ЄС та НАТО готуються до можливого нападу Росії. Чи не занадто повільно? Чи погрози, зокрема якими обмінялося керівництво Польщі та Росії, є лише «війною на словах», мета якої застерегти супротивника від агресивних кроків?
Який потенціал має Росія? Який потенціал України і ЄС?
Чи є дієвою стаття 5 НАТО?
Радіо Свобода зібрало заяви і інформацію, що містить відповіді на ці питання?
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, виступаючи на конференції з безпеки YES у Києві, заявив, що європейські країни-учасниці НАТО в разі військового конфлікту з Росією перемогли б її «доволі швидко» завдяки перевазі в повітрі та великому арсеналу далекобійних ракет.
«Якщо українські дрони вивели з ладу половину російських нафтопереробних потужностей за шість місяців, ми б зробили за це шість тижнів і потім би вивели з ладу другу половину», – пояснив він.
Після того, як слова Сікорського викликали активні обговорення у соціальних мережах, він фактично повторив своє заяву, написавши, що Неясно, чи Сікорський мав на увазі і Туреччину також навіть без участі США здатна знищити половину російських нафтопереробних заводів «швидше, ніж це зробила Україна».
Радослав Сікорський
Наступного дня Микола Патрушев, колишній директор ФСБ і помічник президента Росії Володимира Путіна, відреагував на слова дипломата, заявивши, що в разі конфлікту з Росією Польща «припинить своє існування за два – три дні».
«Говорячи про військову перевагу Польщі над Росією, Сікорський, очевидно, не усвідомлює, що в разі вступу Польщі у військові дії проти Росії наша країна застосує весь арсенал наявних у неї сил і засобів, і польська державність припинить своє існування за два – три дні», – сказав Патрушев, натякаючи, мабуть, на удар ядерною зброєю.
Микола Патрушев
У відповідь на це Сікорський зазначив, що російські генерали «погрожують нам ядерною війною вже 20 років», і заявив, що вони «повинні розуміти, на що йдуть, коли погрожують нам». Він визнав, що ядерна зброя – це та сфера, де в Росії є перевага, якою, втім, важко скористатися. Сікорський навів у приклад Україну.
«Якби Росія могла вирішити цю війну за допомогою ядерного шантажу, вона б уже це зробила», – сказав він.
21 вересня Сікорський заявив, що раніше напряму попереджав російську сторону про можливу відповідь з боку НАТО в разі агресії – «як в обороні, так і в наступі».
Під час розмов із неназваними співрозмовниками дипломат, за його словами, вказував на перевагу альянсу в повітрі.
Міністр також знову навів у приклад Україну, яка, «практично не маючи бойової авіації для дій на території Росії, змогла знищити 30–40% її нафтопереробних потужностей», що призвело до логістичних труднощів «як у цивільній економіці РФ, так і у військовій логістиці».
Пожежа на Московському НПЗ після української дронової атаки. Росія, 20 вересня 2026 року
Ця заочна словесна перепалка представників Росії та Польщі відбувається на тлі одразу кількох інцидентів поблизу польської території або безпосередньо на ній, а також заяв європейських політиків про можливі провокації з боку Росії або навіть вторгнення в одну з країн НАТО «в найближчі місяці».
Перевіряємо факти
Заяви міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського потребують деяких застережень.
За окремими оцінками, українські удари дійсно могли зачепити до 40% російських нафтопереробних потужностей. Але слова дипломата про те, що цього результату ЗСУ домоглися за пів року, здаються все ж перебільшенням.
Ще в березні 2025 року Радіо Свобода спільно з Frontelligence Insight розповідало про українську ударну кампанію по російських об'єктах нафтової галузі. Після цього українські ударні можливості багаторазово зросли, а разом із ними – частота та дальність атак на НПЗ. Проте Міжнародне енергетичне агентство зазначає, що українська кампанія триває з 2022 року. Звісно, українські удари загалом посилилися за останні 18 місяців. Тому стверджувати, що ці 40% потужностей були виведені з ладу саме за останніх пів року, є перебільшенням.
За підрахунками Радіо Свобода, у «європейської частини НАТО» (без урахування США і Туреччини) дійсно Дані на кінець 2025 взяті з довідника Military Balance Міжнародного інституту стратегічних досліджень: при підрахунках враховували лише категорії «бомбардувальники» (Bomber), «винищувачі/ударні літаки» (Fighter/Ground Attack) та «ударні літаки» (Ground Attack). Значення для російських бортів включає також літаки далекої та стратегічної авіації. У контексті заяви Сікорського не враховували протичовнові літаки, а також навчальні та деякі розвідувальні літаки, які дослідники також вважають придатними для бойового застосування, оскільки вони можуть нести озброєння. ударних літаків, ніж у Росії – 1723 борти проти 926, але не дві з половиною тисячі, про які заявив Сікорський.
Із запасами ударних засобів, утім, усе не так однозначно.
