ВАШИНГТОН – Білий дім оприлюднив проєкт європейської системи безпеки, а також гарантії безпеки для України, у той час як адміністрація президента США Дональда Трампа готується до тристоронніх мирних переговорів з Україною та Росією, які відбудуться наступного тижня в Абу-Дабі, столиці Об'єднаних Арабських Еміратів.
Спецпосланець президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер детально виклав цю ініціативу у дописі в соціальних мережах 5 листопада після переговорів у Брюсселі з українськими, натовськими та європейськими посадовцями.
Запропонована концепція передбачає проведення постійних консультацій з питань безпеки, комунікацію в кризових ситуаціях, підвищення прозорості у військовій сфері, взаємні заходи щодо зменшення ризиків ескалації, а також довгострокову угоду щодо європейської безпеки та стабільності.
Кушнер заявив, що ця ініціатива поважатиме суверенітет і територіальну цілісність кожної країни, причому жодна держава не матиме права вето щодо рішень іншої країни у сфері безпеки чи її союзницьких відносин. Він додав, що НАТО й надалі відіграватиме ключову роль у колективній обороні Європи.
Перша леді США Меланія Трамп передає листи для президента Росії Володимира Путіна та президента України Володимира Зеленського спеціальному представнику президента Росії Кирилу Дмитрієву і голові партії «Слуга народу» Давиду Арахамії, США, 5 листопада, 2026 року
Ця заява пролунала після зустрічі Трампа 5 листопада у Білому домі зі спеціальним посланцем президента Росії Володимира Путіна Кирилом Дмитрієвим. Трамп висловив переконання, що «велика, чудова угода» може бути вже не за горами, і натякнув, що вона може охоплювати не лише Україну, а й «всю Європу».
«Це буде велика угода, і вона охоплюватиме не лише Україну», – заявив Трамп журналістам, припустивши, що «всі будуть у захваті».
Кушнер зазначив, що консультації триватимуть у рамках так званого формату Shell Bay, до якого входять Україна, НАТО, Європейський Союз та інші європейські партнери, а Росія також братиме участь у мирних переговорах.
Питання безпеки
Запропонований зв’язок між гарантіями безпеки України та ширшою європейською системою безпеки викликав у російських експертів питання щодо масштабів цієї ініціативи та її наслідків для НАТО.
Глен Говард, президент Saratoga Foundation та досвідчений експерт з питань Росії, заявив у інтерв’ю Радіо Свобода, що заява Кушнера могла мати на меті запевнити Україну та європейських союзників у тому, що Вашингтон не відмовляється від їхніх інтересів, водночас чинячи тиск на Росію напередодні переговорів.
Однак Говард зазначив, що згадка про більш широку європейську систему безпеки викликає особливе занепокоєння.
Він звернув увагу на висловлювання радника Кремля з питань зовнішньої політики Юрія Ушакова, висловлені минулого тижня, в яких той закликав повернутися до стану справ у НАТО, що існував до 1997 року, до розширення альянсу на Східну Європу та країни Балтії.
«З якого це часу Росія має право вирішувати, яким буде майбутнє НАТО і чи слід розформувати східний фланг?» – запитав Говард, ставлячи під сумнів, які поступки Росія запропонує натомість.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«2027-й буде роком суперуспішних переговорів»: посол України в ЄС Тарас КачкаВін попередив, що навіть винесення питання про оборонну позицію НАТО на переговори може створити прецедент для Росії та майбутніх адміністрацій США.
Говард порівняв цей можливий підхід із Мюнхенською угодою 1938 року, яка дозволила нацистській Німеччині анексувати частину Чехословаччини в обмін на обіцянку Гітлера більше не висувати територіальних претензій, посилаючись на більш загальні побоювання щодо позиції адміністрації Трампа стосовно Росії, зокрема на коментарі високопоставленого чиновника Пентагону Елбриджа Колбі, який закликав країни Балтії пом’якшити антиросійську риторику.
Він також висловив думку, що підготовка Франції та Великої Британії до можливого розгортання миротворчих сил в Україні, а також обговорення питання про зміну маршруту постачання газу через Україну, можуть стати частиною ширшої стратегії, пов’язаної з переговорами.
Джон Гербст, колишній посол США в Україні та старший директор Євразійського центру при Атлантичній раді, також не висловив особливого оптимізму щодо майбутніх переговорів.
Він послався на нещодавню заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що Росія не піде на жодні компроміси, а також на повідомлення про призначення Володимира Мединського головою російської делегації в Абу-Дабі. Раніше Мединський очолював російські переговорні делегації, однак не зміг досягти прориву.
Головний російський переговірник Володимир Мединський залишає зустріч після двогодинного другого раунду переговорів між Росією та Україною за посередництва США, спрямованих на припинення чотирирічної війни, Женева, 18 лютого 2026 року
Гербст зазначив, що участь Європи могла б допомогти зберегти підтримку України та спонукати Вашингтон зайняти більш рішучу позицію. Однак він застеріг, що зусилля Європи щодо впливу на адміністрацію мають обмежений ефект порівняно зі здатністю Кремля впливати на Трампа.
