Російський лідер Володимир Путін і президент Ірану Масуд Пезешкіан на переговорах у Москві 27 жовтня підтвердили необхідність продовження консультацій Москви й Тегерана щодо регіональної обстановки на тлі неврегульованого конфлікту Ірану та США, інформують російські провладні ЗМІ.
«Президенти Ірану та Росії розглянули стан справ у двосторонніх відносинах та процес реалізації спільних проєктів, наголосивши на необхідності розвитку співпраці у різних сферах та продовження консультацій щодо розвитку регіональної обстановки», – повідомив за підсумками переговорів офіс іранського президента.
Путін раніше повідомив, що віч-на-віч обговорив з Пезешкіаном ситуацію в близькосхідному регіоні.
Візиту президента Ірану до Москви передував приїзд до Тегерана міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, який відвідав іранську столицю 19 жовтня.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Лавров прибув до Тегерана – після слів Трампа, що РФ «практично нічим не допомагає» Ірану18 жовтня президент США Дональд Трамп, пояснюючи свою позицію у війні Росії проти України, окремо відзначив роль Москви щодо Ірану.
«Росія практично нічим не допомагає Ісламській Республіці Іран, – якщо взагалі допомагає, – хоча могла би робити набагато більше. І я хочу, щоб так і залишалося, і доб’юся цього, якщо лише дурні не стануть у мене на шляху», – написав Трамп у власній мережі Truth Social.
Ізраїль та США розпочали спільну військову операцію проти Ірану 28 лютого 2026 року. У відповідь Тегеран атакував як безпосередньо Ізраїль, так і інші держави регіону, що призвело до втрат серед американських військових.
Масштабні обопільні удари завершилися в червні, коли Вашингтон і Тегеран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачав негайне припинення бойових дій. Збройне протистояння на короткий час поновлювалося, Трамп припускає, що операція проти Ірану з метою не допустити здобуття Тегераном ядерної зброї може поновитися.
Економічним результатом війни стало значне ускладнення проходу суден Ормузькою протокою, через яку транспортується приблизно 25% світових обсягів торгівлі нафтою та близько 20% зрідженого природного газу. Це спричинило зростання цін на нафту до рівня понад 100 доларів за барель марки Brent.