Червона доріжка, військові почесті, особиста зустріч лідера КНР президентом США біля трапа літака й меню з урахуванням смаків високопоставленого гостя. Дональд Трамп влаштував Сі Цзіньпіну пишний прийом у Вашингтоні, однак зустріч не принесла прориву у вирішенні головних суперечностей між двома державами.
Торговельні суперечки, штучний інтелект і ситуація в Ірані були серед ключових тем переговорів. На державну вечерю президентів запросили очільників американських технологічних гігантів. Сі закликав «разом плекати прекрасні квіти китайсько-американської дружби», а Трамп запевняв, що «ми ніколи раніше не ладнали краще». Україну президенти США та КНР також обговорювали.
Президент США Дональд Трамп подарував гостеві статуетку білоголового орлана – одного із символів Америки. Ще раніше Сі Цзіньпін обіцяв направити до зоопарку в Атланті двох панд – традиційних «посланців дружби» китайської дипломатії.
За дипломатичними люб'язностями, втім, не було оголошено про масштабну торговельну угоду. Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив лише про продовження торговельного перемир'я на два місяці – для подальших економічних переговорів.
Президент США Дональд Трамп робить жест у бік голови КНР Сі Цзіньпіна, вручаючи йому скульптуру білоголового орлана під час державної вечері в Білому домі. Вашингтон, 24 вересня 2026 року
В Україні за зустріччю стежили з огляду на роль Китаю в підтримці Росії та його потенційний вплив на Кремль. Україну президенти США та КНР обговорювали, однак у розлогому повідомленні китайського МЗС за підсумками переговорів про неї згадали лише одним реченням наприкінці.
«Президенти також обмінялися думками щодо ситуації на Близькому Сході, «української кризи» та Корейського півострова», – йдеться в заяві МЗС КНР.
На момент підготовки матеріалу Білий дім не оприлюднив аналогічного повідомлення про зміст переговорів Трампа й Сі 24 вересня. Сам президент США коротко заявив: «У нас була чудова зустріч».
Україна є фактично приміткою на полях їхніх двосторонніх відносинАліція Бахульська
«Цілком очевидно, що для Пекіну і, на жаль, імовірно, також для Трампа війна в Україні перебувала десь на периферії цих переговорів. Судячи з офіційного повідомлення, припускаю, що предметного обговорення цієї теми не було…
Україна є фактично приміткою на полях їхніх двосторонніх відносин», – сказала Радіо Свобода експертка-китаєзнавиця Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Аліція Бахульська.
Старший аналітик Німецького інституту досліджень Китаю MERICS Ауреліо Інсіса вважає, що Пекіну вдається підтримувати інтерес адміністрації США до діалогу, водночас уникаючи конкретних кроків щодо регулювання штучного інтелекту, торговельних відносин та експортного контролю.
«Ця патова ситуація не особливо вигідна Україні, але, безумовно, вигідна Росії, оскільки дві провідні світові держави уникають тиску на Москву з метою припинення війни», – вважає він.
Перша леді Китаю Пен Ліюань, голова КНР Сі Цзіньпін, президент США Дональд Трамп і перша леді США Меланія Трамп (зліва направо) позують на сходах Білого дому перед державною вечерею у Вашингтоні, 24 вересня 2026 року
Права й ліва руки Зеленського
За кілька днів до державного візиту Сі до Вашингтону президент США зустрічався з Володимиром Зеленським і, за словами українського президента, обіцяв переказати його прохання вплинути на Путіна.
Попросив президента США відверто, щоб він… попросив лідера Китаю впливати на ПутінаВолодимир Зеленський
«Я сьогодні попросив президента Сполучених Штатів Америки відверто, щоб він… попросив лідера Китаю впливати на Путіна, щоб він закінчив війну, хоча б ішов на деескалаційні кроки, такі як енергетика та зерно», – сказав Зеленський журналістам.
