Міністр фінансів Сергій Марченко заявив про обмеження видатків і допускає можливі затримки соціальних видатків.
«Ми вимушено застосовуємо заходи обмеження видатків. І я хочу, щоб ви це чітко розуміли, тому що це не тільки моя персональна відповідальність, це наша спільна відповідальність. Якщо у вас є питання до мене персонально, я не хочу, щоб це стосувалося до законопроєктів (урядові проєкти щодо оподаткування посилок – ред.), які розробляються на виконання обов’язків, які були верифіковані парламентом. Тому прохання підтримати зазначений законопроєкт не тільки на комітеті, а й в залі», – сказав він під час засідання комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Водночас на уточнююче запитання голови комітету Данила Гетманцева щодо того, які заходи обмеження щодо видатків вже запровадження міністр відповів:
«Ми підготували два види заходів. Перше, ми відтермінували всі не настільки важливі, актуальні видатки, тобто видатки, які не стосуються сектору (ймовірно малось на увазі сектору безпеки – ред.), які не стосуються соціального, на грудень. Друга дія – ми винесли на засідання уряду певні регламенти, яким чином ми діємо в період, коли в нас обмежена ліквідність. Тобто йдеться про те, що будуть надходити доходи, ми в першу чергу фінансуємо сектор безпеки оборони, далі, коли в нас з’являється додаткове джерело фінансування, ми фінансуємо всі інші видатки», – відповів він.
За його словами, це стосуватиметься не лише держбюджету, а й місцевих – тому будь-які програми підтримки, капітального будівництва та інші фактично будуть призупинені до моменту, коли в нас не буде достатньо ліквідності для їх фінансування.
Марченко зазначив, що соціальних видатків це не стосується, але «все залежить від того, як у нас будуть надходити кошти на єдиний казначейський рахунок».
Читайте також: «Ситуація серйозна»: уряд передав до Ради три законопроєкти для допомоги та покриття дефіциту держбюджету
Він не виключає, що можливих затримок. На запитання депутата щодо того, коли «будуть затримки зарплат», Марченко сказав, що завдання уряду – не допустити цього.
«Наша задача – це упередити, тому що є в нас варіанти це упередити шляхом голосування зазначених законопроєктів. Тому я сподіваюся, що до затримок по зарплатах не дійде, тому що це вже буде дійсно катастрофа фінансова, і кого важко буде пояснити… Я хотів, щоб колеги розуміли наслідки. Тобто тут питання не в тому, що ми щось, можливо, затримуємо…Ми не виключаємо можливості монетарного фінансування бюджету, відповідно девальвації гривні, інфляції і всі інші негативні наслідки», – сказав він.
Минулого тижня прем’єр-міністр Сергій Корецький під час виступу у Верховній Раді попередив, що Україна може опинитися під «суттєвим фінансовим ризиком». Він заявив, що Україна не повністю виконала свої зобов’язань перед міжнародними партнерами, що створює ризик недоотримання фінансування.
За його словами, Україна може недоотримати значну частину з 29,5 млрд доларів від міжнародних партнерів, якщо не буде спільної результативної роботи парламенту та уряду. Прем’єр зазначив, що задля отримання цих коштів, потрібно ухвалити 44 урядові рішення та 26 законів, які вже внесені у Верховну Раду та 17 законопроєктів, які мають бути внесені якнайшвидше.
24 серпня президент України Володимир Зеленський назвав прискорення виплат з погодженого кредиту на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки способом закрити діру в бюджеті України на 27 мільярдів доларів.
У Єврокомісії водночас наголошують, що отримання коштів залежить від виконання Україною погоджених реформ.
«Як ви знаєте, програма макрофінансової допомоги ЄС тісно пов’язана з програмою МВФ, яка реалізується в Україні. Спільна мета полягає в тому, щоб Україна просувалася у здійсненні реформ, які зміцнюють економічну стійкість країни», – сказав речник речник Європейської комісії Балаш Уйварі.
Минулого тижня в Єврокомісії попереджали, що провал Верховною Радою голосування за один із законів, необхідних для виконання Україною зобов’язань перед ЄС, може завадити запланованій на початок осені виплаті 3,7 мільярда євро макрофінансової допомоги.