Скандал довкола заяв народного депутата з фракції «Європейська солідарність» Олексія Гончаренка набирає обертів.
Тези, висловлені Гончаренком, викликали вибух обговорення у соціальних мережах: їх розбирають топполітики, військові, журналісти. Здебільшого це різка критика, подекуди з нецензурною лексикою: чимало хто прирівняв ідеї парламентаря до капітуляції. Але є й ті, хто бачить у заявах народного депутата раціональне зерно.
Чи заяви Олексія Гончаренка є насправді висловленням переважаючих суспільних настроїв в Україні?
Радіо Свобода зібрало думки критиків і тих, хто поділяє певні тези із висловлювань народного депутата Гончаренка.
Тези Олексія Гончаренка: «реальність така»: «ми програємо війну; втрачаємо величезну кількість людей; у нас немає своїх грошей не просто на оплату війни, а навіть на функціонування країни; втрачаємо бізнес і економіку; і умови, які ми отримуємо, гірші за попередні». Тому, мовляв, треба «домагатися миру». «Як це зробити?». Якщо не можна «домовитись одразу про закінчення війни», то «давайте домовлятись про все на світі». «Померти всією країною заради того, щоб стати членом НАТО, – це, як на мене, абсурд», – заявив нардеп, і запропонував говорити з Путіним про нейтралітет України. Це одна з заявлених «цілей» Росії у війні. Також Гончаренко запропонував поступки в питаннях мови й віри.
«Якщо люди хочуть собі говорити російською, хай говорять… Якщо є з десяток людей, які хочуть ходити до російської православної церкви, – хай ходять. Головне – контролювати, щоб там говорили про Бога, а не про зраду Батьківщини», – заявив народний депутат України Олексій Гончаренко.
Хтось має нарешті серйозно поговорити з людьми і сказати їм правдуОлексій Гончаренко
Щодо фронту, член фракції «Європейська солідарність» вважає, що тут «є варіанти». Серед можливих назвав відведення українських і російських військ і створення нейтральної зони під контролем ООН.
Попри різкі зауваження на свою адресу, Гончаренко продовжив наполягати на своєму баченні. 4 жовтня опублікував розлогу колонку на «Українській правді», у якій закликає «зберегти якомога більше українців». А для цього – «домовлятися там, де можна домовитися, хитрувати там, де треба хитрувати», оскільки Україні, зазначає політик, не виграти війну на виснаження.
«Хтось має нарешті серйозно поговорити з людьми і сказати їм правду. Досить уже потужностей, незламностей і стійкостей», – пише Гончаренко.
Патріарх Філарет (праворуч), глава Української православної церкви, та народний депутат України Олексій Гончаренко (партія «Блок Петра Порошенка») на пресконференції щодо озброєння українців для протистояння Росії; Капітолійський пагорб, Вашингтон, США, 5 лютого 2015 року
Нардеп вважає, що потрібно укладати багато малих договорів замість усеохопної пакетної угоди: «тисяча маленьких домовленостей приведуть до великої мирної угоди». І пропонує такі треки:
- безпека моря (без моря наша економіка остаточно рухне);
- енергетика (наступають холоди і нам потрібне тепло та енергетика);
- інфраструктура (мости, вокзали, школи, лікарні)
- фронт (поступова локалізація фронту лише до Донбасу).
«Чи можна домовитися не бити по школах? Можна. По зерновозах? Можна. По церквах? Можна. Наше завдання — постійно шукати точки, де є наш інтерес і де вони готові говорити», – пише нардеп. Він вважає, що для кожного з цих треків гарантом можуть стати треті країни, зацікавлені у виконанні відповідної домовленості.
«Сотню малих угод з різними гарантами не виконувати набагато складніше», – вказує Гончаренко на їх потенційну надійність.
А Путін хоче домовлятися?
Президент Росії Володимир Путін під час виступу на «Валдаї», 1 жовтня 2026 року
Росія нині дає зрозуміти, що не зацікавлена у поетапних перемир’ях, натомість хоче саме пакетної угоди про мир. Для цього Москва продовжує висувати неприйнятні для Києва умови, незмінні впродовж років.
Не можна прогинатися під Путіна і під Росію, тому що Україну зламаютьВолодимир Зеленський
1 жовтня на дискусійному клубі «Валдай» під Москвою Володимир Путін офіційно відкинув пропозицію про обопільне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних суднах, назвавши таку ініціативу «безглуздою». За словами Путіна, умови потенційного «енергетичного перемир’я», яке обговорювалося за посередництва США, не відповідають інтересам Москви.