Український політолог Вадим Денисенко, який називав переговори Сі й Трампа головними цієї осені, звернув увагу на неузгодженість, на його думку, дипломатичної лінії Києва.
Після зустрічі з Трампом Володимир Зеленський дав інтерв'ю WSJ, у якому розповів про нові деталі співпраці Китаю з Росією. За словами українського президента, росіяни отримують від китайців безпілотники, здатні залітати у вікна будинків, зависати там і чекати на появу людей, щоб атакувати.
«Китай дуже близький до таких технологій і поділиться ними з Росією. І це правда: вони вже почали це робити… Вже було кілька випадків, коли вони намагалися застосувати цю нову технологію – не масово, але вони рухаються в цьому напрямку», – зазначив президент.
Президент США Дональд Трамп відповідає на запитання журналіста під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, 22 вересня 2026 року
Зеленський і раніше цього місяця критикував Китай, зокрема в інтерв'ю NHK. Український президент зауважував, що Пекін не використовує свій вплив на Росію для припинення війни. Денисенко вказує на непослідовність дипломатії Києва.
«Як можна в один день просити Трампа, щоб той поговорив з лідером Китаю про тиск на РФ і відразу ж в інтерв'ю WSJ сказати про китайські дрони, які випробовуються в Україні? Складається відчуття, що права рука не знає, що робить ліва», – зауважив політолог.
Ще різкіше українського президента розкритикував колишній генпрокурор за часів президентства Петра Порошенка Юрій Луценко. Його претензія стосується насамперед самої стратегії сподівання на домовленості інших держав.
Сподіватися, що в цій сутичці гігантів Україну хтось пожаліє, за неї попросить – верх глупотиЮрій Луценко
«Трампу зовсім не до адвокації України… Санкції на нафтоторгівлю боляче б'ють по цінах на американському ринку. А Трамп добре знає, що виборець в США читає не передвиборчу програму, а цінник на заправці… Сі не зажене… Путіна в будку, аж поки не отримає згоду ЄС на вигідний режим торгівлі з Китаєм. Сподіватися, що в цій сутичці гігантів Україну хтось пожаліє, за неї попросить – верх глупоти», – сказав він.
Луценко вважає єдиним «козирем» України її власні Збройні сили. Також він вказує на необхідність перекрити балтійський маршрут експорту російської нафти.
«Тоді ми станемо суб'єктом переговорів і вийдемо з глухої оборони й принизливого статусу прохача біля столу чужих переговорів», – зауважив ексгенпрокурор.
Президент України Володимир Зеленський і міністр закордонних справ Андрій Сибіга слухають виступ президента США Дональда Трампа на 81-й сесії Генеральної асамблеї ООН. Нью-Йорк, 22 вересня 2026 року
Аліція Бахульська з ECFR, однак, вважає, що суперечливі, на думку деяких осіб, заяви Зеленського щодо Китаю радше відображають складне становище України, ніж непослідовність її дипломатії. Київ усвідомлює роль Пекіну в підтримці Росії, але водночас залежить від постачання китайських безпілотників і компонентів для власної оборони.
Зеленський, імовірно, намагається не розгойдувати човен надто сильно, водночас надсилаючи різні сигналиАліція Бахульська
«Це надзвичайно складне балансування. І я розумію, що Зеленський, імовірно, намагається не розгойдувати човен надто сильно, водночас надсилаючи різні сигнали, залежно від аудиторії, до якої звертається», – наголошує аналітикиня.
Водночас Бахульська застерігає від сподівань, що Пекін можна переконати відвернутися від Москви. За її оцінкою, затягування війни відповідає інтересам Китаю: воно відволікає ресурси Заходу від Індо-Тихоокеанського регіону, а Росія стає дедалі залежнішою від Пекіну.
