським життям, то тільки в цьому напрямку.
Ви очолите якусь партію або громадську організацію, яка посяде своє місце у лівому спектрі. Правильно я зрозумів?
Василь Волга: Поки що, скажімо так, є низка однодумців, які працюють над тим, що, можливо, з’явиться ця партія...
У такому випадку по іменах, будь ласка, однодумців назвіть.
Василь Волга: Академік Пахомов, наприклад. Це директор Інституту макроекономіки НАНУ. Це професор Ковальчук, який... І, зрештою, деякі соціалісти. Це і Михайло Гончаров. Це банк “Європейський кредит”, може знаєте. Гончаров дуже відкрито висловився: “Якщо мене звільнять з лав СПУ, то...”
Це частина людей з СПУ?
Василь Волга: Так, тверезо мислячі люди.
Які свого часу не пішли навіть за Вінським?
Василь Волга: Так.
Дивно. А Ви поведете, Ви маєте більшу харизму?
Василь Волга: Ну, Романе, я не думаю, що справа в приколі. Справа не в приколі, справа в іншому...
Тут гумору не було зовсім.
Василь Волга: У даній ситуації я Вам скажу, що так, я маю більше харизми.
Не в тому питання, питання в тому, що СПУ, я до останнього сподівався, що вона зможе протверезішати, і ці люди також сподівалися. Але ж Вінський працював дуже чітко. При всій моїй повазі до Йосипа Вікентійовича, він хотів покласти Соцпартію під БЮТ. І це ми не сприйняли.
Пане Іване, а як Вам сиділося без депутатства у п’яте скликання, яке тривало не так багато?
Іван Заєць: Я думаю, що життя поза парламентом є дуже цікавим, існує, якщо ви займаєтеся політичною діяльністю. Річ в тому, що в нас в органах місцевого самоврядування є більше 10 тисяч депутатів, і партія ж повинна контактувати з цими людьми, бо це є “лабораторія”, можна так сказати, по вирощуванню або виховуванню політиків вищого штибу. Та й не тільки життя політичне замикається у парламенті.
Отже, тут немає чого боятися, і треба пану Василю йти сміло в позапарламентське плавання...
І очолювати партію нову?
Іван Заєць: Тут є певна різниця. Коли виходив Вінський, чи коли виходила Вітренко, то була ж та СПУ, був авторитет Мороза, тоді було важко клепати цю соціал-демократію, як каже пан Василь, хоча це не соціал-демократія.
А сьогодні треба сказати, що СПУ – це суцільна руїна. Результати соціалістів, як партії, на виборах просто провальні, якщо вирахувати внесок Бойка, наприклад, у Маріуполі. І причина не тільки в тому, що соціалісти пішли обслуговувати олігархів, що вони зійшли з ідеологічної платформи, а причина в тому, що керівництво СПУ поставило на не кращих представників...
Іван Заєць: Так.
Ви теж свого часу програли вибори. І Вам, як нікому іншому, знати, як націонал-демократи свого часу ділилися, оскільки є Рух Костенка, Рух Тарасюка, тепер це називається, скажімо, “костенківці” УНП.
Іван Заєць: Ви дуже неточно говорите, тому що в принципі ми не програли, бо програє той, хто спочатку закріпився окремою політичною силою, а потім програє. Ми ж навпаки, тільки розорюємо цю ниву національної демократії, цю ниву патріотизму. І ми перший раз фактично в 2006 році вийшли в плавання, УНП, самостійне, і ми дійсно потерпіли поразку, хоча там було дуже багато суб’єктивних речей.
Ви знаєте, що проти нас боролися і наші теперішні партнери. Це і БЮТ, і “НУ”, які кричали, що ми непрохідні, що ми підемо до регіонів і так далі.
У даному випадку стосовно соціалістів тут інші речі. Ви мене перебили на такій думці. Я хочу сказати, що соціалісти програли не тільки через те, що вони зійшли з платформи ідеологічної, а через те, що вони поставили не на кращих представників СПУ.