«Київський режим не виявляє схильності до якихось комплексних домовленостей, якісь фрагментарні не здатні наблизити нас до мирного врегулювання. Домовленості можуть бути лише комплексними, і як... сказав президент: нам не потрібне перемир’я, нам потрібен мир», – сказав речник Кремля Дмитро Пєсков 2 жовтня.
Спроби рухатися шляхом окремих домовленостей уже були. У березні 2025 року США за підсумками окремих переговорів із Україною та Росією оголосили про домовленості щодо подальших кроків для припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та безпеки судноплавства в Чорному морі. Однак Москва заявила, що чорноморська домовленість набуде чинності лише після послаблення низки санкцій та інших обмежень щодо Росії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Хто кого лякає? Реакції на виступ Путіна на «Валдаї», який боїться ЗСУЯк реагують на заяви Гончаренка?
Українці у соціальних мережах традиційно розкололися на два табори:
- хтось (і, наскільки це можна оцінити, таких більшість) різко критикує тези Олексія Гончаренка: називають народного депутата «рашистською консервою», звинувачують у політичному популізмі, бажанні заробити собі політичний капітал на надчутливій темі та закликають «самому йти в окопи на нуль», якщо він вважає позицію України слабкою.
- а хтось поділяє певну частину думок, озвучених Олексієм Гончаренком, зокрема про те, що щоденне вбивство цивільних, нищення інфраструктури міст, руйнування бізнесу, знищення продуктових і фармацевтичних складів є реальними викликами, які влада має відкрито і чесно обговорювати з суспільством.
4 жовтня заклики Гончаренка прокоментував президент Володимир Зеленський. Наголосив: єдність – це відповідальність «передусім народних обранців».
«Нам паніку сіяти не треба. І так вистачає всіх викликів, ударів. Хаос нікому не потрібен. Росія цього і добивається… Як би нам складно не було, не можна прогинатися під Путіна і під Росію, тому що Україну зламають», – підкреслив президент України.
Президент України Володимир Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц біля стихійного меморіалу українським та іноземним воїнам на Майдані Незалежності в Києві, Україна, 4 жовтня 2026 року
Партія «Європейська солідарність», до якої належить Гончаренко, виступила із заявою, в якій зазначила, що «мир не може означати капітуляцію української державності та ідентичності».
Лідер партії й 5-й президент України Петро Порошенко наразі заяв Гончаренка не коментував, як і співголова фракції Артур Герасимов.
Інша співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко 2 жовтня заявила, що не поділяє «плани Гончаренка», але зазначила, що «хочеться почути реалістичний мирний план української влади».
Дискусія відбувається на тлі зміни суспільних настроїв. Gallup в результаті соцопитувань у 2026 році отримав 66% за якнайшвидше завершення війни шляхом переговорів і 24% – за продовження війни до перемоги. У 2022-му співвідношення було практично протилежним: 22% і 73%.
Засудження заяв Гончаренка
Народний депутат Володимир В’ятрович так оцінив пропозиції свого колеги по парламентській фракції:
«Те, що пропонує Олексій Гончаренко – це не домовлятися, а благати пощади, добровільно підставляючи горло під ніж убивці. Таке вже було сто років тому. Більше не буде!»
На озвучені Гончаренком тези відреагувала в офіційній заяві і вся фракція «Європейська солідарність», щоправда не називаючи на ім’я того, від чиїх висловлювань вона відмежовується.
«Мир не може означати капітуляцію української державності та ідентичності...Мир – це Україна, яка після війни залишається сильною, озброєною, демократичною, європейською і українською. Зі своєю армією. Зі своєю мовою. Зі своєю вірою», – йдеться у заяві.
У тексті заяви ідеться, що «заяву ухвалено одноголосно повним складом фракції «Європейська солідарність», однак це мало б означати, що за неї голосував і сам Гончаренко.
Не можна домовитися із левом, поки він має намір відкусити тобі головуЦебермановська
Натяк на капітуляцію України в ідеях Гончаренка вгледіло чимало громадських діячів, військових, волонтерів, журналістів.
«Читала я план Гончаренка. Не оцінила. Не можна домовитися із левом, поки він має намір відкусити тобі голову. Лева треба стріляти», – вважає Ірина Цебермановська – українська журналістка й волонтерка.
Депутатові з Одеси, що нині є членом «Європейської солідарності», пригадали його політичне минуле у лавах «Партії регіонів» експрезидента Віктора Януковича й звинуватили в спробах дати українцям надію, що завершення війни – можливе, й що воно – в їхніх руках.
