Мігранти: застряглі між двох світів (фотогалерея)

Завдяки допомозі волонтерів, мігранти в таборі на Лесбосі отримують триразове харчування. Через домінуючу «хиппівську» гаму кольорів та численні написи на теми миру і любові, місце в цілому могло б нагадувати рок-фестиваль. Але це не так

Ці три іранці живуть в таборі на острові Лесбос дуже давно. Один з них, Аліреза Хоссейні (в центрі), говорить: «Ми будемо чекати тут і рік, і два, але в Іран точно не повернемося ніколи»

У таборі, крім станції підзарядки мобільних телефонів і водонагрівача, є кілька дров'яних печей. Волонтери печуть в них піци, а біженці – свої плоскі коржі

Селяни з сусіднього села Моріа почали зводити паркани навколо своїх пасовищ, хоча раніше худоба завжди бродила островом вільно. Але кілька місцевих жителів скаржилися, що біженці у них украли і з'їли кілька корів і овець

Вечір у таборі, його мешканці заряджають телефони. На задньому плани видно вогні села Моріа

Постійні відвідувачі таверни у центрі села вже звикли до того, що вечорами мігранти бродять навколо. Незважаючи на те, що деякі жителі Моріа розповідають історії про викрадені курчата і вівці, в цілому ніякої ворожості до новоприбулим немає

Пенсіонер Георгіос Коларас, колись муляр, чистить ріпу на порозі таверни

Пакистанський торговець-рознощик Амжад Алі намагається зацікавити відвідувачів таверни кишеньковим ліхтарем і складаними ножами

Після того, як Алі пішов, грек Георгіос Коларас перебирає свої «чотки» і каже журналісту Радіо Свобода, що навряд чи його село зможе прийняти ще більше біженців: «У нас не така сильна економіка, як в Німеччині – нам самим не вистачає робочих місць»

Дискусія в таверні на тему біженців стає все більш жвавою. Хроні, господиня закладу, з тривогою думає про майбутнє: «Тут все буде відбуватися «за законом Джунглів», нас можуть звідси просто вижити. Нехай вони хоча б нашу церкву звільнять, хоча б цього хотілося, як мінімум»

Міхаеліс Бупакаш, 59-річний ремісник, вважає, що мігранти схожі на його власних предків, що колись втекли до Греції з турецької Анатолії. Він навіть не сердиться на афганських мігрантів, які нещодавно обібрали його город: «Вони це зробили просто тому, що дуже хотіли їсти»

Вечір в таборі. Більшість його мешканців, як жителі села Моріа, знають, що їхнє життя ніколи вже не буде колишнім