11 вересня виповнюється 25 років відтоді, як цього дня 2001 року терористи-смертники захопили американські пасажирські літаки і направили їх у дві 110-поверхові будівлі Всесвітнього торгового центру (ВТЦ) у Нью-Йорку, вбивши майже 3 тисячі людей. Радіо Свобода розпочинає серію публікацій до цієї дати.
Через двадцять п’ять років після того, як Афганістан став глобальним плацдармом для підготовки терактів 11 вересня, країна «замкнула коло» – «Талібан» повернувся до влади після 20-річної військової присутності під проводом США, а члени «Аль-Каїди» знову знаходять у країні безпечний притулок.
Поки що це не призвело до великих терактів у західних столицях, спланованих в Афганістані, не кажучи вже про щось масштабу атак 11 вересня.
Але колишні військові, дипломати й представники розвідки, а також регіональні експерти в інтерв’ю Радіо Свобода висловили різні погляди на те, чому так відбувається. Одні стверджують, що нинішня ситуація принципово відрізняється від тієї, що була до 11 вересня. Інші попереджають про відродження загрози та «бомбу уповільненої дії».
Після 11 вересня Вашингтон вирішив підтримати альянс сил, що протистояли «Талібану», щоб усунути талібів від влади й розшукати керівників «Аль-Каїди», які базувалися в країні. Але це переросло у 20-річну війну з величезними фінансовими й людськими втратами.
Очолювана США військова операція в Афганістані почалася в жовтні 2001 року після терактів 11 вересня. За два десятиліття війни загинули близько 2400 американських військовослужбовців, а її вартість для США оцінювали приблизно у два трильйони доларів.
У 2020 році, під час першого президентського терміну Дональда Трампа, США підписали угоду з «Талібаном», відповідно до якої міжнародні сили мали залишити Афганістан, а таліби зобов’язалися «не дозволяти жодному зі своїх членів, іншим особам чи угрупованням, включно з «Аль-Каїдою», використовувати територію Афганістану для загрози безпеці Сполучених Штатів та їхніх союзників».
Відповідно до угоди, «Талібан» також зобов’язався не дозволяти таким угрупованням чи особам проводити «вербування, навчання та збір коштів».
Повернення «Аль-Каїди»
Виведення військ зрештою відбулося у 2021 році за президентства Джо Байдена. Відтоді численні доповіді санкційних моніторингових груп Організації Об’єднаних Націй документували повернення членів «Аль-Каїди» до Афганістану.
Останні американські військові залишили Афганістан 30 серпня 2021 року. За два тижні до цього «Талібан» захопив Кабул і відновив фактичний контроль над країною після майже 20 років поза владою.
В одній із таких доповідей, оприлюдненій у грудні 2025 року, Афганістан назвали «символічною батьківщиною» угруповання і відзначили «особисті зв’язки та шлюби» між членами «Аль-Каїди» й «Талібану».
«Він уже надає притулок терористам, які мають міжнародні амбіції. Наступне питання полягатиме в тому, чи вони спробують їх реалізувати. Але чи замкнув Афганістан коло й повернувся туди, де був до 11 вересня? Так», – сказала Радіо Свобода колишня американська дипломатка Енні Пфорцгаймер.
У 2017–2018 роках Пфорцгаймер була заступницею голови дипломатичної місії США в Кабулі, а в 2018–2019 роках – виконувачкою обов’язків заступника помічника державного секретаря США, відповідального за афганські справи.
Військовослужбовці 215-го корпусу Афганської національної армії висаджуються з гелікоптера Black Hawk Повітряних сил Афганістану під час поповнення запасів військ у таборі Шорабак у провінції Гільменд, 28 липня 2018 року
«Я бачу в цьому як прямі, так і непрямі загрози для решти світу, – сказала вона. – «Аль-Каїда» все ще там і, з огляду на її історію, надто сильна».
Генерал Герберт Реймонд Макмастер, який у 2017–2018 роках був радником президента США з питань національної безпеки, поділяє занепокоєння Пфорцгаймер. Він сказав Радіо Свобода, що очікувати від «Талібану» дотримання угоди було «самообманом».
«Вони є терористичною організацією, – сказав він. – Те, що ми повинні робити, – послаблювати терористичний уряд в Афганістані».
І Пфорцгаймер, і Макмастер наголосили, що «Аль-Каїда» – не єдине небезпечне угруповання, яке діє в Афганістані з дозволу «Талібану».
Доповіді ООН також відзначали, що «Аль-Каїда» співпрацювала з угрупованням «Техрік-е Талібан Пакистан» (ТТП), здійснюючи транскордонні напади на Пакистан. Бойовики «Ісламської держави» також присутні в Афганістані й здійснювали атаки там і в Пакистані.
