Трамп, Зеленський, Путін. Що відомо про дати переговорів, умови України та вимоги Кремля

Президент України Володимир Зеленський (ліворуч), президент США Дональд Трамп (у центрі) та президент Росії Володимир Путін (комбіноване архівне фото)

Президент США Дональд Трамп заявив журналістам 28 жовтня, що зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним буде організована «дуже скоро». Ця заява пролунала на тлі активізації дипломатичних зусиль адміністрації Трампа, спрямованих на припинення війни Росії проти України.

Раніше повідомлялося, що тристоронні переговори на технічному рівні заплановані на першу половину листопада в Об'єднаних Арабських Еміратах. Зеленський і Путін не зустрічалися особисто відтоді, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року.

Що ж наразі відомо? Розповідаємо.

«Ми досягаємо значного прогресу у відносинах між Росією й Україною... Зустріч буде організована дуже скоро, і, гадаю, вдасться досягти значного прогресу», – сказав 28 жовтня президент США Дональд Трамп, не уточнивши конкретної дати чи місця проведення можливої зустрічі.

  • 23 жовтня Кремль анонсував тристоронні переговори – України, США та Росії – в Абу-Дабі в листопаді. Участь європейців у цьому раунді Москва не підтверджувала. При цьому речник Кремля Дмитро Пєсков допускав участь Європи в подальших обговореннях.
  • 27 жовтня західні ЗМІ з посиланням на прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска написали, що переговори за участю Росії, України та США попередньо заплановані в Об’єднаних Арабських Еміратах на 4 листопада.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

В ISW пояснили, яка мета «вдаваної зацікавленості» Кремля в переговорах

Київ про переговори та «червону лінію»

Переговори між Україною, Сполученими Штатами та Росією щодо завершення війни можуть відбутися 10 листопада, заявив газеті The Sun український президент Володимир Зеленський.

«Сподіваюся, ми знайдемо вихід, і найближчими днями наші команди або радники з національної безпеки зустрінуться...Сподіваюся, зустріч – тристороння – все ж відбудеться. Було б добре в листопаді – перша половина, не друга. Але побачимо. Багато що зараз залежить від виборів у США та ситуації на Близькому Сході», – сказав він.

Зеленський зазначив, що вибори в США, безумовно, вплинуть на багато речей, зокрема на війну в Україні.

25 жовтня президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю ТСН повідомив, питання території – «червона лінія» для України, яка може обговорюватися лише на рівні лідерів.

Президент України Володимир Зеленський

«Наші гарантії безпеки – це наші гарантії безпеки, вони не можуть бути надиктовані російською стороною. Обмеження нашої армії і нейтральність України не обговорюються. Американці давно піднімають питання щодо обміну територіями, вони це називають land swaps. Є й інші формати і пропозиції для спілкування», – зазначив президент.

Зеленський наголосив, «усі повинні розуміти: перше – ми нічого ні на що не міняємо».

«Ми готові до обговорення. Якщо територіальне питання, то на рівні лідерів. Інші питання – на рівні технічних груп. Отже, у листопаді можна все це обговорювати», – зазначив глава держави.

Президент також припустив, що енергетичне перемир’я може стати «першим сигналом реальної готовності Росії завершити війну». Він зазначив, що Україна готова до тристоронніх переговорів на рівні технічних груп, які мають завершитися «конкретними результатами».

За його словами, сторони могли би опрацювати документ про завершення війни, домовленості щодо енергетичного перемир’я або розблокування морських перевезень.

«Розмова стосувалася майбутніх зустрічей, що мають відбутися в Абу-Дабі»

27 жовтня президент Фінляндії Александер Стубб та прем'єр-міністр Норвегії Юнас Гар Стьоре провели 90-хвилинну (замість 20 хвилин) телефонну розмову з російським керманичем Володимиром Путіним. Лідери нордичних країн також поговорили телефоном із президентом України Володимиром Зеленським.

Президент Фінляндії Александр Стубб (п) і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре

Стубб і Стьоре ініціювали розмову з російським лідером, щоб обговорити агресивну війну Росії проти України, а також дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення війни і зміцнення миру й стабільності в Європі, зазначили в офісі президента Фінляндії.

«Фінляндія й Норвегія межують із Росією. Вони є твердими прихильниками України. Метою розмови було донести до президента Путіна позицію щодо майбутніх переговорів, які можуть допомогти покласти край війні. Розмова стосувалася майбутніх зустрічей, що мають відбутися в Абу-Дабі. Стубб і Стьоре брали участь у розмові як лідери своїх країн і не виступали від імені всієї Європи», – йдеться в повідомленні.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Фінляндія ніколи не обговорює Україну за її спиною» – Стубб після розмови з Путіним

Російський лідер, звітує американський Інститут вивчення війни (ISW), під час телефонної розмови зі Стуббом і Стьоре знову озвучив давні вимоги Москви щодо України, а також повторив твердження про те, що розширення НАТО є однією з «першопричин» війни. Путін також заявив, що усунення цих «першопричин» має бути передумовою для будь-яких майбутніх мирних переговорів.