Згідно з 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, загальний максимальний запас ракет країн Європи можна оцінити приблизно в 2,7 тисячі одиниць, але певну невідому частину цього арсеналу країни витратили під час різних військових конфліктів, ще частину передали Україні; частина ракет може бути вже непридатною до використання, тому реальна кількість доступних засобів, імовірно, нижча.
Влітку 2025 року Велика Британія і Франція заявили про відновлення виробництва крилатих ракет Storm Shadow/SCALP-EG, але скільки ці країни випускають їх на місяць, невідомо.
Німеччина планує розгорнути виробництво нових крилатих ракет Taurus NEO лише у 2029 році: йтися може про закупівлю 600 одиниць.
Мова йде не лише про вже підписані контракти, але й про ті, що потенційно можуть бути підписані. У підрахунок включені ракети Taurus NEO: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7. в осяжному майбутньому європейські армії можуть закупити понад півтори тисячі ракет.
Багатоцільові винищувачі F-35 у небі над Варшавою, 12 червня 2026 року
У 2026 році 12 європейських країн запустили десятирічну ініціативу в межах НАТО вартістю 50 млрд доларів для розробки далекобійної високоточної зброї та ударних систем без участі США – поки ж країни Європи багато в чому покладаються на американські системи.
Водночас Україна, за словами гендиректорки Fire Point Ірини Терех, компанія виробляє близько 100 крилатих ракет «Фламінго» щомісяця або 1200 одиниць щорічно. Українські компанії також виробляють «ракети-дрони», але вироблена кількість невідома.
20 вересня президент України повідомив, що у Московській області РФ вночі було уражене «одне з ключових підприємств» нафтової промисловості РФ, а також обʼєкт логістики». «Працювали, зокрема, FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляниця», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень», Pelican», – зазначив Володимир Зеленський.
Станом на серпень 2026 року українська розвідка оцінювала російські запаси ракет у приблизно 1,8 тисячі одиниць, а щомісячне виробництво – у понад 200 ракет (понад 2400 на рік). Росія також активно виробляє «дрони-ракету» – «Герань-5», «Бандероль», «Дан-Т» – але точна їхня кількість невідома.
За окремими оцінками, у 2027 році Росія планує виробити до 10 тисяч одних лише реактивних дронів «Дан-Т».
У виробництві далекобійних дронів Європа, найімовірніше, також поступається і Україні, і Росії.
Невідомо, скільки саме європейські країни зараз виробляють далекобійних ударних дронів, але певна їх частина йде або піде на допомогу Україні.
Наприклад, Франція планує виробляти 600 далекобійних ударних БПЛА Chorus на місяць і до 7200 на рік.
Водночас лише за серпень 2026 року російська армія випустила по українській території понад п'ять тисяч БПЛА типу «Шахед»/«Герань», тоді як російські сили ППО нібито перехопили понад Найімовірніше, йдеться не лише про далекобійні дрони, порівняні з «Геранями», а й про масові розвідувальні та ударні БПЛА типу «крило». Окремої статистики, яку можна порівняти з українською, російське відомство не публікуєукраїнських безпілотників.
Ці дані не спростовують заяву Сікорського, але й не дають змоги стверджувати, що «європейська частина НАТО» змогла б за два місяці вивести з ладу 30–50% російських нафтопереробних потужностей.
«Польща за два – три дні»
Якщо припустити, що помічник очільника Росії Микола Патрушев у своїй заяві мав на увазі саме удари ядерною зброєю по Польщі, то країна справді перестане існувати за кілька днів, каже незалежний військовий аналітик і керівник аналітичного центру Rochan Consulting Конрад Музика. Він, однак, не вважає такий результат імовірним.
«Я не думаю, що це слід розглядати як ядерне сигналізування. Росія хотіла підвищити ставки у відповідь на заяву Сікорського, і найочевиднішим способом було вдатися до ядерних погроз», – каже фахівець.
Згідно з довідником Military Balance Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), із кінця 2021 року польська регулярна армія за період від 2021 року зросла на 52%, зі 114 до 173 тисяч. Ще 36,5 тисячі військовослужбовців територіальної оборони IISS зараховує до резерву. Кількість дивізій в армії зросла з чотирьох до шести – частина з них ще формується.
Військовий парад у Варшаві на честь Дня збройних сил Польщі
Згідно з планами Генштабу збройних сил Польщі, до 2039 року чисельність польської армії має збільшитися до 500 тисяч осіб. Із них 300 тисяч мають проходити дійсну військову службу, а ще 200 тисяч будуть у резерві.
Витрати на оборону РП також зросли: з 57 до 200 мільярдів польських злотих (з 2,2% до 4,8% від ВВП країни).
Польща передала частину свого старого, здебільшого радянського, озброєння Україні. Паралельно польська армія модернізує свій арсенал сучасною технікою – переважно американською та південнокорейською. Наприклад, за даними Military Balance на кінець 2025 року, Польща за роки війни передала Україні або списала 272 радянські танки Т-72, але отримала 233 американські танки Abrams у двох модифікаціях і 180 південнокорейських танків K2 Black Panther.
