Доступність посилання

ТОП новини

«На Лівобережжі – мʼясорубка, на Запоріжжі – важкі бої»: чого очікувати на фронті та в окупації?


ЗСУ зараз перебувають в дуже складній ситуації – Лакійчук
ЗСУ зараз перебувають в дуже складній ситуації – Лакійчук

Чому новий очільник Запорізької області Іван Федоров рекомендує виїжджати з окупації? Які можливості для переселенців є у Запоріжжі? Чи зміниться найближчим часом ситуація на фронті на південному напрямку? Про все це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

«Порада одна – виїжджати»

Новий голова Запорізької обласної військової адміністрації (ЗОВА) Іван Федоров закликає виїжджати з окупованих територій. Про це він розповів на пресконференції, яка відбулася 7 лютого. Очільник ЗОВА зазначив, що його рекомендація незмінна протягом 1,5 року, оскільки жителям, які залишаються в окупації, ніхто не може гарантувати безпеку.

Іван Федоров
Іван Федоров

«Я, на жаль, особисто знаю велику кількість прикладів, коли людей забирали в полон, коли людей катували в полоні, коли людей незаконно засуджували. Це ті люди, яких я особисто знаю. Тому сьогодні не може бути поради залишатися в тимчасовій окупації, тому що сьогодні вони можуть прожити день відносно мирно, а завтра їх можуть забрати в полон. Це факт, який сьогодні відбувається у тимчасовій окупації. Тому порада одна – виїжджати», – зазначив він під час своє першої пресконференції в ролі очільника Запорізької ОВА.

Можливості для переселенців

Федоров також розповів, що на території міста Запоріжжя проживають до 200 тисяч переселенців. За його словами, влада Запорізької області має розробити програму підтримки людей, які виїхали з окупації. Держава мусить усіляко допомогти переселенцям, і, перш за все, з питанням житла, зауважив він.

«Ми маємо спільно знаходити можливості вирішувати це питання, надавати соціальне жило, так і розробляти спеціальні кредитні програми для того, щоб переселенці, які мають матеріальну спроможність, забезпечували себе житлом, беручи його в кредит», – сказав Федоров.

Модульне містечко для переселенців у Львові, 1 червня 2022 року
Модульне містечко для переселенців у Львові, 1 червня 2022 року

За його словами, є розуміння необхідності забезпечення працевлаштування. Це питання є вкрай важливим, тому що якщо тимчасові переселенці не зможуть знайти для себе місце роботи, то вони не зможуть нормально соціалізуватися, вважає він.

«А це в край негативно буде впливати на їхній внутрішній стан. Тож сьогодні в частині працевлаштування лобіюються норми законодавчих ініціатив щодо обов’язкового працевлаштування переселенців. Також ми маємо розробити навчальні програми для того, щоб перенавчати наших переселенців, здобувати нові професії», – повідомив очільник області.

«Не всі хочуть працювати легально»

Тих, кому вдається виїхати з окупованих територій, охоче приймають, зокрема, у Запоріжжі. Депутат міської ради Сергій Ільченко розповів «Новинам Приазов’я», що у цьому місті робота з переселенцями налагоджена.

У Запоріжжі переселенці мають можливість отримувати гуманітарну допомогу, каже депутат. Робота у місті також є, але не всі хочуть влаштовуватися на неї офіційно.

Комунальники у Запоріжжі, 25 травня 2022 року, коли російська ракета влучила в ТРЦ у спальному районі
Комунальники у Запоріжжі, 25 травня 2022 року, коли російська ракета влучила в ТРЦ у спальному районі

«Є проблема, що не всі тимчасово переміщені особи працюють легально. Тому що, по-перше, вони цього не хочуть, тому що втрачають деякі виплати. Робота в місті Запоріжжя є, але і запити серед осіб, які в нас перебувають, високі. Ну, наприклад, я директор комунального підприємства, я вже пів року не можу знайти фахівця – машиніста підіймача. Хоча заробітна платня, якщо брати по Україні в цілому, непогана. Але ми працюємо офіційно, а якщо офіційно, то треба зареєструватися через ТЦК, тому не кожен на це йде, на жаль», – пояснив Ільченко.

Втім, частина переселенців із Запорізької області налаштовані залишатися у Запоріжжі до того часу, коли можна буде повернутися додому, на вже звільнені території, додав він.

«Нова хвиля утисків в окупації»

  • Центр національного спротиву 7 лютого повідомив, що російські окупаційні сили продовжують незаконно затримувати жителів захоплених територій. За даними українського підпілля, окупанти провели низку рейдів селами півдня, під час яких в невідомому напрямку вивезли до 20 місцевих жителів у підозрі в «нелояльності», особливо через відсутність паспорта Росії. Під час обшуків села перекривали сили «Росгвардії», зазначили у Центрі нацспротиву. Родичам не повідомляють, де наразі утримують цих людей. Також окупаційні сили не кажуть про офіційні причини затримання.

