Переговори держав-членів Конвенції ООН про конкретні види звичайної зброї завершилися без узгодження юридично обов’язкових правил щодо автономних систем ураження, передають міжнародні медіа.
Переговори в Женеві стосувалися регулювання щодо автономних систем озброєнь, здатних обирати й уражати цілі практично без участі людини. Представники 128 країн-членів конвенції (CCW) мали намір ухвалити мандат на переговори для переговорів щодо обмеження застосування летальних роботизованих систем до вечора п’ятниці, але обговорення затягнулося й завершилося лише 21 листопада.
Натомість учасники домовилися продовжити роботу над новими нормами протягом наступних двох років.
Близько 100 країн виступали за розробку юридично обов’язкової міжнародної угоди у стислий термін. Водночас, за повідомленнями, проти такого підходу виступили найбільші виробники озброєнь, в тому числі Сполучені Штати, Росія та Ізраїль.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Ковальський розповів про підозру командувачу РФ за застосування хімічної зброї в УкраїніПобоювання щодо застосування таких технологій посилилися на тлі збройних конфліктів в Україні, Судані та Близькому Сході. Генеральний секретар ООН, Папа римський та Міжнародний комітет Червоного Хреста раніше закликали ухвалити суворі юридично обов’язкові норми регулювання автономної зброї.
Як передає Reuters, дипломат однієї з країн, що виступали за нові міжнародні правила, висловив розчарування підсумком переговорів, але зазначив, що результат міг бути значно гіршим.
За словами учасників зустрічі, переговори затягнулися через розбіжності щодо окремих формулювань. Заперечення Росії щодо процедурних правил призвели до скасування частини офіційних засідань.
Правозахисні організації вважають, що подальше затягування переговорів дозволить військовим технологіям розвиватися швидше, ніж міжнародне законодавство.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Можна голлівудський блокбастер знімати». 63-тя ОМБр евакуювала цивільних з Лиману, де «дронів більше, ніж птахів»«Відтермінування створення юридично обов’язкового документа ставить під загрозу цивільних і людство», – заявила виконавча директорка міжнародної кампанії Stop Killer Robots Ніколь ван Ройєн.
У рамках Конвенції про конкретні види звичайної зброї рішення мають ухвалюватися консенсусом усіх 128 держав-учасниць угоди. Це дозволяє окремим країнам блокувати ухвалення нових обмежень.
Питання автоматизованих наземних роботизованих засобів стало більш актуальним на тлі повномасштабної російсько-української війни. Наприкінці вересня 2026 року ексміністр оборони Михайло Федоров оголосив про запуск проєкту «Армія роботів». Її суть, як він пояснив – у повномасштабній роботизації поля бою з боку України в умовах переваги армії РФ у кількості людей. Метою проєкту є ліквідація першого російського солдата роботом-гуманоїдом за 6 місяців від старту програми.