Росія б’є по продуктових складах України, робить інформаційні вкиди про «голод» в Україні, а це сіє паніку серед українців.
До того ж порожні полиці у крамницях з окремими товарами посилюють відчуття тривоги.
Однак українські підприємці запевняють, що дефіциту продовольчих товарів в Україні не буде. Зараз стараються змінити логістику постачання, а на це потрібен певний час. Закликають українців робити запаси на місяць-півтора, але не більше.
Кавуни і дині привезені з Херсонщини, Миколаївщини, Одещини. Помідори з Закарпаття, Тернопільщини, Одещини. На гуртовому ринку «Шувар» у Львові покупців не бракує, як і продавців. Зараз пік сезону ‒ люди роблять домашню консервацію, як кажуть «закрутки» на зиму.
Цьогоріч спостерігається рекордна кількість покупців за всі роки. Врожай був добрий: помідорів, перців, цибулі та інших овочів багато і тому ціни «не кусаються» і люди купують більше. До того ж постійна інформація, що зима для українців буде найважчою за останні роки війни, стала теж причиною, що українці відповіли російським атакам домашніми закрутками на зимовий період.
Дефіциту немає по жодній групі товарівТетяна Попович
«Зараз штучно створений і підсилений ажіотаж. Дефіциту немає по жодній групі товарів, чи то імпорт, чи вітчизняний виробник. Робляться запаси у сховищах, тому можемо мати весь товар безперебійно», ‒ говорить Тетяна Попович, маркетолог ринку «Шувар».
Товари довготривалого користування розсереджені по всій території України, виробництво і логістика теж добре розвинені, як і традиційна торгівля. Про це говорить власник ринку «Шувар» у Львові, підприємець Роман Федишин. Звісно, у час війни завжди є загрози, але підстав для масових закупівель немає. Федишин не радить українцям скуповувати продукти на довгий час.
Продовольчі товари є у достатній кількостіРоман Федишин
«Продовольчі товари є у достатній кількості. Ажіотажу непомітно. Фрукти і овочі ‒ це 95% українська продукція з Закарпатської, Тернопільської, Одеської, Миколаївської областей. Взимку буде більше імпорту. 95% м’яса вже давно українська продукція. Молочна ‒ 40% польська продукція. Риба ‒ більше імпорту. По кожній групі різна ситуація у різні пори роки і цей відсоток змінюється», ‒ каже Роман Федишин.
Через повномасштабну війну в Україні втрачено частину регіонів, в яких вирощували і з яких реалізувати продукцію. Влітку і восени 2022 року, зауважує Роман Федишин, був дефіцит певних груп товару. Зокрема, з лівобережної Херсонщини.
«Але українці швидко переорієнтувались. Багато позицій по тій чи іншій продукції закрила Одеська область, а у західному регіоні, в основному, Закарпатська і Тернопільська області. Адже Заліщики ‒ овочевий район, Закарпатська область серйозно наростила виробництво», ‒ говорить Федишин.
Росія б’є по інфраструктурі
Російські ракетні та дронові атаки по українській інфраструктурі руйнують виробничі, торговельні, логістичні, інфраструктурні об’єкти, втрачаються товарні запаси, зрозуміло, що це призводить до дефіциту оборотного капіталу. За даними Мінагрополітики, в деяких регіонах втрачено 90% інфраструктури, яка використовувалась, як склади.
Постачання відновиться і не варто робити паніки, бо це провокуватиме зростання цінОксана Юринець
За підрахунками «Forbes Україна», Росія знищила 400 тисяч квадратних метрів складських приміщень.
Тому оперативно підприємці змінюють логістичні схеми.
«Постачання відновиться і не варто робити паніки, бо це провокуватиме зростання цін. Паніка на ринку є, але не можеш всього накопичити. Росія використовує той самий кадебістський метод, що й у роки Голоду, щоб робити холодомор і голодомор. Маємо мати історичну пам'ять і запобігти цьому має здоровий глузд», ‒ говорить докторка економічних наук, професорка Львівської політехніки Оксана Юринець.
Підприємства переміщують запаси, шукають альтернативні місця для зберігання. У Мінагрополітики заявляють, що через російські удари по великих логістичних центрах можуть виникати тимчасові затримки з постачанням товарів до торговельних мереж від 10 днів до двох тижнів.
Та попри це, у Мінагрополітики запевняють, що українці не залишаться без основних продуктів, хоча постачати стає їх складніше і дорожче. Вже можна спрогнозувати, про це кажуть і фахівці, що восени ціни на продукти зростуть.
Доктор економічних наук, засновник бізнес-спільноти Board 49 Андрій Длігач наголошує в коментарі Радіо Свобода, що Росія розраховує на паніку, бо це для неї ціль, щоб захопити і знищити Україну. Тому не слід панікувати. До того ж експерт вважає, що немає об’єктивних передумов для катастрофічної ситації. Бо український бізнес адаптивний, а логістику активно перелаштовує, тому не буде дефіциту продуктів. Попри те, що Росія надалі атакувати великі промислові підприємства, інфраструктуру.
«Ймовірність того, що постраждають великі об’єкти впродовж 12 місяців ‒більше 90%. Значить, потрібно готуватися до того, що російські ракети можуть влучити в промислові об’єкти, а тому українцям треба мати запасні плани», ‒ каже Андрій Длігач.
Бізнес втрачає
За оцінками економіста, бізнес цьогоріч уже втратив близько 120 млрд гривень. А впродовж 11 місяців може втратити ще близько 200 млрд прямими чи безпосередніми збитками.
Бізнес скорочує активність і це відіб’ється на податкових надходженняхАндрій Длігач
«Разом із Міністерством економіки шукаємо рішення, які допоможуть швидко відновлювати бізнеси, відбудовувати логістичні шляхи, виробництво. Але втрати будуть суттєвими в українського бізнесу. Бізнес скорочує активність і це відіб’ється на податкових надходженнях, бо вже не виконуються плани по збиранню податків.
Найгіршим шляхом для держави було б зараз підняти податки, щоб компенсувати нестачу. Найкращим рішенням є, навпаки, швидко дати для бізнесу податкові послаблення, щоб зберегти його активність і шукати інші джерела покриття дефіциту державного бюджету», ‒ зауважує економіст Андрій Длігач.
Наслідки удару російського дрону Герань-4 по супермаркету АТБ в Чернігові
Великі виробництва і мережі вже перебудовують логістику. Як, для прикладу, «Нова пошта», яка зазнала масових російських атак по своїх ключових хабах. Традиційна схема сортування стала дуже ризикованою і тому частина посилок надходитиме до відділень напряму, минаючи великі центри. Компанія також розширює мережу тимчасових сортувальних точок і резервних маршрутів, щоб мінімізувати вплив на клієнтів.
Залишиться певний баланс між великими і малими мережамиАндрій Длігач
«Така розподілена логістика дорожча, це крок назад щодо того, як модернізував свою логістику український бізнес протягом минулих років, але це вимушений крок. Будуть активно розвиватися малі крамнички, крафтове виробництво, але воно не перекриє роздрібного попиту роздрібного, який є в Україні. Залишиться певний баланс між великими і малими мережами», ‒ каже Андрій Длігач.
Те, що немає підстав для паніки, говорить також аналітик Юрій Гончаренко, бо мережі перейдуть на швидку логістику «з коліс», без зберігання на складах, а також можуть об’єднатися, щоб мати захищені склади і розвозити товари по магазинах.
«Думаю, що будуть мінімізувати зберігання товарів, особливо у зонах доступу балістики. Будуть працювати «з коліс», враховуючи ризики. Але в цілому, ніякої проблеми з товарами першого життєзабезпечення не буде взагалі. Але потрібно вже готуватися до проблем. Бо Україна у стадії війни на виснаження, коли психологічна готовність до труднощів і стійкість ‒ запорука перемоги», ‒ вважає Юрій Гончаренко.
Українське зерно і експорт
На сьогодні в Україні зібрана більше половина запланованого врожаю зернових, зернобобових, олійних культур. Втім є проблема зі зберіганням і експортом.
У серпні, за даними Мінагрополітики, Україна експортувала понад 1,4 млн тонн агропродукції, а це третину від потенційного обсягу. Перевозили залізницею, дунайським напрямком і автомобільним транспортом.
Біля лінії фронту на адміністративній межі між Запорізькою і Донецькою областями палає пшеничне поле. Архівне фото липня 2022 року
Дві третини українського експорту ‒ під питанням: чи зможуть його аграрії вивезти. Нині залізницею і Дунайським портом експортувати можна значно менше, говорить економіст Андрій Длігач.
До того ж у серпні безмитна квота на експорт пшениці до країн Європейського Союзу вичерпана для українських аграріїв. Тепер поставки зерна до ЄС підлягатимуть митному оподаткуванню, а це підвищить кінцеву ціну для європейських імпортерів. Тим самим українське зерно менш купуватимуть, бо надаватимуть перевагу з інших регіонів, де митні пільги збережені.
Тому українські компанії використовують порти Дунаю та румунські термінали, які дозволяють частково обходити наслідки квоти.
Економіст Андрій Длігач говорить, що проблемою також є брак потужностей для зберігання певний час і зерна, і пшениці, і кукурудзи, і сої. А Росія цілить по великих і середніх елеваторах. Тому вихід, каже, домовлятися про зерновий коридор і убезпечувати від ударів чорноморські порти України.
Зрозуміло, якщо аграрій зможе продати зібраний врожай, то матиме гроші на посів на наступний рік.