2025 рік не виправдав багатьох сподівань. Але на тлі війни та інших поганих новин – часто непомітно – відбувалися й інші події. І деякі з них можуть змінити наше життя на краще.
Технологія року – штучний інтелект
Традиційно підбиваючи підсумки року, американський журнал Time назвав людьми 2025-го архітекторів штучного інтелекту, а ChatGPT став найзавантажуванішим застосунком у магазині Apple. Загалом, якщо обирати одну головну технологію року, нею безперечно є штучний інтелект.
У багатьох ШІ викликає побоювання. Дискусії про те, як використовувати його етично, триватимуть ще довгий час, але цього року остаточно стало зрозуміло: у відповідальних руках технологія здатна рятувати життя. ШІ допомагає створювати нові ліки, швидше діагностувати рідкісні генетичні захворювання, його інтегрують у медичне обладнання. Кілька тижнів тому компанія Philips представила перший у світі КТ-апарат із підтримкою штучного інтелекту, який забезпечує максимально детальні знімки за мінімального опромінення.
Звісно, поки що такі апарати є не в кожній лікарні, а технології не замінюють лікарів. Але все це вже застосовується у найскладніших випадках. Саме з таких точкових успіхів зазвичай і починається поширення нових медичних технологій.
У 2025 році Україна піднялась на 14 позицій у Government AI Readiness Index –щорічному рейтингу від Oxford Insights, який оцінює готовність держав упроваджувати й використовувати штучний інтелект. Україна зайняла 40‑ве місце із 195 країн і опинилася серед лідерів у Східній Європі. При цьому за окремими показниками Україна серед світових лідерів рейтингу, передовсім це рекордний показник цифровізації державних сервісів (99,63 %).
Україна та Велика Британія, зокрема, у 2025 році офіційно запустили співпрацю у сфері науки, технологій та інновацій в межах 100‑річного партнерства. Ця ініціатива спрямована на обмін досвідом, спільні дослідження (наприклад, ШІ‑рішення для медицини й енергетики).
Загалом 2025 рік став проривним для медицини не лише завдяки ШІ. Уперше лікарям у США вдалося вилікувати немовля з рідкісним генетичним захворюванням за допомогою редагування генів. Тобто вони створили спеціально для хлопчика препарат, який зміг усунути з його ДНК ген із мутацією. Технологія називається CRISPR, або «генетичні ножиці», і лікарі покладають на неї великі надії.
Зросла середня тривалість життя у світі
83-річний Муцухіко Номура розминається під час тренування зі своїми товаришами у футбольній команді, середній вік гравців становить 65 років. Токіо, Японія
Середня тривалість життя у світі дещо зросла. У Японії (світовому лідері за цим показником) навіть відбувся перший у країні тематичний саміт – The 1st World Longevity Summit. Порад, як дожити до 150 років, там не пролунало. Натомість багато говорили про те, наскільки важливо не лише подовжувати життя, а й скорочувати розрив між тим, скільки ми живемо, і тим, скільки часу залишаємося активними та самостійними.
У спільній декларації було названо чотири найважливіші умови для розв’язання цього завдання. Дві з них доволі очевидні – повноцінне харчування з акцентом на білок і клітковину та фізична активність. А ще – зміцнення соціальних зв’язків і те, що японці називають «ікіґай» – буквально «сенс життя», відчуття власного призначення. І це не просто красива філософія: дослідження науковців з Корнельського університету підтвердило, що активне соціальне життя уповільнює біологічне старіння.
Нині в Україні налічується понад 116 тисяч довгожителів – людей, чий вік перетнув позначку в 90 років. Про це повідомив Пенсійний фонд України. Дев’ять українців (7 жінок і 2 чоловіків) досягли віку 107 років.
Одній із них – Катерині Коць з Волині – 3 жовтня виповнилося 109 років. Односельці розповіли журналістам телеканалу «1+1», що секретом її довголіття є постійний рух, здорова їжа з власного городу і вміння радіти життю. Донедавна Коць продовжувала вести своє господарство та любила ходити до лісу по гриби та ягоди.
Сонячна енергія стала найдешевшим джерелом енергії у світі
Сонячні панелі над плантацією хмелю в баварському регіоні Хольледау, Німеччина
Від моменту підписання Паризьких угод минуло 10 років, але світ усе ще далекий від кліматичної безпеки. Але позитивні зміни відбулися й у цій сфері. Від початку 2025 року сонячна енергія почала випереджати вугілля та газ за популярністю в Європі, а наприкінці 2025-го стала найдешевшим джерелом енергії у світі.
В Україні у першій половині 2025 року додано щонайменше ~500 МВт сонячної генерації, а загальні додані за рік потужності можуть досягти ~1 ГВт – це серйозне розширення «зеленої» генерації всупереч війні. За даними галузевої асоціації, найактивнішими споживачами сонячної енергії в Україні є підприємства харчової промисловості, логістики та роздрібної торгівлі, а також місцеві громади, медичні заклади та навчальні установи
Велика Британія запровадила ініціативу, яка допомагає колишнім працівникам нафтової та газової промисловості працевлаштовуватися на нові, більш «зелені» робочі місця.
У Лісабоні на рівні цілого міста запрацювала система застави за багаторазові склянки – це перше таке місто у Європі. Ємності для вживання рідини у столиці Португалії повертають через автоматизовані пункти, а повернення депозиту здійснюється безконтактною карткою або телефоном. Одноразовий посуд є одним із головних джерел сміття на міських заходах і фестивалях. Окрім практичної користі, міська влада сподівається, що це нововведення допоможе сформувати в людей і інші, більш усвідомлені звички.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Українці відчувають цю ситуацію»: Павло Остріков про зйомки і феномен свого фільму «Ти – Космос»