Народний депутат України Олексій Гончаренко на Красній площі незадовго до демонстрації опозиції із вшанування пам'яті Бориса Немцова, Москва, Росія, 1 березня 2015 року
«Ви сильно шкодите обороноздатності такими закликами, бо обнадіюєте людей ФЕЙКОМ. Ви даєте примарну надію на кінець війни, чудово знаючи, що ніяких перемовин, крім про капітуляцію, путін вести НЕ ГОТОВИЙ. Припиніть грати на почуттях нещасних, стомлених людей», – написав у Facebook військовий, рекрутер і публіцист Сергій Марченко (орфографія автора збережена).
Припиніть грати на почуттях нещасних, стомлених людейСергій Марченко
Колишній народний депутат Дмитро Лінько, що нині командує спецпідрозділом ГУР «Стугна», відреагував іронічно. Він запропонував Гончаренкові проявити свої дипломатичні таланти на фронті.
«Беру на себе зобовʼязання забезпечити прохід прямо до ворожих позицій для перемовин. Мої хлопці заведуть тебе прямо до бліндажа з російським військовими, де буде можливість представити їм свій план миру, навести аргументи і знайти компроміси», – написав він.
Український бізнесмен і блогер Гарік Корогодський не згадав імені Гончаренка, але з суті різкого, характерного для його стилю допису зрозуміло, кому він пропонує стримуватися в коментарях.
«Й**ані блогери, депутати, воєнні експерти почали транслювати свої думки. Чи не свої, щодо мирної угоди. Кожен лідер думок знає, що робити країні. Є чудове правило, неписане – якщо не в окопі, якщо в тебе рідні не на фронті – завали ї**ло», – зазначив він.
Військові 15 БрОП Нацгвардії України «Кара-Даг» розвантажують боєприпаси для реактивної пускової установки «Град-П» («Партизан») на позиції поблизу прифронтового Добропілля на Донеччині, Україна, 25 вересня 2026 року
Військовий аналітик і ексрадник міністра оборони України Олексій Копитько вказує, що ідея її нейтралітету залишається «красивим гаслом», доки не сформовано пул країн, готових до потенційної війни з Росією й супутніх ризиків.
«З огляду на наш трагічний досвід український народ сприйме в штики будь-які формули, де нашу зброю спробують обміняти на якісь слова на папері», – підкреслює він.
Якщо росіяни нас окупують – торба всім... Подивіться на окуповані територіїЯніна Соколова
Журналістка й блогерка Яніна Соколова зауважує, що Росія не зупиниться, доки її не спинити, а думати інакше, підкреслює, означає «або бути тупим, або грати на руку противнику».
«Якщо росіяни нас окупують – торба всім. Ті, хто живе з думкою, що коли тут буде росія їм буде ок, то подивіться на окуповані території», – наголошує вона.
Один із засновників УНА-УНСО на початку 1990-х Дмитро Корчинський закликав до максимально жорсткого покарання тих, хто озвучує подібні тези.
«Ситуація на фронті для нас найкраща за весь час після контрнаступів 2022… Україні вдається покращувати баланс діпстрайків, застосовувати власні крилаті ракети та подекуди вже і балістику. Ті, хто підспівують окупантам мають сидіти. Якщо це помітні політики, покарання для них має бути вдесятеро жорстокішим», – вважає він.
Пожежа на території Куйбишевського НПЗ у Самарській області РФ після удару дронами ЗСУ, 28 серпня 2025 року
Голова ОУН Богдан Червак нагадав про трагічні сторінки історії України, коли вона намагалася помиритися з Москвою. Всі спроби, зауважив він, зазнали невдачі.
«Втрата державності у 1920-х роках та подальший Голодомор як прямий наслідок того, що свого часу українські лідери повірили в можливість «чесного миру» з Москвою», – підсумував Червак, наголосивши, що забезпечити його під силу лише українській армії.
Не можна домовитися з тим, хто вважає, що тебе немаєІгор Семиволос
Відсутність сенсу в такій дискусії підкреслює також політичний оглядач Віталій Портников. Він вказує на брак реальної зацікавленості Росії в мирному процесі.
«Коли Путін зрозуміє що втрачає Росію, а не знищує Україну, він може подумати про перемирʼя… Для цього потрібно вижити й примусити Росію зупинитись. Не дуже приємний шлях без будь-якого вибору. Але іншого не існує», – резюмує він.
Сходознавець Ігор Семиволос підкреслює, що природа конфлікту Росії з Україною – не ресурсна, щоб шукати, чим поступитися. Це «війна на заперечення».
