Із 20 червня російські безпілотники та ракети уразили 57 суден (загинула щонайменше 21 людина). Це майже третина від усіх атак по суднах від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, підрахувала The Wall Street Journal (WSJ). На ситуацію, що склалася, звертає увагу телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
«Укрзалізниця» повідомляє, що через блокаду морських портів від початку серпня український експорт зерна скоротився на 76% порівняно з аналогічним періодом минулого року. З кінця липня суховантажі для зерна практично перестали заходити в фактичні басейни портів у районі Одеси, хоча вони формально залишаються відкритими, пише Politico.
«Зараз ми перебуваємо в ситуації, дуже схожій на ту, з якою зіткнулися приблизно у 2023 році, коли наш зерновий коридор розвалився. Дуже схожі настрої, поведінка ринку та те, як загалом розвиваються події», – цитує WSJ директора українського Центру транспортних стратегій Сергія Вовка.
Вирішити одну проблему – і отримати нову
На тлі ударів по портах і торговельних суднах Україна обговорює з сусідами нові маршрути для вивезення зерна.
Українські фермери називають ситуацію катастрофічною.
«Найстрашніше зараз – те, що це зерно нікуди дівати. І сьогодні з блокадою, яку робить Росія нашим портам в Одесі, через які ми вивозили близько 4,5 мільйона тонн, – це для всіх аграріїв пряма катастрофа», – заявив Reuters український фермер Сергій Рибалко.
Щоб допомогти аграріям, влада України звернулася до Єврокомісії за грантом у 220 мільйонів євро: за їхньою ініціативою, гроші допоможуть знизити відсотки за кредитами для фермерів.
Національний банк України раніше оцінював, що через блокаду чорноморських портів країна може втратити близько 2,5 мільярда доларів валютної виручки до кінця року, – на цьому тлі уряд розширює програми державного кредитування.
На запит мережі «Настоящее время» про перспективи отримання гранту в Єврокомісії відповіли, що запит ще розглядається. Але в Брюсселі вважають, що Київ міг би самостійно виділити фінансування для агросектору з 90-мільярдного кредиту від ЄС, якщо поспішить із реформами для отримання наступного траншу.
«Ми продовжуємо вести переговори також із румунською, молдовською та українською владою, включно з компаніями, щоб оцінити ситуацію з альтернативними маршрутами постачання «шляхами солідарності». Таким чином, ми вже надали суттєву комплексну підтримку сільськогосподарському сектору України», – повідомив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Швидко перенаправити мільйони тонн зерна непросто. Один із головних альтернативних шляхів – через Румунію – зараз не актуальний: через спеку та посуху рівень води в Дунаї занадто низький.
Крім того, річковий, залізничний та автомобільний експорт значно дорожчий за морський.
За оцінкою української сторони, доставка су суходолом додає приблизно 50–70 доларів до вартості кожної тонни зерна. Такі постачання часто стають просто невигідними.
Влада України веде переговори про транзит із представниками Румунії, Польщі, Угорщини, Словаччини та Молдови. Однак це ризикує спровокувати вже політичну проблему: після зростання постачань українських зернових місцеві фермери скаржилися на падіння цін і конкуренцію.
Так, наприклад, влада Молдови оголосила, що транзит українських вантажів залізницею буде на 50% дешевшим – але з протестом виступили молдовські аграрії.
«Чи не опинимося ми в ситуації, коли експорт вітчизняних зернових і олійних культур буде заблокований у найближчі чотири місяці через нестачу вагонів і загальне зростання логістичних витрат? При цьому ми нічого не знаємо про плани транзиту автомобільним транспортом і про те, чи не зіткнемося ми з нестачею вантажівок і заторами на прикордонних пунктах із Румунією», – йдеться в заяві молдовської асоціації «Сила фермерів».
Аналогічна ситуація із зерном у РФ
Україна є одним із найбільших виробників пшениці, кукурудзи та насіння соняшнику у світі, пише Reuters, і близько 90% експорту цих культур проходить через чорноморські порти.
У Росії також почали шукати альтернативні маршрути для експорту зерна – днями два найбільші російські зернові термінали в порту Новоросійська пошкоджені через нічні удари українських БПЛА.
Ситуація в Чорному та Азовському морях уже позначилася на російських аграріях: продати зерно вони не можуть, повідомив BusinessFM керівник селянсько-фермерського господарства Колесникових у Ставропольському краї, фермер Сергій Колесников.
«Основні трейдери припинили закупівлю взагалі будь-якого зерна. Тобто взагалі не купують. Дещо, припустимо, ще на Каспій іде, хоча й зараз відвантаження ячменю на Каспій припинили. <...> Зерно зараз непродаваний товар. Його неможливо продати», – заявив він.
Проблема вже виходить за межі України та Росії: будь-яке тривале скорочення постачань двох найбільших експортерів зерна може знову спричинити зростання світових цін на продовольство.