Внаслідок нещодавніх атак українських БПЛА по нафто-переробних заводах Росії дефіцит пального став дуже відчутним і в другому за значенням місті РФ – Санкт-Петербурзі. На половині заправок пальне зникло зовсім, а на черги за бензином на тих АЗС, де пальне є, стали багатогодинними. Напруження росте і вже зафіксовані конфлікти між водіями.
Проєкт Радіо Свобода «Север. Реалии» зібрав інформацію про це, а також коментарі аналітиків про вплив українських ударів по російських НПЗ на ситуацію всередині Росії.
12 вересня видання «Фонтанка» перевірила 175 міських заправок – бензин був лише на 55 із них, причому біля багатьох працюючих АЗС стояли довгі черги. За даними сервісу «ГдеБенз», увечері того ж дня пальне було відсутнє більш ніж на половині міських заправок.
Одна з причин нового загострення паливної кризи – зупинка нафтопереробного заводу «Киришинефтеоргсинтез» (КІНЕФ) у Ленінградській області Росії після атаки безпілотників 30 серпня.
Фото архівне. «Киришинефтеоргсинтез» (КІНЕФ) у Ленінградській області Росії
КІНЕФ – найбільший НПЗ північного заходу і другий у Росії за проєктною потужністю.
За даними Reuters, після атаки були пошкоджені дві установки первинної переробки, що залишалися в роботі, після чого завод повністю припинив переробку нафти.
КІНЕФ зупинив переробку нафти після атаки безпілотників 30 серпня. Це один із найбільших російських нафтопереробних заводів із проєктною потужністю близько 20 млн тонн сировини на рік. За даними галузевих джерел Reuters, останніми роками він переробляв близько 18 млн тонн нафти і щорічно виробляв приблизно 2 млн тонн бензину та 7 млн тонн дизельного палива. Після атаки 30 серпня були пошкоджені дві установки первинної переробки потужністю близько 40% і 8% від загальної потужності підприємства. Ще дві установки до цього моменту вже не працювали. Атака 30 серпня була не першою. У 2026 році завод уже зупинявся після ударів 26 березня та 5 травня. До кінця серпня підприємство так і не повернулося до нормального завантаження.
Ситуацію ускладнює загальноросійський дефіцит палива, що виник після серії атак на НПЗ влітку та на початку осені.
Пожежа на території Куйбишевського НПЗ у Самарській області РФ після удару дронами ЗСУ
«Народ довели до божевілля»
Серйозний дефіцит палива жителі російського Санкт-Петербурга відчули в перших числах вересня.
мужики не поділили, чиїй черзі з цих двох ліній заїжджати першою
5 вересня «Фонтанка» повідомляла, що на кожній третій із перевірених АЗС «Татнєфті» не було ні 92-го, ні 95-го бензину. До 9 вересня перебої поширилися на різні мережі: деякі заправки закривалися в очікуванні бензовоза, на інших пальне швидко закінчувалося після завозу.
Журналісти «Фонтанки», які об'їхали місто, виявили, зокрема, зовсім порожню АЗС «Роснєфті» поруч зі Смольним і черги біля працюючих станцій.
Смольний інститут у Санкт-Петербурзі. Росія
До 11–12 вересня ситуація ускладнилася настільки, що з'явилися багатогодинні черги. Увечері 11 вересня водії влаштували бійку біля заправки на перетині вулиці Маршала Говорова та Хімічного провулку.
– З обох вулиць ішла черга до заправки. Стихійно так вийшло. І годині до десятої всі вже втомилися, ще пройшов слух, що всім не вистачить. А, може, і не слух – дві сусідні АЗС уже порожні стояли. І мужики не поділили, чиїй черзі з цих двох ліній заїжджати першою, – каже Сергій, житель Кіровського району Петербурга (ім'я співрозмовника змінено з міркувань безпеки – СР). – Ну, слово за слово, стали мутузити один одного. У рукопашну пішли. Що мене вразило – їх не одразу стали рознімати. У мене відчуття: ще трохи, і народ сам приєднуватиметься до бійки, а не рознімати. Довели до ручки. До божевілля. Я того дня заправився через сім годин очікування. Спочатку шукали не порожню заправку, потім стояли в черзі, потім уся черга тупо чекала, поки бензовоз приїде.
Санкт-Петербург, Росія
Черги біля АЗС стали створювати проблеми з рухом у Санкт-Петербурзі. 12 вересня видання «Бумага» повідомило, що верениці автомобілів заважали руху автобусів на Кушелевській дорозі та вулиці Шаврова, а на проспекті Юрия Гагаріна водії оцінювали чергу приблизно в сотню машин.
вирішив, що дешевше зупинитися на тиждень-два. Що далі? Ну не може ж це вічно тривати?
– Удень центр стояв так, як зазвичай буває тільки вечорами. Ми з 8 вересня просто змушені зупинити роботу, – каже Олександр, власник невеликої компанії вантажоперевезень. – У мене того дня дві машини не змогли заправитися і зупинилися дорогою. Довелося замовляти доставку бензину в перекупників. 750 рублів за літр довелося заплатити. На заправках він тоді коштував 80 рублів. Мав бути – просто на Петроградці його не було. Я швидко прикинув наші запаси і вирішив, що дешевше зупинитися на тиждень-два. Що далі? Ну не може ж це вічно тривати? Якщо буде довше – треба перераховувати, піднімати ціни або взагалі закриватися.
Дані користувацьких сервісів не є офіційною статистикою і швидко змінюються: після приїзду бензовоза пальне може з'явитися на кілька годин, а потім знову закінчитися. Проте повідомлення жителів, перевірки місцевих ЗМІ та дані карт показують одну й ту саму картину – бензин у місто є далеко не на всіх заправних станціях, а біля тих, куди надходить пальне, швидко утворюються черги.
Таксист Марат розповів Север.Реалий, що він припинив працювати через ситуацію з пальним.
– У режимі облоги живемо. Навіть досвід минулої кризи не допомог – мої запаси з гаража вже закінчуються. За нинішніми цінами і термінами очікування в чергах я не можу зараз працювати. Невигідно – більше спалю. Треба чекати, коли у всіх таксистів закінчаться запаси і вони разом піднімуть ціни. З урахуванням пробок, частих гальмувань, амортизації машини тощо мені на одну поїздку треба ставити цінник у 700 рублів. Хто поїде зараз за такі гроші? Люди ще пам'ятають поїздки за 200–300 рублів. Про них доведеться забути, звісно, – говорить Марат.
Війна і вибори: «намалюють і без нас»
Причину кризи Марат пов'язує з війною, що триває, та атаками на російську нафтопереробну інфраструктуру.
– Війна йде вже давно. Ось і причина. Кого можна за це винуватити? Хто почав? Тому пора б і закінчити. Вибори? Я сам голосувати тут не можу, громадянства немає. Мені стали нещодавно його пропонувати, то я поки пригальмував. Раніше я дуже хотів його отримати, їздити до рідних і повертатися сюди без проблем. А зараз – може взагалі виїхати доведеться. Але мої російські друзі і раніше не ходили на вибори, і зараз не підуть. Не вірять, що це вплине. «Намалюють і без нас», – ось так кажуть.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі за умови, що партнери зможуть гарантувати дотримання такої домовленості з боку Росії. За його словами, Україна запропонувала партнерам забезпечити домовленість із Росією, яка передбачала б припинення атак на об’єкти критичної інфраструктури.
Прогнози
– Завод у Кіришах не лише основний постачальник бензину в Петербург і Ленінградську область, – каже експерт нафтогазової сфери, доцент одного із сибірських вишів Олексій Гордін. – Він забезпечував Північно-Західний округ загалом: Псковську, Новгородську, Мурманську області, Карелію. У березні та травні КІНЕФ уже закривали після атак БПЛА, але потім частково НПЗ роботу відновлював. Причому відновити його повністю навіть до осені не змогли – він працював приблизно в півсили.
За оцінкою Гордіна, швидко компенсувати втрачені обсяги за рахунок інших підприємств не вийде.
– Що можна прогнозувати в такій ситуації? Ще мінімум квартал такої роботи НПЗ «на мінімалках» – швидше виправити ситуацію не вийде. У підсумку наступні три місяці дефіцит наростатиме. Хто постраждає? Регіони, звісно, насамперед. Але й великі міста продовжать стояти в чергах.
