Російський удар по локомотиву у Ягодині, поблизу польського кордону, який ледь не зачепив європейських політиків і екс-премʼєра Британії Бориса Джонсона, викликав хвилю засудження на Заході. Посадовці говорять про спробу залякати Європу, обіцяють підтримувати Україну й закликають не відмовлятися від візитів. Водночас запитання про те, чи готові союзники самі захищати українське небо, залишається без конкретної відповіді.
Чому атака на маршрут, яким користуються і дипломати, і звичайні пасажири, поки не змінила публічної позиції НАТО?
Уранці 13 вересня російський дрон атакував локомотив пасажирського поїзда на станції Ягодин на Волині – усього за два кілометри від польського кордону. За повідомленням Укрзалізниці, ніхто не постраждав, пасажирів за 15 хв до удару евакуювали.
Незадовго до атаки станцію залишив поїзд, яким із Києва після конференції «Ялтинська європейська стратегія» поверталися колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та інші європейські політики й дипломати.
«Це був не наш поїзд, а той, що йшов за нами з інтервалом у кілька хвилин біля польського кордону», – написав екс-прем’єр Швеції Карл Більдт.
Українські медики стоять біля палаючого вагона потяга після авіаудару в неназваному місці на Харківщині 27 січня 2026 року
В іншому поїзді, який залишався на станції, перебував колишній директор ЦРУ Девід Петреус.
В Укрзалізниці припустили, що мішенню російського дрона міг бути саме дипломатичний поїзд, адже він вирушив раніше запланованого часу: залізничники коригують графіки в режимі реального часу через постійну загрозу атак.
Джонсон у своїй реакції наголосив: те, до чого цього разу виявилися близькими іноземні гості, для українців є повсякденною загрозою.
«Це саме така хаотична й безглузда атака, з якими українцям доводиться стикатися щодня – навіть на цивільній залізниці», – написав колишній британський прем’єр і риторично додав «Коли ми нарешті надамо їм необхідні засоби протиповітряної оборони? Чому ми не розблокуємо заморожені кошти Путіна й не передамо їх Україні?».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
На порозі НАТО: прикордонні пункти пропуску України стають мішенями атакА що кажуть посадовці ЄС і НАТО?
Наступного робочого дня – у понеділок – журналісти просили відреагувати політиків на цю ситуацію.
Питання про удар по залізниці і можливий намір влучити у дипломатів звучали і на саміті в Фінляндії, і в Німеччині, і в штаб-квартирі НАТО.
Проте, окрім слів обурення діями Росії та висловлення підтримки Україні, конкретики не прозвучало.
Фінський прем’єр Петтері Орпо назвав атаки «дуже небезпечною грою» Росії. Сказав, що вони спонукають ще більше підтримувати Україну і закликав посилювати санкції проти Москви.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро побачив в атаці спробу залякати європейців і розколоти їхні лави. Подібну оцінку висловила й очільниця європейської дипломатії Кая Каллас.
«Це очевидна спроба залякати західні країни, щоб вони не підтримували Україну й не їздили туди демонструвати свою підтримку. Це був чіткий сигнал західному світові», – заявила вона і закликала демонструвати «протилежну поведінку» у відповідь та показати, що «нас не залякати».
У генсека НАТО Марка Рютте журналісти запитали, чи не розглядає Альянс можливість допомагати Україні не лише засобами протиповітряної оборони, як от ракети Patriot, але й закриттям неба у прикордонні, зважаючи на таку близьку відстань ударів від кордонів НАТО?
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн тисне руку Генеральному секретарю НАТО Марку Рютте в Брюсселі 2 вересня 2026 року.
Рютте не дав прямої відповіді. Він заявив, що не коментує розвідувальні питання, а удари по поїздах назвав свідченням «відчаю Путіна» та його прагнення сіяти страх і терор.
«Нашою відповіддю завжди буде посилення підтримки України. Тож хоч би чого Путін сподівався досягти такими діями, він цього не досягне», – заявив Рютте.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
КПП «Шегині-Медика» закривають для українських автобусів з 20 вересняНАТО боїться?
Тієї ж ночі атака сталася й поблизу автомобільного пункту пропуску «Ягодин – Дорогуськ», ще ближче до «кордонів НАТО» – за 800 метрів від Польщі. Дрон влучив у вантажівки на заправці, пункт пропуску тимчасово припиняв роботу.
Прем’єр Польщі Дональд Туск зібрав керівників силових відомств і оголосив про значно підвищену готовність служб. «Ми не можемо виключати, що ця ескалація торкнеться й нашої території», – заявив він.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський пояснив, що в Польщі та всередині Альянсу тривають дебати з цього питання, але він підтримує цю ідею, повідомляє Onet із посиланням на BBC.
«Коли крилата ракета летить у нашому напрямку, а лише місяць тому така ракета вибухнула в Польщі, набагато краще збити її в цілях самооборони, поки вона ще перебуває в українському повітряному просторі, ніж дозволити їй бути збитою тут, бо її уламки можуть впасти та вразити когось по цей бік кордону», – сказав Сікорський.
Водночас, зараз це навряд чи станеться, вважає військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак.
«Є побоювання, швидше за все, що коли вони почнуть збивати цілі на території України натівським озброєнням, з використанням натівських систем наведення, натівськими солдатами, то це буде вважатися прямим зіткненням Альянсу з Російською Федерацією. Поляки, що ми кажемо за них, взагалі не мають бажання влізти в цю війну в будь який спосіб», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
Цю думку певною мірою підтверджує і реакція міністра оборони Німеччини. Борис Пісторіус, з одного боку, назвав ситуацію «дуже і дуже серйозною», водночас у відповідь закликав «зберігати спокій і не дозволяти себе провокувати».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
УЗ: мішенню російського дрона міг бути поїзд із Борисом Джонсоном, але він вирушив раніше(Не)безпечний маршрут
Поїздки Укрзалізницею довгий час вважалися найбезпечнішим маршрутом подорожей за кордон, і саме ним й користувались зазвичай і мільйони українців та закордонні гості.
Та від початку року Росія била по залізниці вже понад 1,5 тисяч разів, повідомляє Мінінфранструктури.
Колишній прем'єр Великої Британії Борис Джонсон на коференції YES у Києві. Вересень 2026 року
«На сьогоднішній день на совісті Путіна – загибель 1700 співробітників «Укрзалізниці», – привернув увагу до проблеми Борис Джонсон.
Станом на початок вересня Росія пошкодила загалом 508 локомотивів та 249 вагонів. «Укрзалізниця» звернулась до західних партнерів з проханням передати вживані локомотиви.
І ціллю Росії є не лише пасажирське сполучення, а й зупинка допомоги від партнерів, вважає Іван Ступак.
«Це перевезення військових вантажів. Бо залізницею це швидко, масштабно. Можна завантажити вночі, перевезти, розвантажити. Це впливає на логістику», – каже Ступак.
Російська атака на поїзд, залізниця, Дніпропетровська область, 12 травня 2026 року
Особливо вразливими, за оцінкою Ступака, є прикордонні переходи, через які проходять транспортні потоки між Україною та ЄС.
«Бо це «горловина пляшки», де дуже легко влучати в ціль. Тобто багато вантажів, багато людей».
Способом зменшити ризики він називає участь Польщі в перехопленні російських повітряних цілей на кілька десятків кілометрів углиб української території.
«Одна з опцій – це щоб уряд Польщі наважився розвернути свої системи протиповітряної оборони в напрямку України, свої радарні установки, свої протиракетної системи. Я не кажу про Patriot, бо це буде дорого, дуже дорого. Є простіші системи – хоча б на глибину 10-20, чи 30-40 кілометрів», – каже Ступак.
Однак можливість такого захисту залежить передусім від політичної готовності союзників діяти над Україною. І саме її наразі немає.
Тож поки Київ може просити партнерів допомогти з ремонтом чи заміною пошкодженої техніки, а залізничники мають покладатися на моніторинг загроз, зміни графіків та евакуацію пасажирів.