Термін дії Договору про обмеження ядерної зброї Росії та США ось-ось завершиться. А що буде далі?

Термін дії Договору про обмеження ядерної зброї Росії та США ось-ось завершиться. А що буде далі?

5 лютого 2026 року закінчується термін дії Договору, що обмежує кількість розгорнутих російських та американських ядерних боєголовок. Це стане першим випадком за понад півстоліття, коли ядерні програми двох країн не будуть обмежені кількісними обмеженнями.

Кремль «призупинив» дію нового Договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО) у 2023 році у відповідь на військову підтримку України з боку США. Вашингтон відповів тим самим, фактично заморозивши угоду про озброєння, хоча вона офіційно залишалася чинною.

У вересні минулого року президент Росії Володимир Путін запропонував дотримуватися основних умов Договору, які включають обмеження кожною країною до 1550 готових до удару ядерних боєголовок, ще протягом року.

Президент США Дональд Трамп тепло відреагував на публічне звернення Кремля, заявивши журналістам, що це «звучить як гарна ідея», але нещодавні заклики Москви формалізувати угоду були зустрінуті мовчанням. Державний департамент США відмовився коментувати статус ядерного Договору, направивши запити Радіо Свобода до Білого дому.

Павло Подвіг, старший науковий співробітник Інституту ООН з дослідження роззброєння (UNIDIR), повідомив Радіо Свобода, що немає жодних ознак того, що термінове продовження основних умов Договору відбудеться найближчим часом. Експерт з ядерної зброї сказав, що, на його думку, певний рівень поширення, найімовірніше, неминучий.

«Я думаю, що після цього США збільшать кількість розгорнутих боєголовок», – сказав Подвіг, додавши, що таке нарощування, принаймні в короткостроковій перспективі, може бути відносно простим випадком завантаження додаткових боєголовок у існуючу зброю, таку як Minuteman III.

Робітник оглядає ракету Minuteman III у шахті в Північній Дакоті в 1989 році

Наразі Америка має на озброєнні 400 міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) Minuteman III, готових до запуску, у шахтах на північних Великих рівнинах країни.

Кожна ракета несе одну ядерну боєголовку відповідно до обмежень Нового договору СНО, але здатна нести три. Кожна боєголовка, що міститься в конусоподібній «головці», здатна розділятися на останній дузі польоту своєї ракети, щоб уразити різні цілі.

Таким чином, потроїти кількість готових до запуску боєголовок в американських наземних міжконтинентальних балістичних ракетах було б порівняно просто.

«Я думаю, що це буде зроблено відносно швидко», – сказав Подвіг. Росія також здатна встановлювати додаткові боєголовки в існуючу зброю, збільшуючи свій арсенал готових до удару приблизно на 60 відсотків, якщо обмеження Договору СНО будуть скасовані.

Техніки встановлюють скидальні апарати на міжконтинентальну балістичну ракету Minuteman III на базі ВПС США в Монтані в 1985 році

Фактор ядерного Китаю

Однією з причин небажання США обмежувати свій ядерний арсенал є зростання третьої ядерної наддержави, про що навряд чи хтось замислювався після підписання Нового Договору СНО-3 у 2010 році.

«Найбільша різниця в ландшафті ядерної зброї полягає в тому, що Китай став викликом для США та Росії як домінуючих розпорядників світових арсеналів ядерної зброї», – сказав Радіо Свобода Вільям Мун, колишній старший менеджер Програми спільного скорочення загрози.

Мун, який має досвід інспектування російських ядерних об'єктів, додав, що «без кращого розуміння намірів Китаю США та Росія вагатимуться обмежувати ядерні запаси та плани модернізації ядерної зброї».

У звіті Пентагону за 2022 рік оцінюється, що Китай «ймовірно матиме запас близько 1500 боєголовок» до 2035 року.

Супутниковий знімок показує те, що, як вважається, є ракетною шахтою, що будується в китайській пустелі у 2021 році

Подвіг каже, що враховуючи, що США, ймовірно, найближчим часом зіткнуться з двома ядерними суперниками, «американці кажуть собі: «О, дивіться, у Китаю є, скажімо, 300 шахтних пускових установок, тож у них буде 300 ракет, а у нас недостатньо боєголовок, щоб їх уразити». І план такий: «О, ми розгорнемо більше боєголовок і будемо цілитися в усі ці шахти». Але, додає він, наслідком може стати знайома гонка озброєнь часів Холодної війни, в якій Китай потім вирішить: «Ну, можливо, нам потрібно більше шахтних пускових установок».

Потенціал нової гонки озброєнь, що розпочнеться наступного місяця, спонукає прихильників контролю над ядерною зброєю закликати до поновлення зусиль щодо обмеження вогневої потужності, яка може знищити цивілізацію.

Деріл Кімбалл, виконавчий директор Асоціації контролю над озброєннями, заявив Радіо Свобода: «Реальність така, що збільшення кількості ядерної зброї не зробить нікого безпечнішим. Сполучені Штати вже мають масивні, руйнівні та значною мірою невразливі ядерні сили, яких більш ніж достатньо для стримування ядерного нападу з боку Китаю, Росії та будь-якої іншої держави, що має ядерну зброю».

Збільшення ядерної потужності Росії та США, за його словами, «може ще більше дестабілізувати взаємний баланс ядерного терору; покладе на себе навантаження на і без того дорогу та відсталу від графіка програму модернізації ядерної зброї США; та спонукатиме Китай прискорити своє поточне нарощування ядерної зброї».

На порозі входження на незвідану територію ядерної ери, каже Кімбалл, «людська цивілізація залишається ненадійно прив’язаною до існування ядерної зброї та небезпечних, взаємопов’язаних стратегій ядерного стримування ядерних держав та їхніх союзників».