При цьому прогноз про три місяці – оцінка експерта, а не оголошений термін відновлення КІНЕФ.
«Сургутнєфтегаз», якому належить підприємство, термінів повернення заводу до повної потужності поки не називав.
Фото архівне. Технологічні установки на території нафтопереробного заводу ТОВ «ВО «Киришинефтеоргсинтез». Ленінградська область Росії
Не тільки Пітер
Проблеми з пальним зараз в Росіїї посилилися не лише в Петербурзі.
У Нижньогородській області РФ після удару українського БПЛА 26 серпня зупинив переробку нафти завод «Нижегороднефтеоргсинтез» (НОРСІ) компанії «Лукойл». До початку вересня близько чверті АЗС регіону залишалися без бензину.
У серпні нова хвиля ударів зачепила цілу низку великих НПЗ.
Після атаки 11 серпня повністю зупинився Орський НПЗ потужністю близько 6 млн тонн нафти на рік.
Агентство Reuters повідомляло, що ремонт може зайняти до шести місяців: відновлення ускладнюється тим, що частина пошкодженого обладнання імпортна, і його важко замінити через санкції.
21 серпня після нової атаки зупинилася основна установка Пермського НПЗ, що забезпечувала близько 40% потужності підприємства. Інша установка, на яку припадає ще 34%, простояла з кінця липня.
Пермський завод – сьомий у Росії за обсягом переробки; у 2024 році він виробив близько 2 млн тонн бензину.
Масштаб проблем уже позначається на загальному випуску палива.
За оцінкою Reuters, до кінця серпня російські НПЗ виробляли близько 80 тисяч тонн бензину на добу за літнього внутрішнього попиту приблизно 115 тисяч тонн. Таким чином, поточне виробництво забезпечувало лише близько 70% попиту. У середньому за серпень випуск становив близько 90 тисяч тонн на добу.
Нестачу палива влада намагалася компенсувати обмеженням експорту та імпортом.
У серпні Росія розраховувала отримати близько 270 тисяч тонн нафтопродуктів морем з Азії, а імпорт бензину з Білорусі становив близько 150 тисяч тонн. З урахуванням імпорту та інших заходів забезпеченість внутрішнього ринку могла досягати приблизно 85% попиту.
Коли журналісти Reuters звернулися за коментарем до Міненерго РФ, там ці розрахунки коментувати відмовилися.
При цьому складати проєктну потужність усіх атакованих підприємств і вважати отриману цифру обсягом «виведеної з ладу» нафтопереробки було б некоректно.
Удар по НПЗ не завжди призводить до повної зупинки: частина технологічних установок може продовжувати працювати, а пошкоджені потужності поступово повертаються в лад.
Російська влада не публікує повної оперативної статистики щодо роботи підприємств, тому точно визначити частку потужностей, що проістоюють, неможливо.
Особливо болісно зупинки НПЗ позначаються на віддалених регіонах. Після зупинки Омського НПЗ – найбільшого в Росії, з проєктною потужністю близько 22 млн тонн сировини на рік – паливо в Сибір довелося перекидати з інших підприємств і компенсувати імпортом.
Агентство Reuters повідомляло, що Омський НПЗ повністю припинив переробку після атаки 6 липня. Переналаштувати постачання швидко складно: для цього потрібні вільні залізничні цистерни, потужності нафтобаз і пропускна здатність залізниць.
Нові удари по нафтопереробній інфраструктурі продовжилися і у вересні.
У ніч на 13 вересня безпілотники атакували НПЗ у Слов'янську-на-Кубані Краснодарського краю РФ. На території підприємства сталася пожежа.
Слов'янський НПЗ має потужність близько 5,2 млн тонн нафти на рік і забезпечує приблизно 9% нафтопереробки Південного федерального округу.
У ту ж ніч БПЛА атакували Нижньокамськ у Татарстані, де розташовані НПЗ «ТАНЕКО», «ТАІФ-НК» і великі нафтохімічні підприємства. Російська влада повідомила про пожежі на промислових об'єктах і двох загиблих.
Reuters також повідомляло про атаку на Нижньокамськ.
На момент публікації незалежних даних про масштаби пошкоджень нафтопереробних потужностей не було.