«Гібридний мир»
Одним із можливих інструментів тиску на Пекін міг би стати американський санкційний закон, підписаний Трампом незадовго до візиту Сі Цзіньпіна. Він передбачає нові обмеження проти Росії та надає президенту США повноваження запроваджувати тарифи до 100% проти найбільших покупців російських енергоносіїв. Трамп має широкі можливості самостійно вирішувати, чи застосовувати ці заходи.
Експерти сумніваються, що американський президент готовий суттєво підвищувати тарифи проти Китаю, одночасно намагаючись досягти торговельної домовленості з Пекіном.
Голова КНР Сі Цзіньпін і президент США Дональд Трамп позують на сходах Білого дому перед офіційною вечерею у Вашингтоні, США, 24 вересня 2026 року
«Він намагається домовитися про своєрідне перемир'я в торговельних відносинах. Тому я був би дуже здивований, якби на додачу до тарифів, які він уже запровадив проти Китаю, він встановив ще один тариф у 10, 15 чи 20 відсотків – не кажучи вже про 100-відсотковий», – сказав Радіо Свобода викладач політики санкцій США в Джорджтаунському університеті Стівен Радемейкер.
Бахульська допускає, що санкції можуть зробити підтримку Росії дорожчою для Китаю. Але не бачить важелів, які могли б докорінно змінити його стратегічні розрахунки.
«Попри певні суперечності між Китаєм і Росією, вони мають спільного противника. Обидві країни вважають Сполучені Штати головним чинником дестабілізації, непередбачуваною силою. Тому вони змушені стояти спина до спини», – наголошує аналітикиня.
Водночас старший аналітик Європейського інституту безпекових досліджень (EUISS) з питань Китаю Тім Рюліг вважає, що Пекін не обов'язково зацікавлений у нескінченному продовженні бойових дій. На його думку, Китай міг би влаштувати сценарій «гібридного миру», за якого активна фаза війни припиниться, але російська загроза для Європи збережеться.
«Захід залишається в стані невизначеності, постійно побоюючись нової ескалації. Відповідно, його увага й надалі зосереджена переважно на Європі, а не на Східній Азії. Загроза зберігається. Можливо, Росія час від часу вдається до певних провокацій. Тобто стабільності немає, але водночас активні бойові дії припиняються», – пояснює китаєзнавець.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон (зліва направо). Комбо з окремих світлин
Київ мало що міг би зробити інакше, аби змінити підхід Китаю до війни та характер його відносин із РосієюАуреліо Інсіса
Такий сценарій міг би також полегшити економічні відносини Китаю з Європою. Можливості ж Києва наразі вплинути на позицію Пекіну залишаються обмеженими, вважає Ауреліо Інсіса з MERICS.
«З погляду людини, яка спостерігає за ситуацією зсередини ЄС, у мене складається враження, що Київ мало що міг би зробити інакше, щоб змінити підхід Китаю до війни та характер його відносин із Росією. Найкраще, на що Україна може сподіватися, – це збереження статус-кво», – наголошує експерт.
Одним із завдань української дипломатії Вадим Денисенко вважає недопущення тристоронньої зустрічі лідерів США, Китаю та Росії на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, запланованого на 18-19 листопада в китайському Шеньчжені.
«Російська дипломатія наступні два місяці робитиме все, щоб зробити таку зустріч. І там це розглядають ще, звичайно, не як Відсилання до Ялтинської конференції 1945 року, на якій лідери СРСР, США та Великої Британії – Сталін, Рузвельт і Черчилль – домовлялися про повоєнний устрій Європи. Її рішення стали одним із чинників формування повоєнного порядку, за якого Східна Європа опинилася у сфері впливу СРСР але точно як аналог Перша зустріч лідерів трьох держав антигітлерівської коаліції: Сталіна, Рузвельта й Черчилля. Вони домовилися про відкриття другого фронту в Західній Європі та обговорили повоєнний устрій світу, зокрема майбутнє Східної Європи. І під це Путін буде готовий до певних поступок для американського і китайського бізнесу», – резюмував політолог.