Якою має бути нова антикорупційна стратегія України?

Попередня стратегія передбачає заходи лише до кінця 2017 року, а нової з того часу так і не ухвалили

Київ – «Центр політико-правових реформ» презентував 24 липня свій проєкт нової української антикорупційної стратегії, яка визначатиме державну політику у цій сфері на наступні кілька років. Попередня стратегія закінчувалась у 2017 році. Після цього свій проєкт пропонувало НАЗК, але профільний парламентський комітет повернув його агентству на доопрацювання. Зараз обрані кандидати у Верховну Раду, вихідці з антикорупційних організацій і рухів, обіцяють доопрацювати проєкт центру з тим, щоб у вересні винести його на розгляд у сесійну залу і затвердити до кінця цього року.

Над проєктом антикорупційної стратегії та профільної державної програми група експертів «Центру політико-правових реформ» та партнерських організацій працювали майже півроку, розповідає директор з наукового розвитку центру Микола Хавронюк.

За його словами, зараз для України важливо, насамперед, забезпечити невідворотність покарання за корупційні злочини, а також злагодженість роботи різних профільних відомств.

Україна вже більше року не має чинної антикорупційної стратегії, тож існує консенсус з боку її міжнародних партнерів, що такий документ має бути створений і має запрацювати найближчим часом, зауважила у коментарі Радіо Свобода Ека Ткешелашвілі, керівниця Антикорупційної ініціативи Європейського союзу в Україні.

У документі має бути баланс між превенцією та покаранням за корупцію
Ека Ткешелашвілі

«І щоб стратегія стала змістовним документом, вона має бути реальною, органічною, узгодженою з основними напрямками реформ, які проводяться зараз в Україні. У документі має бути баланс між превенцією та покаранням за корупцію, аби зрештою верховенство права стало фундаментом для ефективності усіх заходів, які будуть вживатися у рамках виконання цієї стратегії», – зазначила вона.

Що кажуть майбутні депутати нового скликання

Колишня громадська активістка, а нині представниця пропрезидентської партії «Слуга народу», яка найімовірніше матиме можливість створити більшість у новообраному парламенті, Галина Янченко загалом схвально відгукується на тему проєкту «Центру політико-правових реформ». Водночас, на її думку, важливо також врахувати низку інших моментів.

«Зокрема, це ініціатива щодо держави у смартфорні, щодо цифровізації та оптимізації багатьох процесів та щодо зменшення людського фактору», – зауважує вона.

Your browser doesn’t support HTML5

Що думають в новій Раді про антикорупційну статегію України?

Водночас, кандидатка від партії «Голос» Олександра Устінова, яка також найімовірніше проходить до Верховної Ради, говорить про необхідність запровадження автоматичної перевірки декларацій чиновників.

«За останні роки ми побачили, що саме ця система була інструментом у руках влади для покарання неугодних. Тому що у нас замість того, щоб автоматично перевіряти 50 тисяч декларацій чиновників першого і другого рангу, як це мало бути, перевірялося 50 декларацій на рік. І це перевірялися декларації не тих людей, до яких були питання щодо їхньої доброчесності», – каже вона.

Обидві кандидатки прогнозують інтенсивну роботу над доопрацюванням законопроекту про антикорупційну стратегію найближчими тижнями. За словами Янченко, планується закінчити роботу над фінальною версією до осені, аби Верховна Рада могла її розглянути й ухвалити до кінця цього року.