«Нічні операції уже не дають переваги». Майкл Кофман про 5 трендів війни, що змінили фронт

Російське повномасштабне вторгнення в Україну триває вже п’ятий рік і стало війною на виснаження, в якій немає великих проривів, просування вперед ведеться майже виключно силами невеликих піхотних груп, мало використовується важка бронетехніка, а лінія фронту перетворилася на багатокілометрову «кілзону», де панують незліченні дрони – основна сила ураження противника для обох армій.

За весь час великої війни, яка триває понад чотири роки, і тактика ведення бойових дій, і ключові системи озброєнь кардинально змінилися. Чи стане український досвід зразком війни нового типу?

Про це Російська служба Радіо Свобода поговорила з американським військовим аналітиком Майклом Кофманом та українським оператором дронів, який воює на Покровському напрямку.

«Кілзона» під роєм

Американський військовий аналітик Майкл Кофман зазначає, що війна в Україні – не перший досвід ефективного застосування БПЛА: дрони, нехай і не в такій кількості, активно використовувалися під час війни в Нагірному Карабасі у 2020 році.

«У будь-якій війні можна знайти нову технологію і нове озброєння, і десь нову техніку, яку ми не бачили в попередній війні. Це не каже нам, що це війна нового типу.

Те, що ми бачимо багато нового в рамках війни в Україні, не означає, що це і є траєкторія розвитку для майбутніх воєн. Є багато технологій і тактик, які застосовуються в одній війні і забезпечують у ній перевагу, а в іншій війні вони не працюють так само ефективно. Цілком очевидно, що безпілотники вплинуть на майбутні війни, але говорити на основі одного досвіду про образ війни майбутнього потрібно з обережністю».

Український оператор керує FPV-дроном

Кофман зазначає, що безпілотники почали відігравати ключову роль на полі бою в Україні лише в середині другого року війни, коли і російська, і українська армії втратили можливість для великомасштабних наступальних дій, а сама війна перетворилася на позиційну. До цього вирішальне значення мала традиційна артилерія, нагадує Кофман, а безпілотники довгий час використовувалися переважно для її наведення. Наприклад, під час великого наступу, який ЗСУ намагалися здійснити на південному фронті влітку 2023 року, основна роль відводилася бронетехніці, зокрема танкам, та артилерії різних типів; хоча безпілотники тоді вже були відносно поширені, їхнє значення і в наступі, і в обороні було порівняно невеликим.

«І тільки тоді, коли поле бою остаточно оформилося, роль безпілотників почала зростати», – вважає аналітик.

Кофман називає кілька важливих трендів, які розвиваються через масове використання дронів.

По-перше, застосування БПЛА сформувало сьогоднішнє «пористе» поле бою, де замість лінії фронту існують лише окремі позиції. Велика кількість дронів зумовлює зростання розосередженості сил при обороні та наступі, каже експерт, що ускладнює для будь-якої сторони ведення загальновійськових наступальних операцій або накопичення особового складу на невеликих ділянках фронту при обороні. Безпілотники надали можливість повсюдного вогневого ураження та розвідки на тактичній глибині.

«Самі безпілотники також еволюціонували у те, що на Заході називають засобом масованого високоточного удару – вони дозволяють завдавати масованих і точкових ударів на полі бою дешево і доступно практично для будь-якої країни», – каже Кофман.

Другий важливий тренд, який відзначає експерт – дрони нівелювали перевагу нічних операцій. Тепер будь-яка армія може купити і використовувати квадрокоптер за три з половиною тисячі доларів, щоб вести нічну розвідку територій, розташованих на великій відстані від передової.

«Ведення нічного бою було однією з ключових переваг сухопутних військ західних країн, які їхні армії активно відпрацьовували з 80-х років, а сьогодні всі його переваги частково або повністю втрачені. Тепер постає питання – чи варто все-таки тренуватися і готувати підрозділи до нічного бою на такому високому рівні, якщо нічні операції не дають значної переваги?» – каже Кофман».

