Аеропорт одного пілота на Байкалі (фотогалерея)

Володимир Прокоп'єв стоїть там, де раніше співробітники аеропорту проводжали пасажирів на посадку. Літній доглядач розуміє, що після двадцяти років простою аеропорт може ніколи і не відкритися знову, але все одно сподівається на краще

Раніше Прокоп'єв був пілотом, а після виходу на пенсію став «директором» аеропорту «Хужир». Регулярні рейси в «Хужир» припинилися в середині 90-х років, і з цього моменту «директор» став простим нічним сторожем

Головна будівля аеропорту «Хужир» багато років не знала ремонту. Ліва частина будівлі – каса і «зал очікування» для пасажирів. У правій частині живе Володимир та його дружина

Володимир Прокоп'єв в «залі очікування» аеропорту «Хужир», розрахованого на дванадцятеро пасажирів. Рівно стільки вміщує літак Ан-2, що у радянські часи літав за маршрутом Іркутськ-Хужир

Володимир Інокентійович Прокоп'єв (у першому ряду в центрі) із співробітниками аеропорту «Качуг» у 1970 році. На задньому плані – літак АН-2. Прокоп'єв закінчив свою кар'єру пілотом Ту-104 – одного з перших у світі реактивних літаків цивільної авіації

Радіоапаратура аеропорту «Хужир» стараннями Прокоп'єва підтримується в ідеальному стані. Фотограф Петро Шеломовський каже, що така відданість роботі характерна для багатьох, хто виріс за часів СРСР. «Він пишається своєю роботою, і його найбільша мрія – щоб одного дня аеропорт знову почав працювати», – описує Шеломовський старого-доглядача

Пейзажі острова Ольхон. Фотографія була зроблена в 1979 році, коли на острів регулярними рейсами прилітали як туристи, так і робітники місцевого рибзаводу

Туристи засмагають на тлі іржавіючих рибальських судів. У радянські часи на місцевому рибзаводі працювали також ув'язнені з трудового табору. І завод, і табір давно закриті

Злітне поле перетинає путівець. Щозими Володимир ховає за замком фанерні загородження та інше обладнання злітної смуги, тому що боїться, що його вкрадуть

Незважаючи на те, що офіційно аеропорт закритий, в гості до Володимира Прокоп’єва і його дружини Герольди регулярно прилітають друзі. Цей приватний літак належить пілоту, який привіз на відпочинок свою сім'ю

Володимир Прокоп'єв і його дружина Герольда. За радянських часів вона теж працювала в аеропорту, виконувала функції радиста і продавала квитки 

Зараз Прокоп'єв отримує 6000 рублів (близько 80-ти доларів) на місяць, але боїться, що виплати можуть припинитися: «Мені ще поки платять, але я думаю, що скоро це прикриють. Що буду робити тоді? Все одно залишуся тут. Куди їхати? Мені вже 86-й рік...»