«Не можна домовитися з тим, хто вважає, що тебе немає», – зазначає аналітик.
Експертка з інформаційної гігієни, засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз звернула увагу на сильний збіг між тезами російської «Цифровой армии России» та народного депутата Гончаренка. За наведеним Мороз аналізом, зробленим за допомогою ШІ, збігаються п’ять із шести тез. Вона ставить питання, чи йдеться про повторення російських наративів.
Президент Росії Володимир Путін після виступу на 12-му Санкт-Петербурзькому міжнародному форумі об’єднаних культур, 25 вересня 2026 року
Запит на мир чи дискусію?
Деякі аналітики вбачають здоровий глузд у пропозиціях народного депутата. Так, економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає план Гончаренка «раціональним».
Нарешті, почав лунати голос в підтримку раціональних стратегійОлексій Кущ
«Нарешті, почав лунати голос в підтримку раціональних стратегій… Гончаренко закликає шукати шлях до поступової зупинки війни. І першим таким кроком може стати «Декларація миру» з нашого боку… Можна озвучити і тези щодо НАТО, механізмів перемир'я, тощо», – пише він.
Підполковник ЗСУ, командир мотопіхотного батальйону 43-ї ОМБр Роман Ковальов у реакції на дописи Гончаренка побачив схожість української демократії з «ГУЛАГом».
«Пан Гончаренко висловив свою думку. І, найімовірніше, вона має підтримку серед певної частини українців. Навіть серйозну. А що у відповідь? Залякування. Крики: «На вогнище!», «Зрадник!», «Ворог!»… Поясніть суспільству у дискусії, в чому він не правий. Нехай відповість. В обміні думками все й стане зрозумілим – хто правий», – вважає офіцер. При цьому він наголосив, що не розділяє думки депутата.
Олексій Гончаренко, народний депутат із фракції «Європейська солідарність»
Гончаренко, між тим, виявився не єдиним українським політиком, який 2 жовтня почав закликати активніше шукати шлях до завершення війни через переговори. Того ж дня дописи, що теж привернули чимало уваги, зробили голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев (фракція «Слуга народу») і мер Харкова Ігор Терехов.
Більшість українських громадян, а не криклива меншість, вирішить долю країниДанило Гетманцев
Гетманцев у Telegram написав, що через війну неможливі нормальне планування, інвестиції й відновлення, тому «активізація переговорів та мир мають бути нашим головним пріоритетом».
В ще одному дописі нардеп закликав «людей миру» об’єднатися, «щоб дати владі підстави для прийняття важких рішень, потрібних для збереження країни та перемоги». Політик не уточнив, що має на увазі під «важкими рішеннями».
Критиків Гетманцев пізніше назвав «людьми, які постраждали від війни менше за інших», й порадив їм «не виплескувати самостійно вигадані фантастичні сценарії зради»
«Переговори – узгодження умов припинення війни українською переговорною командою – референдум, на якому більшість українських громадян, які і є джерелом влади, а не криклива меншість, вирішить долю країни», – прояснив голова фінкомітету парламенту свою позицію.
Президент України Володимир Зеленський під час відвідин «метрошколи», де ознайомився з організацією навчання школярів на станції Харківського метрополітену «Університет». Мер Харкова Ігор Терехов – посередині. Харків, Україна, 30 листопада 2023 року
Шлях до миру практично одночасно з вищезгаданими політиками закликав шукати й мер Харкова Ігор Терехов. Він згадав квітневе опитування Gallup, що засвідчило зростання запиту на мир шляхом переговорів.
Нашу здатність витримувати війну не можна сприймати як згоду жити в нійІгор Терехов
«Мир має спиратися на нашу оборонну спроможність і конкретні зобов’язання партнерів. Гарантії мають визначати, яку військову допомогу отримає Україна і як партнери діятимуть у разі нового нападу.
Таких умов потрібно домагатися, використовуючи військові, економічні та дипломатичні важелі… Нашу здатність витримувати війну не можна сприймати як згоду жити в ній», – написав у Telegram Терехов.
Дискусія, яку спричинили заяви Гончаренка, оголила суперечність між дедалі більшим суспільним запитом а Україні на переговори і відсутністю ознак того, що Москва готова до поетапних домовленостей або ж компромісів в принципі.
На тлі останніх спроб США відновити мирні переговори для припинення війни Росії проти України Інститут вивчення війни зазначає, що в Кремлі повторили небажання Росії йти на будь-які суттєві компроміси в процесі мирних переговорів щодо припинення війни проти України.