За посаду Президента Грузії змагатимуться сім кандидатів

Василь Зілгалов Прага, 13 грудня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Грузія входить у заключну стадію приготувань до дострокових президентських виборів. ЦВК зареєстрував сім кандидатів, які будуть конкурентами у боротьбі за крісло Президента 5 січня, за день до Святвечора за юліанським стилем. Спостерігачі відзначають, що це перша президентська виборча кампанія у Грузії, коли результат важко передбачити. Що ж вибиратимуть виборці – нові соціальні обіцянки кандидатів чи зміну системи правління в своїй країні?
Грузія — Жінка тримає плакат з номером 5, це позиція у виборчому списку Міхеїла Саакашвілі. Кхашурі, 12 грудня 2007 р.
(epa)
Спостерігачі зауважують, що повномасштабний перебіг передвиборної кампанії в Грузії створює враження завершення листопадової політичної кризи, коли неочікувані брутальні дії влади проти демонстрантів призвели до оголошення дострокових президентських виборів. Остаточний перелік кандидатів від ЦВК Грузії включає дотеперішнього президента Міхеїла Саакашвілі, кандидата від об’єднаної опозиції Левана Ґачечіладзе, лідера «Нових правих» Давіда Ґамкрелідзе, грузинського магната-олігарха Бадрі Патаркацішвілі. Ще троє кандидатів: від лівих популістів з Лейбористської партії в особі Шалви Нателашвілі, від маловідомої «Партії майбутнього» Ґії Маісашвілі та представниці сподівань на Росію Ірини Сарішвілі з партії «Імеді» також мають надію на успіх.

«У нас не відбуваються президентські вибори у класичному розумінні...»

Аналітик із Тбілісі, політичний коментатор Темур Якобашвілі вважає, що виборці обиратимуть між тим, чи віддати вотум довір’я Міхеїлу Саакашвілі, чи змінити систему управління Грузією.

Темур Якобашвілі: «У нас не відбуваються президентські вибори у класичному розумінні цього явища. Виборці не вибиратимуть між кандидатами та їхніми програмами. Найвірогідніше – вони вирішуватимуть для себе: чи надати знову вотум довіри Міхеїлу Саакашвілі для виконання проголошених ним соціальних зобов’язань, чи вибирати нову модель управління державою – парламентську республіку чи монархію».

Кандидати від опозиції Ґачечіладзе і Ґамкрелідзе зробили ставку на зміну системи правління в Грузії. Всі біди Грузії вони пояснюють таким лідером як Саакашвілі, якому довірливі виборці дали у 2004 році 96 відсотків підтримки. Тому сьогодні гаслом, наприклад, для кандидата від об’єднаної опозиції Левана Ґачечіладзе є: «Грузія без режиму Саакашвілі!»

Леван Ґачечіладзе: «Режим Міші Саакашівлі не зможе далі існувати, бо 5 січня я стану президентом Грузії і покінчу з режимом Міші Саакашвілі раз і назавжди».

Міхеїл Саакашвілі зараз провадить оперативний тур з міста в місто і обіцяє за короткий час здійснити масштабні економічні, структурні реформи та реальне покращення життя пересічних громадян. Однак інші кандидати теж не забувають про соціальні обіцянки. Однією з найбільш екстравагантних є пропозиція мільярдера Бадрі Патаркацішвілі, який обіцяє витратити свій власний мільярд доларів на здійснення соціальних програм.

Головне, щоб Саакашвілі не спокусився на будь-які фальшування?

Все ж таки, найбільше хвилює всіх, чи отримає ще один шанс Саакашвілі. Переможець має набрати 50 відсотків плюс один голос. Якщо цього у першому турі не станеться, то буде другий з двома найбільш успішними кандидатами з першого туру. Більшість лідерів опозиції заявляють, що влада зробить все, щоб сфальшувати народне волевиявлення. Хоча спостерігачі від європейських інституцій, яких у Грузії сотні, закликали кандидатів і їхніх прихильників не піддавати сумніву результат виборів до їхнього завершення.

Експерти вважають головним, щоб Міхеїл Саакашвілі не спокусився на будь-які фальшування, а вів кампанію вільно і справедливо, тоді його перемога не викликала б сумнівів навіть у крайніх його супротивників.

Матеріали до теми:

• Ніно Бурджанадзе: Грузія все це переживе • У Грузії стартували президентські вибори. Чи має шанси опозиція? • Президент Грузії пішов у відставку й хоче переобратися 5 січня • Трояндова та Помаранчева революції: великі надії та невиконані обіцянки • Ющенко Саакашвілі – порівняльний політичний портрет