Співзасновник громадської організації «Південна стратегія розвитку» Станіслав Трошин розповів «Новинам Приазов’я», що на окупованій частині Херсонщини зараз справді відбувається нова хвиля утисків.

Люди, які не брали російських паспортів на Лівобережжі, не можуть далі протистояти цьому
Станіслав Трошин

«У грудні до нас повернулася низка людей, які були затримані ще в окупованому Херсоні, за різними химерними звинуваченнями. І зараз їх у різний час на Лівобережжі відпустили росіяни. Але вони не мали довгий час змоги повернутися в Україну (на підконтрольну українській владі територію – ред.). І зараз такі люди повертаються і ми маємо трохи інформації про те, що там відбувається. Насправді, дійсно ці гайки закручуються, тому що навіть ті останні люди, які не брали російських паспортів на Лівобережжі, не можуть далі протистояти цьому», – розповів співрозмовник.

«Населення постарішало у два рази»

Більшість жителів лівобережної Херсонщини вже виїхали, каже Трошин. За його словами, частина Лівобережжя, що біля Дніпра, вже напівпорожня. Оскільки це перші населені пункти, які постраждали від катастрофи Каховської ГЕС.

Затоплена Нова Каховка під час катастрофи на ГЕС, червень 2023 року
Затоплена Нова Каховка під час катастрофи на ГЕС, червень 2023 року

«Звичайно, там дуже мало населення, і дуже багато населення, на жаль, загинуло під час цієї катастрофи. Якщо ми говоримо про районні центри колишні і центри громад біля Сиваша і біля Чорного та Азовського морів, то там теж залишилося 20-40% населення. Абсолютно більшість з них вже нікуди не поїде, бо це люди, які не можуть самостійно пересуватися, або люди, яким просто нема куди їхати, або ті, які знайшли себе в цих нових умовах. Порівняно з іншими населення цих громад в середньому постарішало у два рази. Середній вік там зараз, я думаю, 60+», – зауважив він.

«500 доларів за виїзд з окупації»

Виїхати з окупації коштує від 300 до 500 доларів, каже Трошин. Люди мають проїхати низку російських блокпостів, що також ризиковано. На кожному з них їх ретельно обшукують і допитують.

Всю дорогу через блокпости українці мають говорити, що вони їдуть на велику російську землю
Станіслав Трошин

«Це переїзд по маршруту від Чаплинки, Каланчака, Генічеська, Новотроїцького, до КПП Колотилівка – це єдине КПП, яке працює між Україною і Росією в Сумській області. Звісно, всі пасажири цих мікроавтобусів інструктуються про те, що всю дорогу через ці блокпости на Херсонщині, в Запорізькій області, в Мелітополі, в Донецькій області, в Маріуполі, вони мають говорити, що вони їдуть на велику російську землю. Як кажуть їм перевізники, щоб ці блокпости не мали такої інформації про те, що вони збираються на підконтрольну владі України територію повертатися» – повідомив громадський діяч.

КПП «Колотилівка-Покровка» на кордоні України і Росії
КПП «Колотилівка-Покровка» на кордоні України і Росії

Також ці люди мають мати при собі російські документи, бо їх ніхто не пустить на територію РФ.

«Тобто, це людина має прийняти для себе складне рішення – взяти російський паспорт, оформити його і з ним вже виїжджати», – пояснив Трошин.

«Побільшало військових та ФСБшників»

Міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко розповів, що, оскільки ця громада перебуває у зоні бойових дій, кількість російських військових там останнім часом постійно збільшується.

Володимир Коваленко
Володимир Коваленко

«Виїзд практично призупинений. Абсолютна більшість мешканців – з 65 тисяч 50 тисяч – виїхали. Залишилися люди, які в силу певних обставин не можуть виїхати. Одні, тому що давно ухвалили рішення не виїжджати, інші, тому що немає куди та за що їхати, у когось батьки лежачі, хворі, і вони не перенесуть далекого переїзду», – розповів Коваленко.

Крім того, жителі окупованих територій зараз перебувають під тотальним контролем російських силовиків, каже посадовець. Окупаційна влада робить все можливе, щоби місцеві жителі максимально від неї залежали.

ФСБшників велика кількість заїхала в місто, і вони взяли все ще під більш жорсткіший контроль
Володимир Коваленко

«Через окупаційні вибори, які мають відбутися в березні, приїхала достатньо велика кількість спецслужб, які, як кажуть, бояться, що щось може відбутися в місті напередодні цих виборів. Тому ФСБшників велика кількість заїхала в місто, і вони взяли все ще під більш жорсткіший контроль. Тепер ставиться умова – обов'язково відкривати рахунок у банках окупанта і отримувати російський ідентифікаційний код. Тому що ті 10 тисяч рублів, які окупанти видавали за паспортом, вже не дають. Вони хочуть перевести в повну залежність мешканців на тимчасово окупованій території від банківської системи Росії. Тобто, вимагають відкривати рахунки й будуть туди перерахувати гроші. Готівкою цих коштів видавати більше не буду», – розповів міський голова.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Очікування забирає віру»

«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з жителькою окупованого міста Пологи Запорізької області, яка наразі продовжує там жити. На умовах анонімності з міркувань безпеки, жінка розповіла, що перебувати в окупації стає дедалі складніше. Втім, люди, які залишилися, переважно не налаштовані виїжджати.

