ТЕРНОПІЛЬ – 28 квітня 15-річній учениці Тернопільської спеціалізованої школи №5 повідомили про підозру у замаху на вбивство однокласниці. За даними слідства, подія сталася 27 квітня під час конфлікту між дівчатами: потерпіла отримала множинні колото-різані рани в ділянку голови та тіла.
Як повідомили Радіо Свобода у поліції Тернопільської області, наразі підозрювана перебуває в ізоляторі тимчасового тримання, а потерпіла школярка – у лікарні. Відомо, що родина дівчини, яку підозрюють у нападі, переїхала до Тернополя з Києва.
Поліція та прокуратура проводять слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини та причини конфлікту. Зокрема, перевіряється інформація щодо можливого булінгу у навчальному закладі та того, чи була належною реакція адміністрації школи на ситуацію в колективі.
29 квітня суд має обрати запобіжний захід для 15-річної підозрюваної.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.
Як повідомили правоохоронці, 27 квітня о 15:12 на спецлінію поліції надійшло повідомлення від медиків бригади екстреної медичної допомоги про те, що в Тернополі в одному з житлових будинків мікрорайону «Новий світ» 15-річна школярка К. тернопільської школи №5 завдала ножових поранень своїй однокласниці.
Потерпілу ученицю шпиталізували до Тернопільської обласної дитячої лікарні. Вона перебувала два дні в реанімації. Внаслідок одного з ударів, а їх, за даними правоохоронців, було кілька: у голову і тіло, уламок леза ножа залишився у голові потерпілої.
Стан школярки стабільний і загроза її життю минула, кажуть медики.
Увечері 28 квітня слідчі поліції повідомили 15-річній дівчині про підозру у замаху на вбивство. Кримінальне провадження порушене за ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (закінчений замах на умисне вбивство). Підозрювана перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. Її оглядав лікар і не виявив протипоказань щодо її утримання в ізоляторі.
Триває досудове розслідування.
За даними слідства, дівчина очікувала однокласницю у під’їзді будинку, де проживала потерпіла.
Як повідомив речник Тернопільського обласного управління поліції Сергій Крета, слідчі встановлюють мотиви, перевіряють всі версії, одна з яких – можливий булінг з боку потерпілої школярки до підозрюваної.
Підозрювана нічого не говорить, з нею працюють психологиСергій Крета
«Те, що вони товаришували, був булінг чи ні, та інші припущення – це на рівні слухів. Триває слідство. Перевіряємо. Підозрювана нічого не говорить, з нею працюють психологи. Потерпіла перебуває у лікарні, і теж з нею ще не говорили. Вона з нормальної родини. Не можемо підтвердити і те, чи до підозрюваної школярки чинилось цькування. Вона нічого не говорить. Опитуємо вчителів», – каже речник поліції.
У підозрюваної 15-річної школярки батько загинув на війні у 2023 році. У неї є мама і брат. Родина переїхала з Києва у Тернопіль.
Школу №5 з поглибленим вивченням іноземних мов у Тернополі називають «престижною». Це міський комунальний заклад.
В управлінні освіти Тернопільської міськради проводять внутрішнє службове розслідування. Але про його деталі не розповідають. Як і уникають будь-яких коментарів вчителі.
Будинок, де мешкає поранена школярка
Начальниця управління освіти і науки Тернопільської міськради Ольга Похиляк каже Радіо Свобода, що ніхто з батьків, учнів, вчителів не повідомляв про булінг у 9-му класі, де навчались учасниці конфлікту.
Ситуація далеко не така, як пишуть у соцмережахОльга Похиляк
«Я спілкуюсь з учнями того класу. Роблю висновки, але слідство триває і не можу повідомляти про деталі. Ситуація далеко не така, як пишуть у коментарях у соціальних мережах. Діти говорять, що не було цькувань тієї дитини, яка нанесла ножові поранення. Там глибша проблема. Багато пишуть неправдивої інформації. Не хочеться, щоб наперед робили висновки. Директор школи №5 виконує обов’язки, триває конкурс», – говорить начальниця управління освіти і науки міськради Ольга Похиляк.
