«Вартові неба» працюють поруч з Бахмутом (фотогалерея)

Близько п'ятої ранку ми зустрічаємось з розрахунком «ЗУшки» на «точці». Холодний вітер пробирає до кісток, пролітає сніг, на тлі «гупає». Поруч – Бахмут

Їдемо по «сіряку» до позиції. За словами військових, вдень російські безпілотники й FPV-дрони (камікадзе) полюють за будь-якою технікою чи авто

«Стояти, дивитись у небо і чекати», – говорять про свою роботу військові

Робота військових ЗСУ

Поки дозволяє ситуація, Сергій показує відео з телефону, як згоріла його машина. «Музика грала до останнього», – говорить він. Один із військових зазначає, що стопи теж горять, всі дружно сміються. Авто згоріло від замкнутої проводки

Іван (36 роки) із Закарпаття: «Я працював у Словаччині, на другий день  повномасштабного вторгнення я вже був в Україні, душа кликала, що треба йти захищати Україну»

«Небо сьогодні сіре, хмари, це змусить пі*****кі «Орлани» спускатись нижче, в нас буде більше шансів їх побачити»,  говорять військові

Спарена зенітна установка типу «ЗУ-23-2», простіше кажучи, «ЗУшка», конструювалась, у першу чергу, для ураження повітряних цілей. Однак зараз така установка використовується також для вогню по живій силі противника та броньованій техніці

У небі виявляють «Ланцет», поки «ЗУшка» виїжджає з укриття, всі присутні військові відкривають вогонь зі стрілецької зброї

За мить до них долучається «ЗУшка», «Ланцет» змінює рух і падає за декілька десятків метрів у поле. Чути вибух. «Є!!!» – кричать військові

Але ніхто не перестає дивитися вгору, «Ланцет» міг бути не один, його міг супроводжувати «Орлан чи інший безпілотник

Віктор (27 років) – із Запоріжжя. У цивільному житті працював будівельником, підписав контракт в травні 2023 року, зараз він – механік-водій

Поки частина розрахунку веде спостереження за небом –  інші поповнюють боєкомплект

«Тут, як на рибалці, буває – на місці стоїш і за декілька годин ми все БК використовуємо, а буває – цілий день. Різні позиції й тиша. Упродовж дня завжди є робота, з приходом весни вони починають літати більше», –  говорить про будні Сергій

Костянтин працював на металургійному підприємстві на Дніпропетровщині. По відеозв'язку йому телефонує мама і вітає з днем народженням. «Дякую, я трохи зайнятий»,  – відповідає він, продовжуючи заряджати магазин автомата. Йому сьогодні – 46 років

Зрештою бойова робота завершилась, можна перепочити, випити кави і щось з'їсти. Хтозна, коли чекати наступної бойової роботи

Поки тиша, запитую в Сергія: коли в нього був крайній раз вихідний. «Та складно сказати, що таке нормальний вихідний, – сміється він. – Навіть складно уявити, що таке нормальний вихідний і коли він був»

З «комфорту» в цій посадці біля Бахмуту в хлопців є лише гаряча кава

Часто доводиться чергувати тривалий час без сну, здорової їжі й у вкрай складних умовах, кажуть бійці

Сергій (28 років) – з Донбасу, жив на Закарпатті, займався соціальною роботою. «Я чекав на повістку, це ж Закарпаття, їх роздають направо і наліво, – посміхається Сергій. – Я підійшов на блокпосту і кажу: «Дайте повістку». А вони: «Вам ще немає 26». А мені ще 4 місяці до 27. Я пішов у військкомат – і з 12 травня 2022-го тут»

Костянтин уважно дивиться в одну точку і за секунду з холоднокровним голосом говорить: «Орлан»

За мить «мотолига» виїздить з укриття і розрахунок відкриває вогонь із «ЗУшки», «Орлан», здається, починає клювати носом, але продовжує рух і віддаляється, виходячи з-під вогню військових

Не гаючи часу, військові швидко поповнюють боєзапас і готують «ЗУшку» до роботи

На одній позиції довго розрахунок не перебуває, після відпрацювання декількох цілей – змінюють позицію. Як вони полюють за російськими безпілотниками, так і противник полює за розрахунком. «ЗУшка» – це ласий шматок для «Ланцета

Артем (30 років) – з Харківщини, держслужбовець. «Перед собою було б соромно, сам себе поважати перестав би», – відповідає він на моє запитання, чому пішов служити

«Вартові неба 93-ї бригади «Холодний Яр»