В Афганістані діє, зокрема, афганський осередок «Ісламської держави» – «Ісламська держава – провінція Хорасан» (ISIS-K). Він ворогує з «Талібаном» і здійснював атаки не лише в Афганістані, а й за його межами.
Колін Кларк, виконавчий директор нью-йоркського аналітичного центру Soufan Center, що займається питаннями безпеки, сказав Радіо Свобода, що Афганістан став «гримучою сумішшю» угруповань, яка нагадує «бомбу уповільненої дії».
«Власний досвід 11 вересня»
Але інші експерти закликають бути обережнішими з такими висновками. Багато чого змінилося і від часів 11 вересня, і навіть від моменту повернення «Талібану» до влади в Афганістані. Тепер угруповання активно намагається налагоджувати міжнародну співпрацю, нещодавно навіть відправивши делегацію на зустріч із представниками Євросоюзу в Брюсселі, а Росія визнала його законним урядом Афганістану.
У червні 2026 року делегація «Талібану» вперше після повернення руху до влади прибула на організовані ЄС переговори в Брюсселі, які стосувалися, зокрема, міграції та повернення афганських громадян. Росія ще 3 липня 2025 року стала першою державою, яка офіційно визнала уряд «Талібану».
Хоча ці спроби налагодити контакти зустрічають прохолодну реакцію на Заході через жорсткі обмеження «Талібану» щодо прав жінок і загальні порушення прав людини, деякі експерти вважають, що керівництво руху тепер значно жорсткіше контролює такі угруповання, як «Аль-Каїда», ніж у минулому.
«Головна відмінність нинішньої ситуації від періоду до 11 вересня полягає в тому, що «Талібан» сам пережив 11 вересня та наслідки, які воно спричинило, і тому я змушений припустити, що таліби дуже уважно стежать за тим, що роблять ці члени «Аль-Каїди», – сказав Радіо Свобода Джонатан Шроден, директор із досліджень вашингтонського аналітичного центру CAN.
Шроден, який завершує книжку про історію американських контртерористичних операцій в Афганістані, сказав, що нині ця країна вже не є головним осередком уваги.
«Якщо ви намагаєтеся боротися з найнебезпечнішими відгалуженнями «Аль-Каїди» сьогодні, то вони існують в Африці – чи то «Аш-Шабаб», чи різні західноафриканські угруповання, пов’язані з «Аль-Каїдою». Саме вони є найактивнішими й найжорстокішими», – сказав він.
Друга вежа Всесвітнього торгового центру спалахує після того, як у неї врізався викрадений літак у Нью-Йорку, 11 вересня 2001 року
Остання Стратегія США з боротьби з тероризмом, оприлюднена в травні, також наголошує на загрозах із цих та інших географічних регіонів, і Шроден не єдиний, хто так оцінює ситуацію в Афганістані.
Картер Малкасян, колишній спеціальний помічник зі стратегії голови Об’єднаного комітету начальників штабів, який нині працює в National War College, нещодавно написав у Foreign Affairs, що «відсутність тероризму» після п’яти років правління «Талібану» свідчить про те, що ситуація в Афганістані змінилася.
Малкасян, який у 2009–2011 роках був політичним співробітником у провінції Гільменд, поставив під сумнів висновки ООН, заявивши, що «існує мало доказів того, що «Аль-Каїда» займається організацією, збором коштів або навчанням на території Афганістану», хоча й визнав неповноту розвідувальних даних.
«Здатність Вашингтона стежити за Афганістаном уже не така, якою вона була у 2020 році, не кажучи вже про 2011-й. Сполучені Штати можуть бути неспроможними виявляти підготовку терактів і тренування в гірських селах або на глухих вулицях Кабула, Кандагара чи Джелалабада», – написав він.
Цю думку також підхопив Шроден, який зауважив, що США не завдавали ударів в Афганістані відтоді, як у 2022 році в Кабулі вбили тодішнього лідера «Аль-Каїди» Аймана аз-Завахірі.
Аз-Завахірі загинув 31 липня 2022 року внаслідок американського удару безпілотника по будинку в Кабулі. Те, що один із найрозшукуваніших керівників «Аль-Каїди» жив у столиці Афганістану після повернення талібів до влади, у Вашингтоні називали свідченням порушення «Талібаном» контртерористичних зобов’язань за угодою 2020 року.
«Або США мають настільки обмежене уявлення про те, що там відбувається, що не можуть визначити цілі для ударів, або в Афганістані сьогодні просто немає таких важливих цілей, які там були колись», – сказав він.