Тернопіль переповнений слухами про буцімто конфлікт між 15-річними школярками 9-го класу. Багато дописів і коментарів у соціальних мережах. Дехто вважає, що у цьому конфлікті потерпілі обидві неповнолітні. Багато пишуть про те, у цій школі буцімто були вже випадки булінгу, але ніхто не заявляв у поліцію, бо зазвичай це ігнорується у педагогічному колективі, який не коментував цих дописів.
У соціальних мережах обговорюють, що підозрювану школярку, в якої загинув тато на війні, нібито протягом року булили, зокрема потерпіла однокласниця. Є дописи, що дівчина, яка буцімто зазнавала булінгу, у синцях.
На запитання, чи на тілі дитині виявлені синці чи опіки від недопалків цигарок, у поліції не відповіли, посилаючись на таємницю слідства. А суспільний резонанс стає дедалі сильнішим.
Багато дописувачів не виправдовують вчинок школярки, але припускають, що її довели до цього стану і вона змушена була захиститись.
Наразі підозрювана нічого не говорить. Не хочуть публічно висловлюватись батьки і однокласники про конфлікт.
Дехто припускає, що однією з причин конфлікту могла бути мова, але це теж перевіряють слідчі.
Поліцейські кажуть, що від початку 2026 року склали 17 адміністративних протоколів за фактами вчинення булінгу учасниками освітнього процесу у Тернополі.
За вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність і штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи.
У Тернопільській школі №5 працює психолог. На шкільному сайті є графік роботи спеціаліста і виписаний алгоритм дій у конфліктних ситуаціях. Але й психолог утримується від детальніших коментарів.
Знаряддя поранення
Булінг і як його розрізнити
За офіційним визначенням, булінг – це свідоме, навмисне цькування, залякування та агресія, яка повторюється. Булер сильніший фізично, психологічно, часто з вищим соціальним статусом, але зазвичай сам потребує допомоги.
Найпоширеніші види булінгу :
- фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
- психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
- економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
- сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
- кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв).
Булінг від конфлікту відрізняється тим, що цькування, насильство повторюються систематично.
Соціальна психологиня Анастасія Мельниченко вивчає питання булінгу. Вона є автором книги «Зрозуміти (і здолати) булінг». І до слова булінг використовує синонім цькування.
Вона зауважує, що булінг звикло трактують як проблему протистояння двох сторін – «агресивного» булера і «затюканої» жертви. Але булінг, за її словами, – це ціла система, на яку впливають не лише стосунки дітей, а й стосунки дітей і батьків, батьків і вчителів, шкільні правила та норми, атмосфера школи, традиції, сучасні історичні події тощо. А українські діти проживають п’ятий рік у час війни, відтак тривог, стресів, втрати батьків, зміни місця проживання, а це означає, що змушені адаптуватись до нового середовища, нових друзів.
На що у поведінці дитини слід звернути увагу батькам і вчителям?
Найтиповіші прояви, якщо дитину булять, що вона не хоче відвідувати школу, закривається у собі, не каже, що в школі відбуваєтьсяАнастасія Мельниченко
«Найтиповіші прояви, якщо дитину булять, що вона не хоче відвідувати школу, закривається у собі, не каже, що в школі відбувається. На всі питання відповідає: «Та нічого». Часто оцінки стають гіршими. Можуть з’являтись скарги на біль у животі.
Булінг – це не проблема двох сторін (нападника і жертви), це групове явище. І саме школа його уможливлює. Говорять про організаційну культуру і клімат, і від того, як це поставлено у школі, залежить, чи буде булінг, чи ні. Потім взаємини дітей і вчителя є важливою складовою, чи відбувається булінг. Якщо ці стосунки є теплими, але не панібратськими, якщо вчитель поважає дітей, то це є захисний фактор від булінгу», – говорить Анастасія Мельниченко.
На розвиток дитини, за визначенням соціальних психологів, найбільше впливають переїзд, розлучення батьків, революція і війна. Українські діти під ці впливи і підпадають.
Найчастіше булінг починається у 5-6-х класах, зауважує Анастасія Мельниченко. Пік спадає у старших класах. Тобто, у молодших і старших не є цькування яскраво вираженим.
У Тернополі це нетиповий випадок булінгу для цієї вікової групиАнастасія Мельниченко
«У Тернополі це нетиповий випадок булінгу для цієї вікової групи. Бо у такому віці булінгу вже не буває, зустрічається значно рідше. У молодшій школі переважає фізичний булінг, старші діти діють хитріше і булінг більш психологічний, стосунковий на рівні пліток, соціальної ізоляції. У хлопців переважає фізичний булінг чи прямий психологічний. З віком булінг стає непрямий і стосунковий. Прямий, коли точно відомо, хто агресор. У випадку в Тернополі дівчина точно знала, хто агресор», ‒ каже психолог.
Чи булять слабких дітей? Це теж не є завжди однозначно. Бо цькування – це ситуація, коли дитині важко себе захистити з певних причин. Досить часто батьки та вчителі цькування не вважають чимось страшним для дитини.
Булінг не є щодо слабаківАнастасія Мельниченко
«Наприклад, дитина може бути у сто разів сильнішою особистістю від своїх однокласників, але у неї батьки – бідні, а поруч вчаться діти-мажори. Це вже дитина у слабшій позиції. Коли говоримо, що в дитини депресія, а в іншої немає, то та, яка має виклики ментального здоров’я, у важчій позиції, їй складно себе захистити, бо немає ресурсу на захист. Булінг не є щодо слабаків», – зазначає Анастасія Мельниченко.
Найважче питання, а куди йти неповнолітній дитині, якщо її булять у школі? Навіть на офіційній сторінці Тернопільської школи №5 можна знайти алгоритм дій. Є численні публікації на офіційних сторінках різних державних структур, як діяти дітям, батькам, вчителям, директорам шкіл, але це лише на «папері», в реальному житті, наголошує соціальний психолог, це не працює в Україні.
Зазвичай дитину дорослі просто ігнорують, а школа боїться розголосу, як і не хочуть псувати імідж школи батьки школярів або ж просто не хочуть зайвих клопотів і проблем для своєї дитини. Байдужість породжує велику біду і безнаказаність за цькування. В Україні не працює система захисту дитини від булінгу, наголошує Анастасія Мельниченко. Досить часто булінг не вважають цькуванням дитини.
Дитину повинні захищати дорослі і до них, у доброму розумінні, має звернутись дитинаАнастасія Мельниченко
«Дитину повинні захищати дорослі і до них, у доброму розумінні, має звернутись дитина. Має запускатись протокол, який тригерить систему і за дитину вступаються і захищають. Але здебільшого відбувається протилежна ситуація. Дитина звертається до дорослих, школа довго її ігнорує, дитина йде до батьків. Батьки виносять це публічно, до школи, в поліцію, а школа заперечує, що немає булінгу. Скликають комісію і вона каже – не було булінгу. Дитина звернулась по допомогу раз-другий і їй не допомогли, тоді вона замикається або всі наслідки булінгу йдуть всередину дитини, а це депресія суїцидальні думки, або проявляюча агресія», – каже соціальна психологиня.
В Європі поширеність булінгу у школах становить близько 9% , в Україні –удвічі вищий показник, але це десь середній, якщо порівнювати з іншими країнами світу.
Найфаховіше протидіють булінгу у Норвегії, Фінлядндії, каже співрозмовниця Радіо Свобода. Бо там ухвалені і працюють доказові програми протидії булінгу.
«Досліджують парадокс здорового контексту, коли вдається ефективно подолати булінг у школах, то в якийсь момент з’ясували, що одиниці дітей, які потерпають від булінгу, то набагато гірше це відбувається. Виявили, коли довкола середовище дуже здорове і дитину при цьому булять, то вона починає думати, що все погано, що в цих умовах мене булять. Треба розуміти, що в тих країнах, де наче ухвалені ефективні програми протидії булінгу, 100% програму не виконують», ‒ розповіла Анастасія Мельниченко.
Згідно з українським законодавством, в Україні кримінальну відповідальність несуть особи, яким до вчинення злочину виповнилось 16 років. Але кримінальна відповідальність може настати з 14 років, зокрема, за умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, умисне знищення або пошкодження майна.
Покарання може бути у вигляді штрафу, громадських робіт, виправних, арешту, позбавлення волі на певний строк.
Не можуть приговорити до довічного ув’язнення особу, якій на момент скоєння злочину не виповнилося 18 років.
Випадок у Тернополі спричинив великий розголос, але чи знайдуть у собі відповідальність і силу волі сказати правду батьки, вчителі, школярі.