Російський літак, уражений дронами під час операції «Павутина»

По-третє, Кофман говорить про високу роль далекобійних дронів, які стали цінним доповненням традиційних озброєнь, як-от крилаті ракети.

По-четверте, безпілотники показали себе ефективним і недорогим засобом диверсійних атак – як-от українська операція «Павутина», під час якої на аеродромах у глибокому тилу були пошкоджені російські військові літаки, або ізраїльська операція з ураження іранських систем ППО під час 12-денної війни у 2025 році.

«Ці операції показали нам, як сили спеціального призначення можуть застосовувати дрони всередині країни противників і з дуже низькими витратами досягати оперативного ефекту. Ці операції показали і те, наскільки вразливою є критична військова інфраструктура багатьох країн перед атаками такого типу», – каже співрозмовник Радіо Свобода.

По-п’яте, експерт зазначає, що хоча довгий час основним елементом стримування БПЛА були системи РЕБ, які еволюціонували одночасно з безпілотниками, зараз саме дрони стають основним засобом перехоплення інших дронів, за деякими показниками вже випереджаючи засоби РЕБ. Українська армія зараз активно використовує дрони-перехоплювачі проти «Гераней», «Гербер» та інших російських далекобійних БПЛА, а також застосовує FPV-дрони для боротьби з ударними та розвідувальними безпілотниками малої та середньої дальності. Російська армія також використовує FPV-дрони для боротьби з українськими ударними та розвідувальними безпілотниками малої та середньої дальності, а також обмежено використовує власні спеціалізовані дрони-перехоплювачі та випробовує дрони-перехоплювачі для боротьби з далекобійними висотними БПЛА-камікадзе, до яких звичайні FPV-дрони «не дотягнуться».

«Сьогодні дрони є і ударним засобом, і засобом оборони, і перехоплювачами», – резюмує Кофман.

«Ефективно та дешево»: як ЗСУ знищують російські БПЛА, що корегують вогонь по прифронту та українських позиціях

Оператор дронів Віталій (ім'я змінене), який воює у складі ЗСУ і з яким поговорило Радіо Свобода, розповідає про зростання значення наземних роботизованих комплексів (НРК) – саме їх він вважає головним проривом останнього часу. Наземні роботи разом з октокоптерами (важкими БПЛА з вісьмома пропелерами) дозволяють відновлювати логістику, порушену FPV-дронами, і закривають потреби українських військовослужбовців на позиціях у провізії та боєкомплекті.

«Те, для чого ще рік тому були потрібні машина і похід посадкою під FPV, зараз вирішується одним дроном. Так, якщо його втрачають, це неприємно, але дрон – не людина, а залізяка. НРК у нашій роботі вперше з'явилися на Покровському напрямку. Завдяки їм ми довго могли не вилазити з «квадрата», отримуючи все необхідне. У низці підрозділів на НРК поклали допомогу в евакуації поранених. Так, надійність «Терміта» (TerMIT, український НРК – ред.) викликає питання, і трапляється, що гусениці злітають або через невміння оператора робот може перевернутися, але вони сильно спростили нам життя. Зараз навіть у нашому підрозділі відкрилися вакансії на НРК», – каже співрозмовник Радіо Свобода.

Окрім евакуації поранених та доставки вантажів, наземні роботизовані комплекси використовують для мінування та інших завдань, каже Віталій. Щонайменше в одному випадку українські військовослужбовці за допомогою НРК взяли в полон трьох російських військовослужбовців.

Дрони замість танків

Хоча безпілотники відіграють ключову роль на полі бою в Україні, вони все ще не можуть повністю замінити артилерію, міномети та багато інших класичних ударних озброєнь. Як приклад Кофман наводить протитанкові переносні комплекси Javelin, застосування яких ЗСУ значно скоротилося з початку війни. На думку Кофмана, ПТРК мають перед дронами низку переваг, які можуть розкритися в умовах, відмінних від нинішньої позиційної війни.

«Коли у вас виставлений командний пункт, чергують БПЛА-розрахунки, що контролюють свої ділянки, тоді – так, дрони будуть ефективнішими, особливо за підтримки артилерії та із замінованою територією», – каже Кофман.

