Свідчення понад 400 потерпілих та очевидців, аналіз рішень російських судів, офіційних документів та інші докази лягли в основу матеріалів, які Офіс генерального прокурора України передав до Міжнародного кримінального суду.
Ці докази правозахисники та правоохоронці збирали протягом чотирьох років, про що розповіли під час пресконференції, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
«У фокусі уваги була депортація близько 1800 українських в’язнів із закладів виконання покарань на території Херсонської та Миколаївської областей. Усі вони були спочатку незаконно переміщені на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим, а потім депортовані до окремих установ виконання покарань на території Російської Федерації», – зазначив представник Офісу генпрокурора України Олександр Зюсь.
За його словами, у межах національних розслідувань уже є вирок суду щодо одного з посадовців РФ у справі, пов’язані із закладом виконання покарань у Миколаївській області. Водночас ще сім справ щодо семи осіб перебувають в судах за поданням прокурорів Херсонської області.
«Тут ми маємо декілька напрямів розслідувань. Перший – незаконне переміщення та депортація. Другий – неналежні умови утримання, іноді й тортури та катування українських в’язнів. Це стосується й цивільних осіб і військовополонених, оскільки вони дуже часто перебувають в одних і тих самих установах виконання покарань на території Російської Федерації. Відповідно, можуть бути як потерпілими, так і свідками злочинів, які вчиняються щодо інших категорій осіб», – повідомив Зюсь.
Правозахисниця Анна Скрипка з громадської організації «Захист в’язнів України» з перших днів повномасштабного вторгнення збирає дані про українських ув’язнених в окупації, свідчення тих, кому вдалося повернутися додому, а також допомагає депортованим повернутися в Україну. За її словами, близько 300-450 осіб досі перебувають у місцях несвободи на території РФ.
«Тих, у кого вже закінчилися терміни покарання, повторно затримують і утримую у центрах іноземних громадян. За нашими підрахунками, зараз близько 50 осіб очікують на повернення в Україну. Серед них є хворі, люди з ВІЛ, які досі роками не отримують терапії. Для багатьох із них сьогодні фактично немає реального механізму повернення. Після звільнення їх повторно затримують. Фактично для таких людей єдиним реальним шляхом зараз є обмін. І ми адвокатуємо цю тему», – розповіла Анна Скрипка.
Водночас, наголошує Скрипка, в Україні фактично відсутня системна державна допомога для депортованих в’язнів:
«Немає окремої програми їхнього повернення, ані належної підтримки і реабілітації після повернення. Для багатьох це питання життя і смерті, бо люди не отримують необхідної медичної допомоги. Сьогодні тема депортації в’язнів звучить у Гаазі, і це дуже важливо. Але ми маємо продовжувати допомагати тим, хто ще залишається там (на території РФ – ред.). Ми повинні боротися за наших громадян».
Вперше масштабно про цю проблему заговорили журналісти проєкту Радіо Свобода «Ти як?». У документальній стрічці «Поверніть мене додому» вони показали, як українські депортовані окупантами ексв’язні долають шлях додому. А у липні 2024 року під час презентації стрічки у Києві це питання обговорили з правозахисниками, представниками прокуратури і тодішнім міністром юстиції Денисом Малюською.