Днями два пасажирські літаки, що прямували зі Стамбулу та Хургади до російського Санкт-Петербурга, були змушені сісти у Гельсінкі. Причиною стало чергове закриття петербурзького аеропорту «Пулково» через атаки безпілотників. Останніми роками такі випадки трапляються дедалі частіше на тлі постійних атак українських дронів. Від початку 2026 року російські аеропорти закривали через загрозу атак безпілотників понад 3500 разів, підрахувало DW. Як це позначається на російській авіації? Це з’ясовувала телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Із кінця квітня режим «Ковер», який запроваджують у разі повітряної загрози, на півдні та в центральних регіонах Росії оголошують майже щодня.
За даними російської страхової групи «Альфастрахование», з початку року кількість регулярних пасажирських рейсів, затриманих більш ніж на дві години, зросла удвічі порівняно з минулим роком. За даними міністерства транспорту РФ, з січня таких рейсів було понад 118 тисяч.
Удвічі збільшилася і частота скасування вильотів: тепер за розкладом відправляється лише кожен другий рейс.
Попри це, авіасполучення не припиняється.
«Очевидно, компанії отримали наказ згори організовувати польоти, продовжувати літати за розкладом, незважаючи на ситуацію навколо, – говорить російський авіаційний експерт і журналіст Андрій Меньшенін. – У будь-якому разі це, звичайно, аномальна ситуація, і так цивільна авіація ніде у світі не працює. Якби російські компанії продовжували працювати за міжнародними правилами, вони мали б припинити польоти 24 лютого 2022 року».
«Гібридна війна – нове явище»
Через тимчасові обмеження літаки, які, наприклад, прямують до Москви, змушені розвертатися або прямувати на запасні аеродроми – часто невеликі й уже перевантажені.
За даними російського проєкту «Небо под ковром», який аналізує повідомлення телеграм-каналу Росавіації та статистику сервісу AeroDataBox, обмеження регулярно запроваджують не лише в столичних аеропортах, а й у тих, що розташовані далеко від кордону з Україною: наприклад, на Уралі (Перм, Єкатеринбург) і в Західному Сибіру (Тюмень). За даними аналітиків, найгірша ситуація в Калузі, де за останні 30 днів місцевий аеропорт був закритий майже половину часу.
Водночас країн, з якими Росія зберегла авіасполучення, нині 39. Зміна маршрутів перетворилася на регулярний ризик, який необхідно враховувати під час планування польотів.
«У сфері авіаційної безпеки існують відповідні протоколи, однак для авіації гібридна війна – нове явище, тому аеропортам та авіакомпаніям необхідно це усвідомити й розробити нові підходи до розв'язання подібних проблем», – говорить керівник групи з авіаційної безпеки компанії Dyami Ерік Схаутен.
Петербурзький аеропорт «Пулково» (архівна світлина)
Простої, запізнення та зміна маршрутів призводять до збитків. За оцінками Сервісу безпеки польотів RunAvia, втрати російських авіакомпаній за дев'ять місяців могли становити 175–275 млрд рублів.
На думку аналітиків, часте закриття аеропортів допомагає перевізникам приховувати технічні проблеми. У міністерстві транспорту Росії стверджують, що у 2026 році частка затримок рейсів через несправності знизилася з 13 до 10%. Експерти пояснюють таку статистику просто: літаки «рідше ламаються», тому що рідше літають.
До середини літа, як підрахувало видання «Коммерсант», перевізники не ввели в експлуатацію майже 20% авіапарку. Головна причина – затягнуте технічне обслуговування та нестача запасних частин через санкційні обмеження. Однак до критичної ситуації поки що далеко, говорить Меньшенін.
«Найголовніший чинник, який забезпечує життєдіяльність авіакомпаній у Росії, – слабкий контроль із боку західних держав за дотриманням санкцій. Попри гучні слова та заяви, ми бачимо, що все відбувається спокійно, з націнкою, але постачання тривають».
Як зазначає експерт, до цього належить і нещодавнє повідомлення генерального директора «Белавіа» Ігоря Чергінця про те, що міністерство торгівлі США видало компанії Boeing ліцензію на співпрацю з білоруською авіакомпанією. За його словами, перевізник отримав можливість безпосередньо закуповувати запасні частини та програмне забезпечення, а також вести переговори про придбання літаків.
Паралельно російська авіація зіткнулася з нестачею пального. За підрахунками DW, з початку року ЗСУ завдали понад 70 ударів по нафтопереробних заводах, унаслідок чого авіаційний гас на біржі подорожчав щонайменше на 60%. Ще з літа діє заборона на його експорт, а днями влада знизила норматив обов'язкового продажу на біржі з 11 до 5%. Попри це, міністр транспорту Андрій Нікітін запевняє, що дефіциту пального в Росії немає.
Попередження Зеленського
Президент України Володимир Зеленський ще на початку вересня попередив, що через українські удари по Росії російське небо «стає повністю небезпечним», що мають враховувати авіакомпанії, які літають у російські аеропорти, а також страхові компанії.
«Російське небо стає повністю небезпечним. Україна не загрожує цивільній авіації як такій, жодному цивільному літаку. Просто дрони в небі Росії будуть так, що треба на це зважати. Хоча російська влада про це не повідомляє, як належить, але російське небо де-факто буде закриватися: війна, що розв’язана Росією, закриває її небо», – сказав Зеленський у зверненні 1 вересня.
За його словами, Міністерство закордонних справ України й відповідні українські інституції дадуть «повну інформацію» міжнародним структурам щодо небезпек у російському небі.