При цьому він вважає, що у разі стрімкого наступу та десантування піхоти в глибині позицій противника перевага буде у ПТРК.

Танк Leopard 1A5 у складі ЗСУ в районі Покровська

«Наразі висадка піхотинців не підтримується великою кількістю безпілотників. Ця технологія ще не адаптована для наступальних операцій, що потребують компактності, мобільності та швидкого розгортання. Протитанкові керовані ракети, як і раніше, відіграють важливу роль у певних типах операцій. Звичайно, за ціну ракети Javelin можна придбати 80 дронів, але це порівняння не враховує нюансів», – каже експерт.

Війна в Україні викликала дискусії і щодо ролі бронетехніки в сучасному конфлікті, оскільки сьогодні, в умовах постійного розширення «кілзони», практично будь-яка спроба механізованого наступу з обох сторін закінчується розгромом техніки.

Кофман вважає, що однозначно відповісти на запитання, чи втратила бронетехніка свою актуальність, на прикладі однієї війни неможливо.

«Вразливість – це не те саме, що застарілість. У 70-х роках протитанкові керовані ракети значно підвищили вразливість танка. Зараз ми перебуваємо в новому циклі адаптації та переосмислення балансу між вогневою міццю, захистом і мобільністю на полі бою».

Українська модернізація

За останні чотири роки Україна стала одним із найбільших виробників бойових БПЛА у світі, успішно замінивши власними розробками багато моделей, що постачалися союзниками. Відійшли в минуле турецькі «Байрактари». Практично або взагалі не застосовуються американські баражуючі боєприпаси Switchblade 300 і 600. Німецькі дрони HX-2 компанії Helsing, розроблені вже під час війни в Україні, показали реальну точність в умовах бойових дій лише у 35%, після чого Україна та Німеччина відмовилися від їхніх подальших закупівель.

Українська крилата ракета «Фламінго»

На думку Кофмана, річ не в порівняно високій вартості західних розробок, а в необхідності постійно модернізувати розробки, слідуючи за мінливою обстановкою та відповідаючи прогресу противника.

«У Заходу немає можливості адаптувати та покращувати технології кожні пару місяців. Українські виробники можуть це робити, тому що у них щільна співпраця зі своїми військовими підрозділами. Будь-яка технологія на цій війні може дуже швидко застаріти. Крім цього, багато чого з того, що підходить ЗСУ і вирішує їхні проблеми, може не вирішувати проблеми західних армій, тому Захід цим і не цікавиться: для Заходу, зрештою, це не питання лише ціни», – каже експерт.

Уроки для НАТО

Майкл Кофман зазначає, що в арміях України та Росії збільшується кількість БПЛА-підрозділів на всіх рівнях загальновійськових формацій, а також створюються окремі безпілотні полки та бригади; і в російській, і в українській арміях безпілотні сили були винесені в окремий рід військ.

Водночас західні армії обговорюють інтеграцію дронів лише як додатковий засіб до основних сил, але не створюють повноцінних структур, які б займалися виключно їх застосуванням, зазначає Майкл Кофман. Ба більше, деякі армії, наприклад, американська, визнають необхідність враховувати можливі атаки легких безпілотників противника, але не поспішають впроваджувати їх у власні підрозділи. Є серед західних армій і такі, що хотіли б розвивати та використовувати БПЛА-технології, але не мають для цього достатньо ресурсів, вважає Кофман.

«Якщо ключова майбутня війна для США буде з Китаєм, то яку роль у ній відіграватимуть дрони, особливо якщо це буде битва переважно у повітрі та морі? Багато хто бачить силу Заходу в його традиційних військових перевагах: авіації та далекобійній високоточній зброї, міжвидових операціях, інтеграції та координації ПС, ВМС та Сухопутних військ. З їхньої точки зору, те, що дрони показали себе і почали відігравати ключову роль на другому-третьому році війни в Україні, не означає, що в перші тижні майбутньої війни вони відіграватимуть ту саму роль і так само впливатимуть на бойові дії. Наразі використання дронів, імовірно, швидше еволюційний процес, ніж революційний», – каже експерт.