Він поставив під сумнів, чому Вашингтон зосереджується на післявоєнних заходах щодо забезпечення безпеки та деескалації, не отримавши від Росії реальних зобов’язань щодо припинення бойових дій.
Гербст висловив думку, що відмова Росії йти на поступки спонукала адміністрацію Трампа шукати прогрес в інших сферах, а не чинити більший тиск на Кремль.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Не довіряйте Путіну»: Майк Помпео оцінив перспективи миру та ризики переговорів з агресоромЗа його словами, завдання полягало в тому, щоб розробити гарантії, достатньо надійні, щоб заспокоїти президента України Володимира Зеленського, але не настільки широкі, щоб Росія відхилила угоду.
«Це нездійсненне завдання», – сказав Гербст у розмові з Радіо Свобода, стверджуючи, що Росія не зацікавлена у серйозних гарантіях безпеки для України, тоді як Київ потребує їх для свого виживання як незалежної держави.
На думку Гербста, значним проривом стало б чітке зобов’язання Росії припинити бойові дії, що, на його думку, малоймовірно. Він зазначив, що Путін, як і раніше, прагне встановити контроль над Україною і хоче, щоб Трамп переконав Київ здати решту територій Донбасу, які залишаються під контролем України.
«Не маючи можливості захопити територію військовим шляхом, Путін може продовжувати завдавати удари по українських містах та цивільній інфраструктурі, щоб змусити Київ поступитися», – зазначив Гербст.
Дим здіймається над штаб-квартирою «Київстару», одного з найбільших телекомунікаційних операторів України, по якій росіяни завдали удару реактивним дроном під час атаки Росії на Україну, Київ, Україна, 27 вересня 2026 року
Очікування щодо Абу-Дабі
За словами Кушнера, тристоронні переговори між США, Україною та Росією заплановані на 10–11 листопада і стануть першими подібними мирними переговорами з лютого.
Марк Темницький, співробітник Євразійського центру при Атлантичній раді, заявив у інтерв’ю Радіо Свобода, що очікує поступового прогресу, але не прориву.
За його словами, головними перешкодами залишаються територіальні суперечки та питання безпеки України після війни.
Щоб гарантії безпеки були переконливими, Вашингтон та європейські столиці повинні домовитися про те, як їх реалізувати і хто фінансуватиме відбудову України.
Світовий банк, Європейська комісія, Організація Об'єднаних Націй та уряд України оцінюють потреби відбудови майже в 588 мільярдів доларів на найближче десятиліття.
Темницький також застеріг, що Вашингтон не може просто запропонувати Україні членство в ЄС у рамках угоди. Рішення залишається за всіма 27 державами-членами ЄС.
5 листопада двоє високопоставлених європейських дипломатів у Вашингтоні повідомили Радіо Свобода, що європейські лідери не вірять у те, що Росія готова піти на справжні поступки щодо України чи європейської безпеки.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Домогтися поступок від Москви»: що насправді ховається за новими переговорами в Абу-ДабіПаралельні дипломатичні зусилля
Останні дипломатичні заходи збіглися в часі з низкою інших ініціатив, спрямованих на створення сприятливих умов для досягнення угоди.
5 листопада перша леді Меланія Трамп прийняла у Білому домі представників Росії та України з нагоди шестиденного перемир’я, яке вона допомогла домогтися в окупованому Росією місті Олешки в Херсонській області України. Під час перерви у бойових діях, про яку було оголошено наприкінці жовтня, було евакуйовано майже 800 осіб.
«Ми віддали перевагу людяності, а не війні», – сказала Меланія Трамп, закликавши сторони скористатися цією ініціативою для пошуку спільної мови, виходячи з турботи про цивільне населення.
Люди з окупованих Олешок вже в Україні: перша мить зустрічі, сльози радості і полегшення
Тим часом Зеленський прибув до Іспанії для проведення переговорів щодо зміцнення протиповітряної оборони України та зустрічей у рамках Іберо-американського саміту. Він зазначив, що до початку переговорів в Абу-Дабі заплановано подальші контакти з американськими посадовцями.
«Ми координуємо дії з нашими партнерами, щоб досягти конкретних результатів у питаннях безпеки та визначити наступні кроки на шляху до миру», – написав Зеленський у соцмережах.
Зустріч Трампа з Дмитрієвим також привернула увагу, оскільки станом на 5 листопада російський посланець залишається під санкціями Міністерства фінансів США
Один із американських чиновників повідомив Радіо Свобода, що це була не перша зустріч цих двох чоловіків у Білому домі, і відкинув припущення про те, що санкції завадили Дмитрієву приїхати до США, зазначивши, що для полегшення візиту були надані винятки. Про офіційне рішення щодо виключення його зі списку санкцій не повідомлялося.