Українські снайпери: вишкіл бійців поблизу лінії фронту (фоторепортаж)
На фото: група українських військових, які проходять підготовку на снайперському курсі «Альфа Браво» поблизу лінії фронту
Український снайпер, одягнений у «кікімору», цілиться з гвинтівки та відпрацьовує маскування під час тренування
Пряме влучання снайпера в мішень під час навчань з бойової стрільби.
Віктор Еланський, інструктор курсу «Альфа-Браво», фахівець з високоточної стрільби, стверджує, що про важливість снайперів військові забувають після кожної війни. «Як тільки війна закінчується, про снайперів забувають. Як тільки починається, починаються крики: «Де наші снайпери? Без них ніяк», – каже він
Вишкіл, який у мирний час тривав би понад рік, тепер проходить лише за 21 день через гостру потребу у снайперах на передовій
Один з учасників навчання робить постріл із гвинтівки під час тренування.
Еланський каже, що багато колишніх снайперів в Україні перекваліфікувалися на операторів FPV-дронів, але він наполягає на тому, що снайпери, як і раніше, незамінні на полі бою. «Наприклад, ті ж дрони в сильний дощ не літають, а снайпери стріляють за будь-якої погоди», – каже інструктор
Двоє українських військових під час навчання.
Як приклад того, який вплив може мати одна куля снайпера на сили противника, Еланський наводить випадок, що стався під час боїв поблизу Куп'янська. «Наш снайпер застрелив російського з 800 метрів, один постріл лише. Але що відбулося? Вся лінія фронту з тієї сторони, всі орки одяглися в бронежилети і в каски. Один день! Ось це робота снайперів. Загнав їх в зону дискомфорту, вони зрозуміли, що тут не курорт, що тут вони прийшли на чужу землю, і тут їм не раді», – розповідає Віктор
Інструктор спостерігає за виконанням вправ зі стрільби по мішенях.
Тренування «Альфа-Браво» включає стрільбу в темну пору доби з використанням тепловізійних прицілів. Маючи обмежений бюджет на імітацію «теплих» ворожих мішеней, інструктори під мішенню викопують невелику яму. У неї кладуть ящик для набоїв, насипають туди вугілля та розпалюють багаття. Таким чином потік гарячого повітря нагріває мішень, яка яскраво світиться у прицілі нічного бачення.
«Ціна питання 50 гривень, мішок вугілля для барбекю. І можна цілий підрозділ тренувати цілий день», – пояснює Еланський»
Учень-снайпер стріляє з гвинтівки українського виробництва.
Багато зброї, яку використовують снайпери, було розроблено в Україні, зокрема гвинтівка УАР-10 та протипіхотна зброя Snipex Alligator, яка використовує кулі розміром з сигару, що здатні пробивати сталеву броню
Снайперка Катерина (ім’я змінене), замаскована у «кікімору». Катерину навчають маскуванню, що є окремим мистецтвом.
«Якщо ти вибрала позицію, ти не завжди можеш побачити, наприклад, свої ноги, зброю, – пояснює Катерина – Наприклад, пристебнутий ніж на поясі може блищати, потрібно це враховувати» – каже вона.
Під час курсу «інструктори ходять, дивляться наші позиції, вказують на помилки, фотографують. Ми аналізуємо це все», – розповідає Катерина
Маленька нашивка з українським прапором, захована всередині кікімори.
Катерина служить в українській армії вже понад п'ять років, проте не планує залишатися у війську після перемоги України. «Я хочу подорожувати по світу, хотіла б ще раз поїхати в Іспанію, Фінляндію, Америку», – каже вона.
Найважче, за її словами, визнати той факт, що війна, яку розпочала Росія, навряд чи закінчиться найближчим часом. «Ти робиш великий вклад у це і ти не розумієш, де межа, і чи ти взагалі доживеш до цієї межі», – каже вона.
Ця фотогалерея є адаптованою версією репортажу Олени Максименко та Данило Дубчака, яку вперше опублікував Frontlineer