Кофман нагадує, що зброя, яка ефективно показала себе в одній війні, зовсім не обов'язково виявляється такою ж корисною в конфлікті іншого типу. Наприклад, основним БПЛА під час Нагірно-Карабаської війни був турецький TB-2 Bayraktar, який на українській війні виявився ефективним лише у перші дні вторгнення, коли Росія не вибудувала нормальну систему ППО, а також під час боїв за острів Зміїний. Проте переважна більшість «Байрактарів», що стояли на озброєнні ЗСУ, була знищена російською армією, і вже наприкінці 2023 року турецькі безпілотники практично не використовувалися.

«Байрактар» у складі ЗСУ

Безпілотники, швидше за все, стануть для російської армії ключовим засобом вогневого ураження у разі потенційної війни проти Європи, але це, на думку Кофмана, не означає, що їх так само активно застосовуватиме і Європа, яка може зосередитися на створенні ефективних засобів протидії дронам, а в іншому покладатися на свої традиційні переваги.

«Немає гарантії, що країнам, які спочатку застосували якусь нову технологію на полі бою, вдасться в майбутньому перетворити її на оперативне мистецтво. Хорошим прикладом цього є поява танка та авіаносця на початку XX століття. Велика Британія, яка розробила і те, і інше, не знайшла оптимального способу їх застосування. Спочатку технології завжди приклеюються до існуючої тактики оперативного мистецтва та доктрин. Інші армії, які вивчають цю війну, можливо, знайдуть більш оптимальні рішення та нові підходи, як використовувати цю технологію», – каже Кофман.

Оператор дронів із ЗСУ Віталій вважає, що союзникам є чого повчитися в України вже зараз. Як приклад він наводить навчання НАТО в Естонії «Сталевий дикобраз», що відбулися минулого року, у яких брали участь українські оператори дронів.

В одному зі сценаріїв навчань угрупованню з кількох тисяч осіб, що складалося з британських та естонських військовослужбовців, потрібно було перейти в механізований наступ. Учасник навчань згадував, що бойова група НАТО просто переміщалася без будь-якого маскування, розгортала намети та розміщувала бронетехніку. Лише за пів дня один з українських підрозділів чисельністю близько 10 осіб умовно уразив 17 одиниць техніки та завдав ударів по 30 інших цілях. Сумарно за день сили умовного противника в особі операторів ЗСУ змогли розгромити два батальйони НАТО, не зазнавши жодних втрат. Видання WSJ, яке розповіло про навчання, зазначає, що їх результати стали шоком для військового керівництва підрозділів НАТО, які брали участь у навчаннях.

Іспанський військовослужбовець керує дроном під час навчань, 2026 рік

Український військовий експерт Кирило Данильченко, втім, зазначає, що з боку ЗСУ в навчаннях брали участь елітні безпілотні підрозділи, рівень підготовки та оснащення яких, очевидно, значно вищий, ніж у більшості українських та російських підрозділів, а сили НАТО застосовували вкрай обмежений список засобів протидії та ураження.

«У реальній війні все було б не так і набагато важче. Так, ми їм показали технології найжорстокішого відбору 11–річної війни, і вони перейнялися. Ну, а що вони думали?» – написав Данильченко.

Кофман вважає, що основним уроком війни в Україні для західних військових має стати рівень втрат, як людських, так і в озброєнні. На думку експерта, нинішні розміри західних армій та їхнє забезпечення боєприпасами є недостатніми для ведення великомасштабної конвенційної війни, хоч скільки б вона не тривала. Винятком він називає США.

«І питання тут не в тому, у кого є дрони чи у кого їх немає, усі ключові проблеми є фундаментальними. Можливо, майбутня версія дронів, звісно, буде набагато ефективнішою через високу автономність, але поки що застосування дронів усе ж таки дуже інтенсивно залежить від забезпечення всієї технології особовим складом», – каже він.