Війна роботів у Чорному морі триває. Керівництво призначеної Кремлем російської влади окупованого Криму заявляє про складання бойових безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на півострові та створення центру з виробництва морських дронів у Севастополі.
Які безпілотники зібралися виробляти у Криму та Севастополі, чи є там необхідні можливості й виробники, чому Росія та окупований нею Крим далеко відстали у цих питаннях і залежать від західних технологій – у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
З перших вуст: Аксьонов та Розвожаєв вірять у «кримські безпілотники»
За словами російського глави окупованого Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов), «у Криму збирають безпілотники», на півострові працюють 19 підприємств «російського оборонно-промислового комплексу (ОПК), загальний обсяг їхніх контрактів у рамках держоборонзамовлення Кремля становить понад 23 млрд рублів.
Призначений Москвою губернатор Севастополя Михайло Развожаєв у жовтні 2022 року зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним. На зустрічі було обговорено проблему захисту військових причалів Севастополя від атак українських морських безпілотних човнів. І вже в листопаді 2022 року Розвожаєв заявив про створення у місті центру виробництва бойових дронів – безпілотних морських надводних і підводних апаратів.
Керівник «Російської ліги дронів» і генеральний директор компанії з виробництва безпілотників «RDR» Євген Буфетчиков в інтерв’ю підконтрольному Москві севастопольському виданню ForPost назвав «технологічне відставання Росії від розвинених країн» однією з гострих проблем галузі БПЛА.
«У Росії наразі не можуть створити свій польотний контролер. У нас технології ще не дійшли до того, щоб створювати мікрочіпи на основі 8-нм техпроцесу, ми будуємо щонайменше 180-нм. Наші контролери, порівняно з іноземними, займають дуже багато місця і в жоден дрон просто не влізуть», – зазначив він.
Раніше російський президент доручив затвердити стратегію розвитку безпілотної авіації на період до 2030 року та на перспективу – до 2035 року. Документ має відображати пріоритетні напрямки розвитку галузі; щорічні параметри ринку безпілотних авіаційних систем, у тому числі щодо оцінки попиту на послуги й обладнання; щорічні цільові показники розвитку безпілотної авіації та інші пункти.
Виконуючи доручення Кремля, уряд Росії створив окрему комісію з питань розвитку безпілотних авіаційних систем.
Євген Буфетчиков вважає, що у питанні російського прориву в сфері будівництва безпілотників може допомогти Крим, ставши базою для їх будівництва та випробувань: цьому сприяє і клімат, і кількість вільних площ у степовому Криму, а також Севастополь як «постачальник» підготовлених кадрів.
Старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії «Динаміка польоту та управління авіаційних систем» російського Севастопольського державного університету Павло Кузнецов розповів «РИА Новости Крым» про плани підняти у повітря місцевий безпілотник у 2023 році.
«Йдеться про безпілотник, здатний переносити різні вантажі вагою до 50 кілограмів. Його унікальність у тому, що це апарат вертолітного типу з гвинтокольцевими двигунами, які дозволять зменшити шум. Севастопольський безпілотник оснастять «рідним» (виготовленим у Росії за її технологіями – ред.) польотним контролером «Сокіл 360» – це розробка інжинірингового центру університету», – додав представник севастопольської науки.
Дрон – «важливе спорядження для мобілізованого в Росії»
З кінця 2022 року в Росії різко зріс попит на дрони, підскочили продажі квадрокоптерів. Російські чиновники неодноразово заявляли: дрони – необхідна частина спорядження для мобілізованих.
Перший заступник генерального директора російської компанії FlyDrone Олександр Каніновський у розмові з МКRU зазначив, що «зростання попиту пов’язане з мобілізацією», але не всі дрони поїхали на «спецоперацію», деякі споживачі закуповують їх для перепродажу, а гендиректор компанії TelecomDaily Денис Кусков зазначив, що «навіть іграшкові дрони придатні для розвідки».
Раніше на нараді, що відбулась 2 листопада 2021 року в Сочі, з командуванням збройних сил і керівництвом підприємств ОПК Володимир Путін заявляв, що на той час на озброєнні російської армії було понад 2000 БПЛА.
«Така кількість БПЛА, яка нібито перебуває на озброєнні ЗС Росії, викликає щонайменше щире здивування. …Відомо про кілька їх сотень, враховуючи і БПЛА-камікадзе. …Серед БПЛА, які перебувають на озброєнні російських ЗС, немає ударних…», – суперечив Кремлю оглядач білоруського блогу Belarus Security Blog Леонід Спаткай.
Згідно з каталогом однієї з останніх російських профільних виставок «Аеронет-2035» (22-27 листопада 2022 року, Москва), єдиним військовим безпілотником, що складається з російських компонентів і деталей на 100%, був і залишається той самий «Орлан», створений ще в 2013 році…
Оглядач інформаційно-консалтингової компанії Defense-Express (Київ), капітан 1 рангу у відставці Володимир Заболоцький, коментуючи залучення кримських представників у програмах будівництва російських БПЛА, зазначив, що безпілотники в російській армії взагалі та в Росії зокрема ніколи не були пріоритетною темою. Вона отримала поштовх у своєму розвитку після російської агресії на Донеччині навесні 2014 року.
«У Сирії також «своє» у них (у російських військових – ред.) так і не з’явилося. Лише за допомогою Ізраїлю запустили кілька прототипів. Після 2015 року Ізраїль припинив співпрацю, і те, що залишилося, росіяни почали робити самі. Чи то за ліцензією, чи то просто так. Йдеться про два БПЛА – «Форпост» і «Орлан», які застосовуються для ведення розвідки та коригування артилерійського вогню. Фінансування як такого не було. Займалися цим приватні компанії. На виставках вони «видавали» їх, як правило, за нові зразки. На цьому все й закінчувалося», – розповів експерт.
