Новий навчальний рік в Україні розпочався попри обстріли. У київській гімназії №20 його зустріли серед розбитих вікон, пошкоджених стін і вирви від російської балістичної ракети, яка впала на територію навчального закладу кілька днів тому. Ліцей відвідали журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Після чергової важкої ночі, коли на Київ знову летіли ракети й дрони, батьки привели дітей на перший дзвоник.
«Почалася балістика – спустилися в укриття, у нас у будинку є підвал, – розповідає мати школярки Антоніна. – Посиділи там. Я сподівалася, що хоч щось людське залишилося, у них же діти теж ідуть на 1 вересня. Що перед 1 вересня обстрілу не буде, але бачите, не так сталося, як думалося. Хочуть як гірше, знають, що діти йдуть до школи, знають, що всі привезли дітей до Києва і треба цю страшну ніч нам влаштувати. Нічого нового».
Там, де в попередні роки шикувалися всі класи, зараз величезна вирва, гори великогабаритного сміття, посічені осколками стіни та дерева.
«Вибухова хвиля повністю винесла всі віконні та дверні конструкції, а всередині також частково, – розповідає директорка Вікторія Резнікова. – І в класах, які виходять на той бік, теж є пошкодження. Щось застрягло в стінах, щось було всередині, щось взагалі знайшли на тій задній частині території – воно ж рознесло хвилею. Я думаю, що ми поки будемо прибирати, ще щось будемо знаходити».
Усвідомлюючи все це, п'ятикласниця Катя розплакалася просто під час інтерв'ю. Але подруги її підбадьорюють.
«Зараз дуже складні часи і потрібно триматися разом. Навіть якщо школу розбомбили, ми все одно разом і це найголовніше», – каже Еміра.
«Настрій у мене, звичайно, не такий радісний, який міг би бути. Але все не так погано», – зауважує п'ятикласниця Катерина.
У цій школі навчається 17 класів – це понад три сотні школярів. Але щоб не створювати масового скупчення людей, лінійку вирішили провести символічну: кілька учнів і вчителів записали для решти відеозвернення.
Вчителька перших класів Оксана 26 років працює в цій гімназії.
«Більше половини мого життя проведено тут. Тому 1 вересня, на жаль, не таке, яким хотілося б його бачити. Хотілося б обійняти кожну дитину, кожну матір, яка приведе за руку дитину цього дня, але, на жаль, маємо те, що маємо», – ділиться вона.
«Організувати навчання в укритті – це наш варіант»
Найближчими днями діти в цій гімназії навчатимуться онлайн. Керівництво обіцяє незабаром повернути й очне навчання, але вже з урахуванням нових реалій та загроз.
«Раніше ми почувалися, можливо, у більшій безпеці, не будучи прифронтовим містом на першій лінії зіткнення. Але сьогодні ми розуміємо, що Київ стає схожим на Харків, і питання безпечного навчання стоїть дуже гостро. Тому я думаю, що організувати навчання в укритті – це наш варіант. Дуже добре стали парти, як на мене, ми тут облаштуємо дошку навпроти, і діти зможуть повноцінно навчатися», – міркує директорка.
Онлайн-заняття перериває повітряна тривога. Педагоги спускаються в укриття:
«Повітряна тривога, колеги, спускаємося в укриття!»
І поки всі моніторять обстановку, читаючи в пабліках, скільки реактивних дронів і куди летить, у дворі гімназії спецтехніка розгрібає наслідки нещодавнього прильоту. Десь удалині чути стрілянину протиповітряної оборони.