«Як повідомляється, Путін поділився зі Стуббом і Стьоре своєю оцінкою поточної ситуації в Україні й пояснив «першопричини» війни – так Кремль називає свої максималістські воєнні вимоги, які передбачають встановлення маріонеткового режиму в Україні і скасування членства в НАТО тих держав, що приєдналися до альянсу після 1997 року, – що фактично надавало б Росії право вето на внутрішню політику НАТО й обмежувало б суверенітет багатьох європейських держав у питанні вибору приєднання до альянсів», – йдеться у звіті.

Крім того, Путін, за повідомленнями, заявив Стуббу і Стьоре, що мирна угода має враховувати «реалії на місцях».

«Це ще один риторичний прийом, за допомогою якого Росія вимагає визнання окупованих українських територій частиною РФ як обов’язкової умови для припинення вогню або укладення мирної угоди. Джерело, близьке до Кремля, стверджує, що згадка Путіна про «реалії на місцях» свідчить про небажання Росії відступати від своєї мети – захоплення всього Донбасу», – кажуть в ISW.

Аналітики також наголосили, що Путін неодноразово озвучував вимоги, які виходять далеко за межі українського «поясу фортець» і Донецької області й можуть охоплювати всю територію України.

У Єврокомісії на запит Радіо Свобода прокоментували телефонні переговори з Володимиром Путіним, проведені 27 жовтня лідерами Фінляндії й Норвегії: «Ми всі зацікавлені в тому, щоб покласти край цій жахливій війні. Ми взяли до відома інформацію про телефонну розмову, яка стала продовженням20 жовтня у Норвегії відбулася зустріч української й американської делегацій. У зустрічі президента України Володимира Зеленського зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом у Осло також брали участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Після зустрічі президент Фінляндії заявив про досягнення «реального прогресу». За його словами, були визначені «певні елементи мирного врегулювання», які будуть представлені в Санкт-Петербурзі. Також він заявив про узгодження аспектів, що стосуються безпеки й економіки.
Наступного дня, 21 жовтня, американський переговорник Віткофф прибув до Росії. У Санкт-Петербурзі у нього відбулася тригодинна зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним.
. Зі свого боку Євросоюз твердо налаштований не просто покласти край війні, а й досягти справедливого та сталого миру. Це наша мета, і саме цю позицію ми відстоюємо під час переговорів, що тривають».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Від критики до оптимізму. Лідери ЄС реагують на дзвінок своїх колег Путіну

У Кремлі заявили, що Путін під час розмови зі Стуббом і Стьоре сказав, що «досягнення справедливого довгострокового миру можливе лише за повного і безумовного врахування законних інтересів Російської Федерації».

«При цьому звернуто увагу на конфронтаційну політику країн ЄС і НАТО, яка веде до затягування бойових дій», – заявили в Кремлі.

Як йдеться в повідомленні, співрозмовники привітали досягнуту домовленість про поновлення у першій половині листопада в Абу-Дабі тристоронніх переговорів між Росією, Україною і США, «націлених, зокрема, на питання забезпечення безпеки Росії й України після повного закінчення бойових дій».

Лідери країн Західної Європи здебільшого уникали контактів із Путіним відтоді, як у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Кремль неодноразово звинувачував європейські уряди в розпалюванні війни – через надання зброї Україні. При цьому російська сторона протиставляла таку позицію підходу президента США Дональда Трампа, який контактував із Путіним і намагався сприяти укладенню мирної угоди, чого поки домогтися не вдалося.

Москва заявляє, що, попри майбутні тристоронні переговори, бойові дії не припиняться

Попри те, що на першу половину листопада в Абу-Дабі (ОАЕ) призначений новий раунд тристоронніх мирних переговорів за участю України, Росії і США, це не є підставою для припинення бойових дій, заявив 26 жовтня речник Кремля Дмитро Пєсков.

Очільник Росії Володимир Путін (праворуч) і його речник Дмитро Пєсков

Він знову стверджував, що Росія завдає ударів «по військових і навколовійськових цілях» на території України – всупереч численним свідченням про регулярні атаки на цивільні об’єкти. За словами Пєскова, Україна також не припиняє удари.

  • Найімовірніше, вважають фахівці, переговори відбудуться вже після проміжних виборів у США, призначених на 3 листопада.
  • Британська газета Telegraph повідомила із посиланням на дипломатичні джерела, що Москва може використати новий раунд переговорів для тиску на НАТО. За їхніми даними, Кремль має намір вимагати зниження військової присутності НАТО в Центральній і Східній Європі до рівня 1997 року.
  • В американському Інституті вивчення війни раніше заявляли, що зацікавленість Кремля в переговорах є вдаваною і має на меті не припинення війни в Україні, а отримання економічних поступок від Сполучених Штатів, щоб Росія могла й надалі цю війну фінансувати.
  • Як кажуть в ISW, Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, а прагне капітуляції України.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Найбільша деескалація із 2022 року». Навколо Олешків триває перемир’я, люди готуються до евакуації: деталі

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Чи вистоїть Україна без підтримки США у війні з Росією. Реакції на заяву Зеленського

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

ISW: Кремль на переговорах може озвучити вимоги Путіна, що «явно суперечать» зобов’язанням Трампа