Південнокорейський танк K2 на озброєнні польської армії
Запаси бойових машин піхоти скоротилися порівняно з довоєнними показниками через допомогу Україні з 1611 до 1416 одиниць (передали Україні 195 одиниць), але польське командування поступово замінює їх польськими моделями Rosomak і Borsuk.
За роки війни Росії проти України Польща також отримала 195 південнокорейських самохідних артилерійських установок K9 Thunder і 150 реактивних систем залпового вогню K239 Chunmoo, а також 18 американських РСЗО HIMARS. На озброєння польської армії надійшли перші 12 із 48 багатоцільових південнокорейських винищувачів FA-50, а також вісім із 32 американських винищувачів останнього покоління F-35.
Президент Польщі Кароль Навроцький виступає на тлі винищувачів. 11 вересня 2025 року
У Польщі розташовані дві польські батареї та дві нідерландські системи ППО Patriot, а також різні засоби ППО середньої та малої дальності, зокрема зенітні та переносні комплекси. Також в РП розміщені елемент американської протиракетної системи Aegis Ashore, призначений для перехоплення балістичних ракет, і румунська батарея зенітних комплексів Gepard.
За даними Military Balance, у Польщі також розміщено 10,6 тисячі військовослужбовців країн НАТО, близько 10 тисяч із них – американські. Польська та американська влада ведуть переговори про будівництво нової американської бази на території Польщі.
У травні 2024 року Дональд Туск оголосив про початок проєкту «Східний щит» зі зміцнення польсько-російського та польсько-білоруського кордонів. У рамках проєкту із 2024 по 2028 роки мають бути побудовані мережі укріплень, сховищ, складів, логістичної інфраструктури та перешкод, а також розміщені системи виявлення й відстеження безпілотників. Заявлена глибина лінії – 50 кілометрів.
Після того, як на початку осені 2025 року на територію Польщі могли залетіти щонайменше 19 російських дронів «Гербера» і деякі безпілотники пролетіли відстань до 250 кілометрів, Польща також вирішила побудувати власну масштабну антидронову систему під назвою SAN, що складається з 18 батарей ППО.
Дії НАТО в разі нападу Росії
- Згідно з принципами НАТО, в разі нападу на одну з країн Альянсу застосування сил блоку як організації потребуватиме політичного рішення Північноатлантичної ради, рішення якої ухвалюються консенсусом усіх союзників.
- Точного строку для ухвалення рішення немає, але Раду мають скликати негайно, а військові плани оборони регіону та необхідні для їхньої реалізації сили, визначені заздалегідь.
- Країнам НАТО, втім, не потрібно чекати колективного рішення всіх членів, щоб надати допомогу самостійно або в складі вужчих коаліцій.
Однією із таких сил є очолювані Великою Британією Об'єднані експедиційні сили (JEF), куди разом із Великою Британією входять Данія, Фінляндія, Ісландія, Нідерланди, Норвегія і Швеція, Литва, Латвія і Есонія.
JEF використовує принцип добровільного приєднання до конкретної операції та може реагувати на кризу до або паралельно з прийняттям рішення всім НАТО. У 2026 році самі учасники JEF визначили їхню роль як «міст» між діями окремих країн і операціями НАТО та як інструмент переходу від кризи до конфлікту.
Модель сил НАТО передбачає, що
- за перші 10 днів військового конфлікту 100 тисяч військовослужбовців із країн-учасниць НАТО будуть готові висунутися в атаковану країну,
- понад 200 тисяч – за 30 днів і понад 500 – за пів року.
Крім того, у 2024 році в НАТО з'явилися Союзні сили реагування – це 40-тисячне угруповання військ із різних країн, яке призначене для швидкого розгортання в разі кризи чи конфлікту. Йдеться не лише про сухопутні сили, а й про підтримку з моря та повітря. Однак, представники НАТО наголошують: йдеться саме про готовність до висування, а не про прибуття до країни.
Скільки часу формування, перекидання і розгортання цих сил займуть у реальності – невідомо, але на схемі, опублікованій на сайті Збройних сил Німеччини, вказано, що Союзні сили швидкого реагування мають бути готові до виконання завдання протягом десяти днів із моменту оповіщення.
Чого чекати?
Конрад Музика вважає, що словам Сікорського і Патрушева не слід надавати великого значення, і називає їхню заочну перепалку «частиною стратегічної комунікації та публічного обміну погрозами».
«Чи здатне НАТО знищити більшу частину російських НПЗ за шість тижнів? Так. Чи здатна Росія знищити Польщу за два-три дні? Так, але лише ядерним ударом. Що з цього випливає? Саме по собі це зовсім не означає, що такий сценарій буде реалізований», – наголошує експерт.