На його думку, остання війна в Карабаху стала війною техніки ХХІ століття проти техніки ХХ століття, або західної техніки та ізраїльської з радянською технікою. У результаті спостерігачі та світ побачили, як на практиці відбувається дистанційна війна майбутнього, про яку говорили багато теоретиків.
Щоб зразок «довести до пуття», потрібна електроніка. Потрібні «електронні мізки». Але цього немає в РосіїВолодимир Заболоцький
«Функціональна різноманітність безпілотників, і «Байрактари», зокрема, викликали «фурор» на міжнародному ринку озброєнь. У Росії, зокрема, почали думати і намагатися щось робити: відома фірма «Кронштадт», наближена до Кремля, а також різні концерни, що існували там «під олігархами та навіть різними міністерствами». Проте вони всі разом нічого не досягли, тому що можливостей для випуску таких речей у Росії немає. Санкції це не дозволяють, грамотного менеджменту немає. Щоб зразок «довести до пуття», потрібна електроніка. Потрібна не одна система. Потрібні «електронні мізки». Але цього немає в Росії. Відсутні комплектуючі напівпровідникові елементи або мікрочіпи особливого дрібного розміру. Саме вони мають певні властивості, яких не мають чіпи більших розмірів. Там дуже важка у відтворенні технологія. І зробити так, як це робив Радянський Союз чи Китай – вкрасти та відтворити, – не виходить», – додав він.
За словами співрозмовника Крим.Реалії, в Росії не можуть виготовити не лише льотний контролер, а й інші елементи системи управління БПЛА: блок апаратури на борту безпілотника, блок управління оператора, ретранслятор, який працює на певній частоті і має бути стійким до перешкод.
«Кримські бойові безпілотники» – елемент інформаційної операції агресора?
«Крим – навіть не Росія, ні реальна, ні формальна. Якщо за цей час Кремль не фінансував жодного разу розробки цих апаратів у себе на материковій території, то чи можна говорити про виробництво БПЛА на півострові? Вони намагалися налагодити фінансування, але після 2014 року в них закритий доступ до комплектуючих. А зараз – тим паче. Тут багато про що можна говорити на публіку. Тому більше, ніж «інформаційно-психологічна операція», це не назвеш. Жодної немає конкретики, жодних термінів, і все це в майбутньому – вірогідно, можливо… І транслюють некомпетентні джерела: заявили ті, хто кричав «Крим наш» і ганяють тепер цю інформацію етером. Крим буде повернутий військовим шляхом законному власнику, безсумнівно, і за допомогою безпілотників, які перебувають на озброєнні Збройних сил України», – зазначив Володимир Заболоцький кореспондентові Крим.Реалії.
Іран постачає дрони для російської агресії з території Криму та Білорусі – експерт
Як розповів експерт, іранські військові фахівці приїжджали не лише до Криму, вони працювали й на інших захоплених територіях України.
У Криму не буде не лише заявленого Аксьоновим складання, там взагалі ніякого складання не будеВолодимир Заболоцький
«На Херсонщині, на адмінкордоні з Кримом, вони були інструкторами, які безпосередньо керували запусками перших «Шахедів». А росіяни вчилися. Наша сторона кілька разів засікла місце вильоту, спланувала і завдала удару. Здається, близько півтора десятка «пластикових пакетів» було з іранськими фахівцями. Це було ще в листопаді 2022 року. Після цього було повідомлення, що вони десь у Криму в районі Сак. Вони й не приховують, що там є дрони на аеродромах. І навіть чітко чути у радіоперехопленнях – ціль Дніпро та інші міста й пункти… Причому з перекладом. Зрозуміло, що іранці або курди, які воювали на боці іранців і знають цю техніку. …У Криму не буде не лише заявленого Аксьоновим складання, там взагалі ніякого складання не буде. За повідомленням Інституту вивчення війни (ISW), на білоруських потужностях йде складання іранських дронів, потім їх перевозять до Росії, там їх перефарбовують, ці машинокомплекти, пишуть на них «Герань» і використовують в атаках на Україну», – повідомив Володимир Заболоцький.
У жовтні 2022 року прессекретар Ради з питань національної безпеки США Джон Кірбі заявляв, що іранські військовослужбовці перебувають в анексованому Росією Криму і «безпосередньо беруть участь» в організації повітряних ударів безпілотниками по українських цивільних об’єктах і об’єктах інфраструктури.
За даними української влади та кількох іноземних розвідок, Іран регулярно постачає Росії дрони-камікадзе, які надалі використовуються для атаки на Україну. Російська та іранська влада це заперечують.
Росія могла атакувати міст у Затоці морськими дронами з Криму?
На думку керівника військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» (Київ) Павла Лакійчука, матеріально-технічна база та інфраструктура, що існують у Криму, можуть бути використані агресором для створення центру бойових дронів.
«Як вважають, Росія могла використовувати в атаці на міст у Затоці Одеської області чи то керовану торпеду, чи то надводний дрон. Для цього могли «доробити» якийсь експериментальний варіант торпеди або зразок безпілотного човна, який раніше потрапив до рук окупантів і який задіяли в атаках на кораблі в Севастополі українські Військово-морські сили. А для проведення таких експериментальних робіт якнайкраще підходить 31 Науково-дослідний центр під Феодосією. Один із його підрозділів – центр мінно-торпедного озброєння, і тут випробовували торпеди «Шквал»», – наголосив експерт.
Росія використала у війні проти України морські надводні дрони, про це 11 лютого заявив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
