Вихід піхоти, дрони в повітрі і розбите Білозерське (фоторепортаж)

Ніби з картини Караваджо... Піхотинець із позивним «Льова» 4-ї бригади особливого призначення НГУ вийшов із бойових позицій у Білозерське під час ротації і вперше закурює цигарку. На позиціях він пробув 3 місяці

Добиратися до Білозерського часто доводиться пішки, адже це безпечніший спосіб переміщуватися в умовах тотального домінування безпілотників у повітрі.
Разом із «Фарою», військовим бригади «Рубіж» ми пройшли близько 20 кілометрів у спорядженні, під сонцем, ховаючись від російських дронів

Щоразу, тільки-но ми чуємо краєм вуха гудіння двигунів десь за рогом, доводиться ховатися у будь-якому приміщенні, щоб російський дрон нас не помітив

Навіть безпритульні тварини розуміють, що відкритий простір небезпечний, а тому теж часто ховаються саме в будівлях

«Противник дуже активний. Попереду зима. Ми їх ціле літо тримали в полях. На зиму вони починають прориватися ближче до міст, щоб перезимувати в будівлях», – розповідає «Фара».

У цей час у наш бік наближається ще один дрон.
«Якщо наші тут, то тільки зенітні перехоплювачі. Але вони літають на великих висотах. А ці літають поміж будинків. То це скоріш за все – противник. Шукає для себе якусь ціль, щоб уразити. Або якихось місцевих, або якихось таких самих «туристів», як і ми», – пояснює військовий.

Російський безпілотник «туристів» не знайшов, але влучив у наземний роботизований комплекс, який віз провізію на українські позиції...

Поцілив у причіп. Військові бригади «Рубіж» допомогли НРК і відчепили палаючий причіп, чим і врятували машину, яка поїхала далі

У Білозерському до повномасштабного вторгнення проживало близько 15 тисяч людей. В основному місто жило, як і сусіднє Добропілля, за рахунок видобутку кам’яного вугілля.

Після окупації Покровська російська армія почала тиснути на цьому напрямку, щоб захопити всю Донецьку область

«Місто починає ставати якимось містом-привидом. Місцевих стає все менше, все більше «прильотів»: як авіаударів, так і FPV-дронів на оптоволокні, також на радіокеруванні залітають.

Розбивають будівлі, військову логістику, вбивають людей. Минулого року десь саме в цей час місто цвіло і пахло. Було дуже багато місцевих. Працювали всі магазини, кафетерії. Тобто, фактично за рік російська армія знищила місто повністю. Спочатку вони його відпрацювали дуже із «шахедів». Потім почали авіабомбами закидати. Зараз вже залітають сюди на оптоволокні. На FPV. І нищать усе, що в місті рухається. Не обираючи, чи це місцеві жителі, чи військові», – каже «Фара»

«Росія – це смерть та горе» – напис на стінах у Білозерському

У місті щодня горять та руйнуються будівлі. Але найгірше – зруйновані долі людей. Їхні домівки і майно знищені, і вони вимушені тікати з міста

Військові кажуть, що в місті залишаються цивільні, але їх дуже мало. Під час перебування там, ми так і не зустріли жодного місцевого жителя.

Чи ті, хто ще є, не покидають свої підвали, чи їх настільки мало, що ми не зустрілись.

Такі дрони – це один із способів доставляти повітрям необхідну провізію передовим підрозділам на фронт

Білозерське атакував ще один російський дрон

Коли ми повернулися в одну з будівель військових – зустріли групу піхотинців, які в рамках ротації виходили з Білицького, що за кілька десятків кілометрів південніше від Білозерського.

Там точаться бої, уже, фактично, фронт. Хоча поки це ще не усвідомлюється повністю

«Льова» отримав поранення саме під час довгої дороги виходу з позицій. Малою групою вони виходили майже 5 діб під супроводом командування

Саме вихід і є найбільшою проблемою.
– Був у Білицькому на позиціях. Майже три місяці. Виходили і почув вибух, і я – поранений. Наклали турнікет і пішли далі.

– Яка там ситуація у Білицькому?
– Що я вам скажу. Все погано. 31-го вивели і йшов до позиції. Переночували одну ніч, мали виходити, але не вийшло, бо зв’язок поганий був. Переночували другу ніч і тоді вийшли. Вчора прийшли в Добропілля. Там переночували. Йшли 17-ть кілометрів за день. І сьогодні прийшли сюди.
– Що вам найважче в дорозі було?
– Дрони.
– Що вас тримало?
– Те, що мої рідні в безпеці. У мене є три сестри, два племінники, мама, вітчим, бабусі, дідусі. Вони там собі спокійно живуть, а я обороняю їх

Ми йдемо на точку евакуації, адже за пораненими приїде броньований автомобіль. У будь-який час доби це ризикована операція з такою концентрацією безпілотників.

Невідомо, на якому з цих поворотів може чатувати дрон і уразити броньоване авто

Поки чекаємо на броньовану техніку, військовий із позивним «Рибак» розповів нам, що до бойового виходу важив 118 кілограмів. За понад 3 місяці схуднув до 87 кілограмів. Про вихід, каже, мріяв із перших днів

Загалом, той день був вдалим: не одна, а кілька груп піхотинців подолали важку і небезпечну дорогу і вийшли з позицій на ротацію

Бійці на броньованому авто виїжджають у безпечну зону на великій швидкості. Автівку по бездоріжжю кидає в різні боки, а бійці намагаються втриматися, щоб не так боліли травмовані частини тіла

Тим часом російські війська прагнуть зайти в Добропілля, просунутись до Білозерського і вийти на фінальний рубіж Донецької області. Втім, цього вони хотіли досягти ще з весни, після окупації Покровська. Безрезультатно

Місто залишається в диму, як і вся Донецька область