«Краще антидепресанти, ніж горілка». Як змінилися настрої у Росії за роки великої війни проти України?

Рубль знецінився на понад третину з 2022 року

Інфляція та подорожчання продуктів - це перше, про що згадують громадяни Росії через чотири роки після повномасiтабного вторгyення в Україну. Згідно з офіційними даниvи, за чотири воєнні роки російський рубль знецінився більш ніж на третину. Більше про вплив війни – в матеріалі проєкту Радо Свобода для російськомовної аудиторії «Настоящее время».

«Стало гірше. За ті самі гроші можна купити менше. Гроші подешевшали», – каже жителька Єкатеринбурга.

«Ми зубожіли. Ціни на все зростають, а доходи не збільшуються. Я взагалі втратила роботу. Працювала на заводі. Втратила, бо не хочу працювати на озброєння», – каже ще одна росіянка.

Російські соціологи зазначають, що повномасштабна війна ще не встигла торкнутися кожного росіянина у вигляді, наприклад, втрати на фронті когось із членів родини. За інформацією Центр стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, російські війська втратили на війні 1 мільйон 200 тисяч осіб убитими, пораненими та зниклими безвісти. Кремль ці цифри не розкриває.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Понад 20 Афганістанів» за 4 роки: чому Путін не зупиняється там, де Горбачов вивів війська?

«Усвідомлення втрат починає проникати в маси. Це довго відбувалося, бо країна велика, а на війну ж ідуть люди, які хочуть. Щодо цього подивіться на динаміку продажу антидепресантів у Росії. Це насправді позитивна тенденція. Краще вже антидепресанти, ніж горілка і суїцид», – каже російська політологиня Катерина Шульман.

Середньостатистичний росіянин: як він живе під час великої війни?

Росія буде країною переважно літніх жінок
Катерина Шульман

«Середньостатистична росіянка – Олена Смірнова, їй понад 40 років, у неї 1–2 дітей. Вона живе в міській квартирі, а хотіла би жити у власному домі. Автомобіль тепер китайський, доходи з 2024 року зменшуються. Подорожі за кордон стали рідшими. Вона більше економить на покупках, навіть на їжі. Смірнова почала менше відкладати грошей, бо все подорожчало. Війна прискорила демографічні тенденції: народжуваність падає, суспільство старіє. В результаті Росія у 2030-ті роки буде країною переважно літніх жінок», – зауважує Шульман.

Труни з фронту, зростання цін, воєнна цензура, заборона вільного інтернету, інститут донощиків, тюремні строки для незгодних, роздача державою ярликів «ворог народу». Зростання злочинності, хронічний стрес, тривожність і невизначеність. А ще – навислий «дамоклів меч» у вигляді «ось-ось буде оголошена загальна мобілізація». Усе це, як наголошують незалежні від Кремля політологи й соціологи, для окремо взятого росіянина – лише видима частина тих змін, що сталися в Росії після 24 лютого 2022 року.

Президент РФ Володимир Путін і російський телеведучий Володимир Соловйов на церемонії вручення державних нагород у Кремлі

Окрема хвиля, яка, за словами соціологів, накриває свідомість росіян останні чотири роки – це потік ненависті, що ллється з екранів телевізорів. Війна – не лише в теленовинах і політичних шоу, а й у фільмах та «блакитних вогниках».
Для пересічного громадянина Росії одним із показників чотирьох років великої війни російський історик Андрій Зубов називає прощання з вигаданим у Кремлі міфом про можливість відновлення колишньої імперії.

Немає трофеїв. Окрім викрадених унітазів
Андрій Зубов

«Казали: «можемо повторити», «на Берлін». Не змогли повторити. Немає трофеїв. Окрім викрадених унітазів. Війна не змогла стати переможною, вона виявилася довгою, важкою, кривавою, – зазначає Зубов. – Це бажання відновлення країни, що розпалася, Радянського Союзу, як пріоритетне завдання. Сам Путін називав це своїм пріоритетом. І багато людей так вважали за всіма опитуваннями до війни. Раділи, коли в України відібрали Крим, бо здавалося, що це початок відновлення Союзу. Тепер зрозуміли, що нічого не відновлено. За все доводиться платити величезну ціну».

Похорон учасника вторгнення Росії в Україну

Однак не всі росіяни постраждали від війни. Є ті, кому трагедія дала можливість заробити, позбутися конкурентів і пробитися до влади. Заробітки різко зросли у працівників російського військово-промислового комплексу. 205 тисяч рублів на місяць (понад 2,5 тисячі доларів) платять на заводах із виробництва бомб і снарядів.

Зросли винагороди й у співробітників російських державних ЗМІ. Наприклад, телеведуча ВГТРК Ольга Скабєєва, за даними «Інсайдера», щомісяця отримує 24 тисячі доларів. Поліпшилося фінансове становище й працівників силових структур. Заробляють на війні також російські контрактники – у середньому вони отримують близько 2,5 тисячі доларів на місяць.

За чотири роки Росію покинули близько мільйона людей, побоюючись за власну безпеку. За час війни в умовах цензури росіяни навчилися не говорити зайвого, не довіряти співрозмовнику. А хтось просто згадав навички з радянського минулого.