Якщо взяти пана Рудьковського, як міністра, чи там, наприклад, Цушка, то це люди-провокатори, м’яко кажучи. Бо той самий Рудьковський обманув виборців у Чернігові, коли заявив, що коли його оберуть мером міста Чернігова, то він буде в Чернігові. Посидів три тижні — і втік у Київ.
Пане Василю, погоджуєтеся з цими тезами? Тому що до того, як нас слухачі не чули, Ви погоджувалися...
Василь Волга: Тези, які пан Іван висловлює щодо Миколи Миколайовича, це факт.
Іван Заєць: Тому я не боявся б сьогодні йти в позапарламентське плавання.
У нас є сьогодні проблема переведення, будемо так говорити, політичних сил на ідеологічні засади. Так трапилося, що олігархи відв’язали партії від ідеологічних стовпів, і в результаті партії почали розпадатися. Але суспільство так жити не може.
Тому є сьогодні потреба в тому, щоб все-таки українська політика творилася партіями з ідеологічною основою. Тому сьогодні треба формувати і лівий край, якого по суті немає, бо комуністи – це не є ліві, тим більше в європейському розумінні цього слова, це просто прислуга до олігархів. Треба формувати потужний правий край, бо дуже велика роздрібненість на правому краї, тому тут потрібні об’єднавчі процеси. І врешті-решт треба якимось чином загнуздати так звану ліберальну ідеологію, бо те, що ми сьогодні спостерігаємо, то це не є лібералізм в європейському розумінні слова, це просто люди без гальм і закони без гальм так само.
Давайте в цьому поставимо крапку, оскільки мене здивували гості, які в принципі дотримуються діаметрально різних поглядів, якщо говорити про ідеологію, тим не менше і пан Волга, якщо почитати матеріали його інтерв’ю, він висловлюється про те, що парламент дійсно приватизований олігархічними силами, і достатньо п’яти людей обрати в парламент, щоб вони голосували, те ж саме, власне, сказали, і Ви, пане Іване, коли говорите про ідеологічне наповнення політичних сил.
Іван Заєць: Це вимога часу сьогодні...
Пане Іване, Ви сказали в дискусії з Василем Волгою поза ефіром: дайте нам проголосувати за Прем’єра, дайте проголосувати за спікера, а далі все буде гаразд.
У чому гарантія, що все буде гаразд?
Іван Заєць: Я сказав, що початок – це половина справи.
Дуже багато роботи. Сьогодні треба дати стратегічне бачення розвитку України. Його немає, воно відсутнє абсолютно. Сьогодні треба вирішити багато таких проблем, тактичного характеру. Куди сьогодні не кинь, туди потрібно прикласти сьогодні розум і руки.
Я думаю, що сьогодні політики усвідомлюють, що вже займатися популізмом, займатися тільки самозбагаченням, то це погубити себе і погубити Україну.
Пане Волга, в чому песимізм ситуації, на Ваш погляд?
Василь Волга: ...З чого виходить мій песимізм щодо цієї коаліції і щодо парламентського майбутнього – це, по-перше, безмежне бажання влади з обох боків всередині коаліції.
Тобто, з одного боку, безмежної влади хоче Юлія Володимирівна, з іншого боку, безмежний острах перед Юлією Володимирівною має Віктор Андрійович Ющенко. На це накладайте всього 228 голосів колосів коаліції. Не доведи Господи, грип прийде до парламенту, то як ви голосувати будете?
І питання, які доведеться голосувати, якось розбирати. Питання армії – раз. Тобто, бути чи не бути призову? Питання землі. Знімається мораторій. Юлія Володимирівна оголосила на всю країну, що вона проти ринку землі, тобто вона не буде голосувати за ринок землі. І питання, яке над нами нависає, дуже серйозне питання. Бюджетна резолюція ще не проголосована.
Тобто, маса питань в цьому відношенні. Соціальні питання, які кладуться на те, що ціна газу в цьому році почне фантастично зростати. Інфляція вже про себе заявила. 2,2% за минулий місяць!
Тобто, стоять такі проблеми перед цим урядом, перед цією коаліцією, вирішення яких потребує в першу чергу дуже сильних, дуже продуктивних стосунків з РФ...
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису)