ВАШИНГТОН – Американські законодавці й експерти з національної безпеки закликають президента Дональда Трампа вжити жорсткіших заходів проти китайських структур, яких звинувачують у допомозі Ірану супутниковими розвідувальними даними, компонентами для озброєнь і доходами від продажу нафти.
Радіо Свобода зібрало думки сенаторів і аналітиків.
Заклики посилилися на тлі візиту голови КНР Сі Цзіньпіна до Білого дому 24 вересня для важливої зустрічі з Трампом, після якої відбулася розкішна державна вечеря, що підкреслила складність балансування у відносинах між двома найбільшими економіками світу.
Це перший державний візит Сі Цзіньпіна до Білого дому більш ніж за десять років. Білий дім повідомив, що Сі та його дружина Пен Ліюань прибули до США 23 вересня, а наступного дня у Вашингтоні відбулися офіційна церемонія зустрічі, переговори двох президентів і державна вечеря. У травні Трамп уже відвідував Китай, де сторони, серед іншого, погодилися, що Іран не повинен отримати ядерну зброю, та закликали відновити судноплавство через Ормузьку протоку.
Трамп під час публічних заяв разом із Сі прямо не згадував Іран, попри посилення тиску з боку законодавців, які попереджали: якщо Вашингтон не змусить Пекін заплатити ціну, це може заохотити ще тіснішу співпрацю між Китаєм та Іраном.
Голова КНР Сі Цзіньпін і президент США Дональд Трамп позують на сходах північного портика Білого дому перед офіційною вечерею у Вашингтоні, округ Колумбія. США, 24 вересня 2026 року
«Цього літа вся преса писала про те, що Китай передав Ірану розвідувальні дані із супутникових знімків і що ця інформація призвела до загибелі американських військовослужбовців», – заявив у Сенаті в день прибуття Сі Роджер Вікер від штату Міссісіпі, республіканець і голова Комітету Сенату у справах збройних сил.
«Тож я безперечно запропонував би президентові спробувати отримати відповідь на це питання».
Джин Шахін від Нью-Гемпширу, провідна представниця демократів у Комітеті Сенату із закордонних відносин, та ще 18 сенаторів-демократів звинуватили Трампа в тому, що він не притягає Сі до відповідальності за ймовірну підтримку Ірану китайськими компаніями.
Напередодні візиту лідера Китаю Шахін та інші впливові сенатори-демократи у спільній заяві послалися на відкриті повідомлення про те, що китайські структури надають Ірану та підтримуваним ним угрупованням супутникові знімки, технології та розвідувальну інформацію з поля бою для атак на американських військових. Сенатори закликали адміністрацію порушити ці питання безпосередньо перед Сі. Йдеться про звинувачення, які Пекін заперечує.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Китай «хоче і рибку з’їсти, і кісткою не вдавитися». Чи використає Сі «карту» Ірану на саміті з ТрампомБілий дім публічно не повідомляв подробиць про те, чи порушував Трамп ці звинувачення перед Сі під час їхніх закритих переговорів.
Трамп заявив, що 24 вересня вони провели «чудову зустріч», додавши, що він і Сі «досягли величезного прогресу у питаннях, які стоять перед нашими двома країнами».
Однак подробиць він навів небагато.
Офіційне китайське інформаційне агентство «Сіньхуа» повідомило, що під час зустрічі Сі закликав Іран і Сполучені Штати якнайшвидше вирішити свої проблеми шляхом діалогу.
Двоє лідерів знову зустрінуться 25 вересня, після чого Сі повернеться до Китаю.
Раніше Шахін закликала Трампа посилити тиск щодо трьох напрямків ймовірної китайської підтримки: супутникових знімків і допомоги у визначенні цілей, компонентів для іранських ракет і безпілотників, а також закупівлі підсанкційної іранської нафти.
Голова КНР Сі Цзіньпін і президент США Дональд Трамп позують на сходах Північного портика Білого дому перед державною вечерею у Вашингтоні, округ Колумбія, 24 вересня 2026 року
Пекін є найважливішим покупцем іранської нафти і має значні економічні важелі впливу на Іран.
Однак на Іран припадає лише невелика частка загального обсягу торгівлі Китаю, що залишає Пекіну значно більше простору для маневру, ніж Тегерану.
За даними аналітичної компанії Kpler, Китай отримує понад 80% морського експорту іранської нафти. Водночас на сам Іран припадає лише близько 1% загальної світової торгівлі Китаю. Така асиметрія робить Пекін для Тегерана значно важливішим економічним партнером, ніж Іран є для Китаю.
Безпековий фокус підтримки Ірану Китаєм
Однак для деяких американських експертів проблема виходить за межі відносин Китаю з Іраном і порушує ширше питання про те, як Вашингтон реагує на Пекін, коли китайські структури звинувачують у підтримці держав, ворожих до Сполучених Штатів.
Мері Кіссел, старша наукова співробітниця Інституту Гудзона і генеральна директорка The Kissel Group, заявила, що Вашингтон має притягнути до відповідальності китайські структури, причетні до підтримки Ірану.
«Однією з великих помилок останніх кількох десятиліть була готовність адміністрацій США – обох партій – заплющувати очі на шкідливу діяльність Китаю в економічній, військовій та дипломатичній сферах», – сказала Кіссел Радіо Свобода.
«Якщо ми хочемо, щоб Китай обмежив свою підтримку Ісламської Республіки Іран – а це гідна мета, – тоді ми повинні притягнути до відповідальності китайські банки, компанії та фізичних осіб, яких підтримує держава, за їхні дії»
Інакше, за її словами, Вашингтон надішле сигнал про те, що Китаю «дозволено грати за іншим набором правил», а наслідки цього поширюватимуться і на партнерів Пекіна в Москві, Тегерані та Пхеньяні.
