Живими кольорами: Грузія до приходу «совєтів»

Люди і мальовничі міські пейзажі Грузії за часів Російської імперії відображені в яскравих кольорах всесвітньо відомим фотографом.​

Відвідувачі джерела в Боржомі між 1905 і 1912 роками. Деякі в групі тримають чашки в руках після того, як випили «лікувальну» воду, якою місто всесвітньо відоме

Це один з більш ніж 100 знімків, зроблених російським фотографом Сергієм Прокудіним-Горським на території нинішньої Грузії – тоді вона входила до складу Російської імперії. Ці дивовижні кольорові фотографії були зроблені незадовго до того, як революціонери, на чолі з Володимиром Леніним, захопили владу в Росії в 1917 році, а пізніше відправили свою завойовницьку Червону армію, щоб встановити комуністичне правління на Кавказі.

Хлопчики у військових кашкетах прищулюються від вечірнього сонця, поки Прокудін-Горський працює в Гаграх

Прокудін-Горський (1863–1944) спочатку подорожував Кавказом зі своїм фотоапаратом у 1905 році, а потім повернувся в залиті сонцем регіони в 1912 році як один з перших практиків кольорової фотографії.

Батумі. Свіжовиловлена риба тригла, або ж морський півень

Прокудін-Горський удосконалив складний ранній метод кольорової фотографії, який вимагав знімати три окремі зображення кожної сцени з кольоровими фільтрами, розміщеними над об'єктивом. Коли три чорно-білі фотографії збиралися разом і крізь них просвічувалося червоне, зелене і синє світло, можна було проєктувати кольорове зображення.

Робітники готують до транспортування пляшки з газованою слабосолоною мінеральною водою «Боржомі»

Хоча він працював щонайменше у 16 країнах, понад чверть фотографій, які Прокудін-Горський зробив за межами своєї рідної Росії, була зроблена на території сьогоднішньої Грузії.

Тбілісі (до 1936 року відоме російською мовою як Тифліс). Світлина з церкви Святого Давида. На момент створення цієї фотографії, більш ніж століття тому, населення міста становило близько 160 000 осіб

Чоловік із ножицями в руках стоїть біля пальм роду трахікарпус поблизу Батумі. Волокна з цих пальм можна використовувати для виготовлення мотузок, мішків та грубої тканини

Білобородий мулла з групою своїх учнів під Батумі. Місто на Чорному морі було захоплене Османською імперією в 1547 році, і значна частина місцевого населення прийняла іслам, перш ніж Батумі знову повернули російські і грузинські війська в 1878 році

Вигляд на Сухумі з пароплавами, що стоять на якорі в його гавані

Популярне джерело в лісі, ймовірно, неподалік Боржомі. Джерело вкрите написами, переважно іменами людей

Монастир Новий Афон, побудований в кінці 1800-х років російськими ченцями. Вигляд на південь вздовж узбережжя Чорного моря в бік Батумі

Робітник позує в бамбуковому гаю під Батумі. Завдяки м’якому субтропічному клімату уздовж узбережжя Чорного моря можна було вирощувати різні екзотичні культури, які не вижили б більше ніде в Російській імперії. Бамбук здебільшого використовувався для виготовлення меблів

Бамбукові стовбури лежать усередині парових труб у майстерні під Батумі. Після обробки парою бамбук досить розм’якшується, щоб зігнутися у форму, необхідну для виготовлення меблів

Грузинська жінка позує в своєму вбранні в невідомому місці

Ємності для зберігання нафти стоять на пекучому сонці в Батумі. Місто процвітало після того, як у 1906 році був побудований найдовший тоді в світі трубопровід, який пролягав на 885 кілометрів від багатих нафтових родовищ Баку, столиці Азербайджану, до Батумі. Потім танкери в чорноморському порту відправляли нафтопродукти на західні ринки

Чоловік курить цигарку в Батумському ботанічному саду

Доглянута садиба біля дороги, що веде до берега Чорного моря. Фотографія була зроблена з вершини пагорба з виглядом на село, відоме сьогодні як Бзиб, у сепаратистському регіоні Грузії Абхазії

«Етюд із дівчиною» в яскравий літній день

Будинок на вершині скелі в Тбілісі з небезпечною стежкою, що веде до річки і човна. Труба праворуч скидає стічні води в річку Мткварі, яку росіяни називають Кура

Човни на березі моря неподалік Батумі

Після революції більшовиків 1917 року Прокудін-Горський втік із Росії і врешті-решт оселився в Парижі.

Незабаром після його смерті у 1944 році Бібліотека Конгресу США придбала 1902 зображення у родичів великого фотографа, зокрема 139 світлин, зроблених на території сучасної Грузії.