Молдова запустила лінію електропередач Вулканешти – Кишинів, яка з’єднує країну з Румунією та європейською енергосистемою. Про це у соцмережі Х повідомила президентка країни Мая Санду.
Санду наголосила, що Москва десятиліттями «використовувала енергетику для шантажу». За її словами, цьому настав кінець, бо Молдова більше не купує російського газу та планує побудувати ще дві ЛЕП, які зʼєднуватимуть її з Румунією.
Як повідомляє Молдовська служба Радіо Свобода, високовольтну (400 кВ) повітряну лінію, яку назвали «Лінією енергетичної незалежності», було введено в експлуатацію 8 листопада – більш ніж на два роки пізніше початкового терміну, обіцяного владою Молдови. У церемонії відкриття на електропідстанції в Кишиневі взяли участь єврокомісар з питань розширення Марта Кос (яка наразі перебуває з візитом у Республіці Молдова), президентка Мая Санду та міністр енергетики Дорін Юнгієту.
Ця ЛЕП уможливить пряме постачання електроенергії з Румунії – з європейського ринку – до Кишинева, в обхід енергетичного вузла, розташованого в Придністровському регіоні.
Під час церемонії єврокомісар Марта Кос заявила, що енергетична залежність Молдови залишилася в минулому, і тепер жодна інша країна не зможе диктувати, де саме купувати найдоступнішу енергію. Водночас вона зазначила, що вартість енергоресурсів залишається значним тягарем для багатьох молдовських родин.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос під час церемонії запуску високовольтної лінії електропередачі Вулканешти — Кишинів, 8 листопада 2026 року.
Мая Санду охарактеризувала цей проєкт як одну з найважливіших стратегічних інфраструктурних ініціатив, що дає Молдові можливість «самостійно вирішувати, де купувати енергію, не піддаючись тиску чи шантажу» – що є очевидним, хоча й непрямим, натяком на Росію.
Реалізація проєкту розпочалася в листопаді 2021 року, коли уряд підписав контракт на будівництво лінії з індійською компанією. Спорудження цієї лінії було однією з ключових обіцянок адміністрації партії PAS (партія, яку очолює Мая Санду), яка стикалася з енергетичним тиском з боку Росії – особливо після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Війна прискорила запуск проєкту на папері, проте водночас спричинила затримки в процесі його фактичної реалізації. Будівельні роботи розпочалися лише у квітні 2024 року через логістичні труднощі, спричинені війною та порушенням усталених ланцюгів постачання.
Спочатку представники уряду заявляли, що лінія запрацює до серпня 2024 року, згодом перенесли цей термін на кінець 2025 року, потім – на березень 2026-го, а згодом – на червень 2026 року. Останнім пропущеним дедлайном став День незалежності – у серпні 2026 року.
Реалізація проєкту зіткнулася з перешкодами на електричній підстанції в Кишиневі, модернізацію якої мав здійснювати консорціум компаній, зареєстрованих у Румунії. Війна зірвала їхні плани щодо закупівлі різноманітних матеріалів та обладнання – зокрема котушок, систем захисту й кабелів – за нижчою ціною в Росії.
Лінія, протяжність якої становить близько 158 км, призначена для постачання електроенергії з Румунії (зокрема, з Ісакчі) безпосередньо до столиці Республіки Молдова. Це дозволяє уникнути транзиту через Україну або через Молдавську ДРЕС (Кучурган), розташовану в Придністровському регіоні. Лінія має забезпечити передачу обсягу електроенергії, що дорівнює 50% від рівня споживання в Молдові, за рахунок імпорту з румунського та європейського ринків. Витрати на будівництво будуть відшкодовані через тарифи на електроенергію.