Російська «Програма повернення співвітчизників» не викликала ажіотажу серед російськомовних українців

Ярослав Гребенюк Луганськ, 21 листопада 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Ще минулого року у Росії ухвалили «Державну програму зі сприяння добровільному переселенню співвітчизників, які мешкають за кордоном». Генеральне консульство Російської Федерації у Харкові отримало кілька сотень замовлень на переїзд.
Білборд "Русское наследие" в центрі Луганська
(RadioSvoboda.Ua)
Учасниками програми можуть бути «громадяни Росії та інших держав, які виховані у традиціях російської культури, володіють російською мовою та не бажають втрачати зв’язок із Росією», сказано у «Пам’ятці співвітчизникові» на сайті Генерального консульства РФ у Львові.

Охочих переїжджати до Росії небагато

У шести областях, які входять до округу харківського Генконсульства, виявилось кілька сотень тих, хто хочуть переселитись до Росії. Про це повідомив консул Віталій Богданов, відмовившись назвати точну цифру. Анкети потенційних учасників розглядають у цілій низці установ. Із розглянутих заяв ухвалення отримали близько 40 відсотків. У Росії чекають на людей робочих спеціальностей.

Віталій Богданов: «Ще до заповнення анкети-заяви співвітчизника-добровільного переселенця, людина обирає сама для себе територію вселення. Багато потенційних переселенців обирають Калінінградську область. Також популярними, крім Москви та Московської області, є Калузька область, Тюменська область та взагалі нафтогазоносні райони Росії».

Поки що жодного свідоцтва, яке дає право на переселення та отримання грошових компенсацій, харківське Генконсульство не видало, однак незабаром збирається розпочати цю роботу.

У Луганську кожен, хто бажає переселитись до Калінінграда, Якутії чи Приамур’я, може отримати консультацію у спеціальному центрі «Співдружність». Скільки людей зверталося за консультаціями, у центрі не кажуть, посилаючись на закритість цієї інформації.

Натомість у «Співдружності» змогли відповісти, скільки громадян Росії обрали місцем для життя Луганщину. Ці дані збирали напередодні російських парламентських виборів, щоб надати можливість проголосувати російським росіянам.

Працівник центру «Співдружність» Людмила Музиченко повідомила: «Ми учора зустрічались із начальником обласного ВВІРу, і за їхніми статистичними даними, громадян Росії, які мешкають на території Луганської області, це більше 6 тисяч людей. Десь так 6170 людей».

Залишатися на Луганщині і обурюватися значно краще?

Луганщина відома проросійською спрямованістю певних політичних сил. Одна з них – рух «Русскоє наслєдіє», лідери якого постійно говорять про утиски російської мови. Участь цього руху у програмі повернення співвітчизників була б логічною, однак голова цього руху Сергій Захаров вважає інакше.

Сергій Захаров: «Рух «Русскоє наслєдіє» має дещо інші цілі. Більший акцент ми робимо на збереженні нашої культури та духовності. Міграція, імміграція, повернення або ще щось – це питання іншого характеру. Мова йде про жителів України, російськомовних. Ми жителі цієї країни ситуативно, і ми захищаємо своє право спілкуватись своєю рідною мовою. Також ми з повагою ставимось до нашої братньої Росії і таке інше».

Схоже, боротись за поширення російської культури у російськомовному регіоні України – затишніше, ніж будувати світле майбутнє Російської Федерації за полярним колом навіть за умов компенсацій, відшкодувань та підйомних.

Матеріали до теми:

• МОВА ПРО "ЯЗЫК": Як різні політичні сили використовують мовне питання? • У Криму думають, як виконати президентський указ про гуманітарну сферу в автономії • В Україні розпочалася акція «Велика листопадова книжкова революція» • Книжки! З речами та на вулицю! • Чи потрібна українським школярам російська мова?