Місто Пологи Запорізької області після обстрілів, 2022 рік
Місто Пологи Запорізької області після обстрілів, 2022 рік

«Хто мав таку можливість фінансову чи будь-яку іншу, мабуть, виїхали. Це дуже дорого коштує. І заплативши великі гроші перевізнику, не факт, що тебе випустять на територію підконтрольну владі України, не факт, що ти пройдеш допит у ФСБ та їхню фільтрацію Також існують випадки, особливо останнім часом, що люди повертаються. Повертаються, бо зневірилися, бо у них немає коштів для існування. Повертаються, як з території України, так і з території інших держав – через треті країни, через Росію, через Крим», – каже жителька.

Втім, попри складнощі, є люди, які чекають звільнення територій від російських окупантів, зазначила вона.

Люди дуже вірять у ЗСУ і чекають найшвидшої деокупації території
Жителька Пологів

«Дуже чекають на звільнення від окупантів, але кожен день, кожен тиждень і кожен місяць, забирають у людей цю віру. Посилюються фільтраційні заходи навіть на вулицях, посилюється паспортний контроль та тиск на українців, які тут залишилися. Люди дуже вірять у ЗСУ і чекають найшвидшої деокупації території. Можливо, насамперед багато людей не хоче виїжджати саме через те, що вірять, що саме в цьому році Запорізька область повернеться врешті додому», – повідомила співрозмовниця.

«Тиск армії РФ на півдні»

Що відбуватиметься на фронті у південному регіоні найближчим часом? Про це «Новини Приазовʼя» поговорили з військовим експертом Павлом Лакійчуком. На його думку, російська армія буде намагатися просуватися як на сході, так і на півдні України.

Павло Лакійчук
Павло Лакійчук

«На фоні того, що відбувається на сході, може здатися, що на півдні у нас таке певне затишшя. Це брехня, це не так. Я навіть не скажу, що менше сил докладають росіяни на півдні. Швидше менше воно потрапляє у публічний простір. І на Запорізькому напрямку дуже важкі бої відбуваються – на Оріхівському виступі», – зауважив експерт.

Він каже, що російські військові прагнуть ліквідувати досягнення українського контрнаступу на південному напрямку. Задача мінімум в окупантів – «згладити лінію оборони» до того стану, який був станом на травень минулого року.

На Лівобережжі Дніпра – найскладніша ситуація
Павло Лакійчук

«Допоки вони цієї цілі не досягнуть, або у них закінчаться ресурси, вони будуть тиснути. Ну, а на Лівобережжі Дніпра – найскладніша ситуація, тому що, якщо дивитись на поле бою очима російських генералів, то отой плацдарм на лівому березі Дніпра є екзистенційною загрозою для Криму. На їхню думку, це найкоротший шлях до кримських перешийків. І, очевидно, ухвалено рішення, що цю загрозу треба ліквідувати будь-яким чином. А те, що ліквідувати її не вдається, ще додає завзятості ворогу і тому там така м’ясорубка», – зазначив Лакійчук.

Український військовослужбовець вистрибує з човна біля берега Дніпра на Херсонщині, 15 жовтня 2023 року
Український військовослужбовець вистрибує з човна біля берега Дніпра на Херсонщині, 15 жовтня 2023 року

Змінити ситуацію на полі бою на півдні найближчим часом навряд чи вдасться, додав він.

«ЗСУ зараз перебувають в дуже складній ситуації з низки причин, які не залежать від наших військових. Це брак особового складу, брак боєприпасів, брак техніки. Для того, щоб створити, сформувати якісь оперативні й стратегічні резерви, треба час і можливості. Поки що ми ні часу, ні цих можливостей з формування резервів не маємо», – пояснив експерт.

  • Українські захисники продовжують заходи із розширення плацдарму на Херсонському напрямку. Попри значні втрати, російська армія не полишає спроб вибити українські підрозділи із займаних позицій. Також, ЗСУ продовжують активними діями завдавати російським військам втрат у живій силі та техніці вздовж всієї лінії фронту, стверджує військове керівництво України.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

  • Зображення 16x9

    Олена Бадюк

    Із червня 2019 року була редактором вечірнього шоу на Радіо Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). Із осені 2021 року працюю в команді проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Зображення 16x9

    Євгенія Назарова

    Співпрацює з Радіо Свобода з 2015 року. Народилася в 1985 році у Запоріжжі. У 2007 році закінчила історичний факультет, а у 2011 році – аспірантуру Запорізького національного університету. Має ступень кандидата історичних наук. Із 2013 року працює у сфері журналістики.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG