У Дмитрівці на Київщині 31 серпня попрощалися з головою Дмитрівської територіальної громади Тарасом Дідичем, який загинув 28 серпня під час ліквідації наслідків російської атаки у селі Мила Бучанського району.
За словами в.о. міського голови Ірпеня Анжели Макеєвої, Дідич одним із перших прибув на місце удару, щоб бути поруч із людьми, які потребували допомоги. Про його загибель також повідомляли міністр розвитку громад та територій Микола Калашник і Бучанський міський голова Анатолій Федорук.
Прощання розпочалося біля будинку родини Дідича. Після цього люди прийшли до сільської ради, церкви, а потім провели його в останню путь на місцевому кладовищі.
За офіційними даними, Тарас Дідич очолював Дмитрівську громаду понад 30 років – із листопада 1994 року. Він народився 4 березня 1961 року уселі Стрільче на Прикарпатті, у 1984 році закінчив Київський політехнічний інститут.
Для жителів громади Дідич був не просто керівником. Валентина, яка багато років знала його особисто та раніше була депутаткою сільської ради, каже: його телефон, за її словами, був у більшості мешканців громади.
«Це був найкращий голова, який тільки міг бути. Він був щирий, добрий, доступний. Під час окупації він людям підвозив особисто на власній машині продукти. Коли в Капітанівці не було доступу до магазинів, він через ліс під’їжджав з іншого боку і привозив людям продукти. Я думаю, це багато про нього говорить. Це дуже велика втрата для всієї громади», – розповіла місцева жителька.
За її словами, Дідич щоразу особисто їхав туди, де в громаді ставалася надзвичайна ситуація.
Жителька громади Наталія Гальченко також згадує Дідича як людину, для якої не існувало «неважливих» справ:
«Будь-яка проблема, справа будь-якої людини для нього – це було завжди важливо. Це реально дуже велика втрата. Він був людиною з великим серцем, людиною з великої літери. Ми дуже його всі любили і поважали».
Прощатися із Дідичем приїхали не лише жителі Дмитрівської громади.
Ігор Абрамюк, який представляє Українську асоціацію громад і працював із Дідичем в асоціації, розповів, що той очолював профільну комісію та був одним із найдосвідченіших представників місцевого самоврядування.
«Він був одним із наймудріших із тисячі громад, які входять в асоціацію. Він дуже багато зробив не тільки для своєї громади. Він дуже багато зробив для того, щоб Україна стала такою, яка вона є, і була ще кращою. Він вносив і вносить свій внесок і на рівні держави. І це треба теж пам'ятати. І ми це пам'ятаємо в асоціації», – сказав Абрамюк.
На прощанні була і Ольга – жителька Капітанівки та колишня однокласниця сина Тараса Дідича. Вона згадує його як людину, яка багато років була поруч із жителями громади.
«Він завжди найперший приїжджав. Коли на полігоні були вибухи, він також приїхав одразу. І коли почалося повномасштабне вторгнення, він до нас приїхав також, попри всі ризики. Він не дозволив нам виїхати в небезпечне місце, але організував для нас евакуацію, коли це було можливо, і врятував. Він дуже багато людей врятував і всім дуже допомагав завжди», – розповідає вона.
Про те, що Дідич залишався поруч із жителями громади і під час російської окупації, після його загибелі говорили і представники місцевої влади. Голова Ірпінської громади Анжела Макеєва зазначила, що він «не покинув» людей та допомагав їм у найскладніший період.
Тарас Дідич також представляв Дмитрівську громаду на міжнародних заходах. У червні 2026 року громада була серед відібраних українських громад для участі у Ukraine Recovery Conference у Гданську. Конференція відбулася 25–26 червня та була присвячена відновленню України, розвитку громад і залученню міжнародної підтримки.
За даними Асоціації міст України, Дідич став восьмим очільником української громади, який загинув від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Про загибель Тараса Дідича під час ліквідації наслідків російської атаки на Київщині стало відомо 29 серпня. Після удару РФ у селі Мила 28 серпня виникла пожежа та детонація на складах. Під час цієї детонації загинув голова Дмитрівської громади, йому було 65 років.
За даними влади, на Київщині внаслідок удару РФ по складу та подальшої детонації 28 та 29 серпня загинули 38 людей, також поранень зазнали 52 людини, серед них є 5 дітей.
В ОВА повідомили, що у селі Мила та прилеглих населених пунктах пошкоджені близько 300 об’єктів, понад 200 з них – це приватні будинки та 14 багатоповерхівок. Руйнування різного ступеня, зокрема, деякі з будинків знищені повністю.