Після операції Андрієві довелося заново вчитися орієнтуватися у просторі, користуватися телефоном, вести побут і пересуватися містом без стороннього супроводу. Одним із найбільших поштовхів до самостійності стала підтримка дружини, яка від початку не дозволяла йому повністю покладатися на допомогу інших.
Тепер Андрій сам готує, прибирає, тренується, ходить до спортзалу, читає новини за допомогою функції озвучення екрана та виходить на прогулянки. Маршрути він запам’ятовує за кількістю сходинок, відлунням, стінами, бордюрами та іншими орієнтирами.
Разом з іншими ветеранами Андрій також долучився до об’єднання при громадській організації «Сучасний погляд». Вони хочуть допомагати військовим, які втратили зір, ділитися власним досвідом адаптації та показувати можливості для самостійного життя.
Радіо Свобода провело з Андрієм один день, щоб показати, як змінилося його життя після поранення, чого довелося вчитися заново і чого йому сьогодні бракує найбільше.