Особливе занепокоєння викликають звинувачення в тому, що китайські структури надали Ірану супутникові знімки, які могли бути використані під час атак на американські сили.
Крістофер Вокер, віцепрезидент Центру аналізу європейської політики, заявив, що такі повідомлення слід розглядати як частину ширшого стратегічного виклику.
«Враховуючи, що американська розвідка пов’язала китайські супутникові знімки з атаками на американських військовослужбовців у регіоні Близького Сходу, вкрай важливо, щоб США вжили жорсткіших заходів проти Пекіна, який намагатиметься використати кожну можливість скористатися вразливими місцями США», – сказав Вокер Радіо Свобода.
Він охарактеризував китайську підтримку Ірану як частину ширших зусиль Пекіна допомагати урядам-однодумцям, які формують те, що він назвав неформальною, але небезпечною «віссю автократій».
Однак твердження щодо супутникових знімків залишається спірним.
The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців повідомило, що китайські структури надали Ірану супутникові знімки високої роздільної здатності американської бази в Йорданії перед іранським ударом, унаслідок якого загинули троє американських військовослужбовців і ще четверо зазнали поранень.
Йдеться про авіабазу Муваффак-Салті в Йорданії, яку Іран атакував 17 липня. За даними американських посадовців, на яких посилається The Wall Street Journal, Іран отримував супутникові знімки високої роздільної здатності до і після удару. Водночас у повідомленні не стверджувалося, що до передачі даних безпосередньо був причетний уряд Китаю, і конкретні китайські структури публічно не називалися.
Пекін заперечує, що надавав Ірану військову або розвідувальну підтримку.
Ґавдат Бахгат, професор із питань національної безпеки Центру стратегічних досліджень Близького Сходу та Південної Азії при Національному університеті оборони США, закликав обережно ставитися до цих звинувачень і не представляти їх як встановлений факт.
«І Китай, і Іран не підтверджували передачу супутникових знімків [або] компонентів для озброєнь», – сказав Бахгат Радіо Свобода.
Президент США Дональд Трамп бере до рук документи під час державної вечері на честь голови КНР Сі Цзіньпіна у Східній залі Білого дому у Вашингтоні 24 вересня 2026 року
Китай і надалі купуватиме іранську нафту?
Водночас, за словами Бахгата, Пекін має очевидний економічний інтерес у збереженні відносин із Тегераном, особливо через закупівлю іранської нафти зі знижкою.
«Я сумніваюся, що Китай припинить купувати іранську нафту», – сказав він.
Посилаючись на Міністерство фінансів США, Шахін заявила, що 90% іранського нафтового експорту спрямовується до Китаю, приносячи Тегерану мільярди доларів попри американські санкції. За її словами, значна частина цієї торгівлі здійснюється за допомогою «тіньового флоту», підставних компаній і китайських нафтопереробних заводів.
В інтерв’ю Радіо Свобода минулого тижня Шахін також заявила, що Іран отримував від Китаю та Росії інформацію для визначення цілей, яка допомагала завдавати ударів по американських об’єктах.
Сенатор-республіканець Джон Кеннеді 24 вересня навів схожий аргумент, заявивши журналістам, що Сі може використати вплив Пекіна, щоб допомогти знову відкрити Ормузьку протоку.
Сі «міг би відкрити цю протоку одним телефонним дзвінком», – заявив Кеннеді, водночас звинувативши Китай у наданні Ірану військового обладнання та розвідувальної інформації.
Ормузька протока має критичне значення для світового енергетичного ринку: до війни між США та Іраном через неї проходило близько п’ятої частини глобальних поставок нафти й газу. Сам Китай є найбільшим у світі імпортером сирої нафти, тому тривалі перебої в роботі цього маршруту безпосередньо зачіпають і його економічні інтереси. У травні Трамп і Сі вже спільно закликали відновити судноплавство через протоку.
Тиск із боку законодавців відбувається на тлі глибоких партійних розбіжностей щодо ширшої війни США з Іраном.
Перша леді Китаю Пен Ліюань, Голова КНР Сі Цзіньпін, Президент США Дональд Трамп і перша леді США Меланія Трамп позують на сходах Північного портика Білого дому перед державною вечерею у Вашингтоні, округ Колумбія, 24 вересня 2026 року
«Щирий і поглиблений обмін думками»
У Білому домі 24 вересня акцент натомість робили на діалозі та стратегічній стабільності.
Сі заявив, що вони з Трампом провели «щирий і поглиблений обмін думками» і досягли «спільного розуміння з багатьох питань», але не уточнив, чи був серед них Іран.
За даними державного китайського інформаційного агентства «Сіньхуа», Сі сказав Трампу, що Пекін підтримує повернення Вашингтона і Тегерана до попередньої домовленості, спрямованої на припинення війни та відновлення роботи Ормузької протоки.
Трамп, зі свого боку, ще раніше дав зрозуміти, що не хоче публічно вступати в конфронтацію із Сі через звинувачення у наданні Китаєм розвідувальної підтримки Ірану.
14 вересня Трамп публічно применшив значення повідомлень про китайські супутникові дані. Відповідаючи на запитання, чи порушить це питання на зустрічі із Сі, він не дав прямої відповіді й заявив, що великі держави стежать одна за одною. Китайське МЗС у відповідь на звинувачення заявило, що Пекін дотримується своїх міжнародних зобов’язань і виступає проти «безпідставних звинувачень».