Яка частина українських правоохоронців не пішла на співпрацю з російськими військовими на окупованій частині півдня? Як російські окупаційні сили намагаються створити підконтрольну їм «поліцію» в цьому регіоні? Хто входить до лав окупаційних «правоохоронних» структур – з'ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський під час загальноукраїнського марафону 2 червня наголосив, що «колаборантів в Україні виявилося не так багато, як розраховував ворог, але правоохоронні органи України матимуть багато роботи після деокупації територій». Він зазначив, що кримінальні справи такої категорії розслідують різні правоохоронні органи. За його словами, в Національній поліції є 540 проваджень, стосовно 40 осіб уже є відповідні вироки. Монастирський наголосив, що «за співпрацю з російськими військовими відповідатимуть чиновники, які вступили в колаборацію та працюють зараз на Росію».
- Голова Національної поліції України Ігор Клименко 3 червня в інтерв’ю «Українським новинам» повідомив, що всі поліційні, які залишилися на окупованих Росією українських територіях, звільнені з лав Нацполіції, і їм не платять зарплату. За словами очільника відомства, «зараз на окупованих територіях залишилася незначна кількість колишніх працівників поліції». Клименко пояснив, що за його наказом працівники поліції мали прибути у певний час в місця дислокації. Ті, хто цього не зробив, за його словами, були звільнені з Національної поліції.
Херсонщина: «Проблеми з кадровим забезпеченням»
На окупованих територіях півдня України російські військові намагаються створити підконтрольну їм «поліцію». У травні російські окупаційні сили представили так званого «очільника» «поліції» Херсону. Ним став Володимир Ліпандін, який до лютого 2014 року керував управлінням МВС України в Черкаській області. Як повідомляє «Суспільне», під час Революції гідності «він організовував побиття місцевих активістів і напади «тітушок» та відзначився тим, що «отримав звання генерал-майора через підробку службових документів». 24 лютого 2014 року Ліпандін був звільнений з лав МВС і відразу переїхав до окупованого Криму. Там він організував власну приватну охоронну контору, повідомляють ЗМІ.
Київська міська прокуратура повідомила Володимиру Ліпандіну про підозру у «колабораційній діяльності». Відповідний документ 31 травня опублікував Офіс генерального прокурора України. В тексті підозри сказано, що «Ліпандін надав добровільну згоду та, представляючись так званим «начальником» «головного управління поліції Херсонської області», дав коментар з приводу організації процесу підготовки до друку і видачі російських паспортів жителям Херсонщини.
Є деякі люди, які все ж пішли співпрацювати, але їх дуже мало і якість професійна там ніякаЮрій Соболевський
Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський розповів «Новинам Приазовʼя», що російські окупаційні сили прагнуть створити так звану «поліцію» в регіоні, але мають проблеми з кадровим забезпеченням.
«Так, дійсно, орки озвучили, що вони (окупаційні сили – ред.) створюють орган, нібито «поліцію», оголосили кадровий набір, однак, наскільки мені відомо, відсутні в них кадри для того, щоб сформувати чинну «поліцію». Є деякі люди, які все ж пішли співпрацювати, але їх дуже мало і якість професійна там ніяка. Тому фактично сьогодні «поліція» не працює», – стверджує Соболевський.
Їх першочергово цікавить забезпечення «комендантської години» та безпека власнаЮрій Соболевський
«Військова комендатура РФ, Росгвардія, ФСБ – в них достатньо каральних органів, які сьогодні фактично, в тому числі, забезпечують громадський порядок. Але ми розуміємо, що це за громадський порядок. Їх першочергово цікавить забезпечення «комендантської години» та безпека власна та об’єктів, які вони захопили на території Херсонської області», – додав він.
За даними Соболевського, частина поліцейських, яка працювала на Херсонщині до окупації, вийшла з регіону згідно з розпорядженням свого керівництва, деякі залишилися, але не погодилися співпрацювати з російськими окупаційними силами.
«Вони всі були відпрацьовані з боку орків, в декого й обшуки були, але після того, як окупанти вирішили, що ці люди не представляють для них небезпеки, вони залишили їх в спокої», – сказав представник Херсонської облради.
Юрій Соболевський зазначив, що новостворені так звані «правоохоронні органи» на окупованій частині Херсонщини оприлюднили номери, за якими рекомендували місцевим жителям звертатися у разі «виникнення злочину». Але, як стверджує політик, «більшість жителів ігнорують цю пропозицію».
Енергодар: «Поліцейські з кримінальним минулим»
Міський голова Енергодару Запорізької області Дмитро Орлов розповів «Новинам Приазовʼя», що на початку окупації жителі міста самостійно слідкували за правопорядком, патрулювали вулиці і не допускали мародерства. Згодом, як стверджує Орлов, «російські військові забажали привласнити собі цю структуру, але місцеві жителі не погодилися».
«В місті перші два тижні системою правопорядку довелося займатися жителям міста, вже після окупації. В нас була створена, якщо можна так казати, народна дружина, яка займалася тим, це звичайні громадяни, працівники атомної, теплової станції, працівники комунальних сфер та служб, які вночі займаються тим, що вночі в режимі світломаскувальних заходів не допускали випадків мародерства та зловживань такими складними обставинами, в якому опинився Енергодар», – розповів Орлов.
Жоден мешканець, що працював перші два тижні окупації, не погодився співпрацювати з окупантом та нести спільне чергуванняДмитро Орлов
«Народна дружина була 100-300 людей, які курсували майже всю ніч продовж комендантської години, і вони (окупаційні сили – ред.) вирішили залучити цю народну, самоорганізовану систему правопорядку до своїх лав. Щодо співпраці, жоден мешканець, що працював перші два тижні окупації, не погодився співпрацювати з окупантом та нести спільне чергування», – зазначив мер міста.
Дмитро Орлов також розповів, що за деякий час після початку окупації Енергодару російській сили створили так званий «правоохоронний орган» за участі представників так званої «поліції» угруповань «ЛДНР».
Зараз вони займаються зведенням рахунків здебільшого та пошуком активістівДмитро Орлов
«Потім вони на базі якихось «козацьких дружин» створили свій орган. Здебільшого це були представники «поліції» «ДНР/ЛНР», яка була там у 2014 році, змушені були покинути територію, бо були певні кримінальні провадження по них. Зараз вони повернулися і почали патрулювання, і силову складову внутрішню взяли до себе. Зараз вони займаються зведенням рахунків здебільшого та пошуком активістів, які мають проукраїнську позицію, і пограбуванням, викраденням, катуванням», – стверджує Орлов.
Маріуполь: «Змушують до зради»
Тим часом деякі співробітники поліції Маріуполя погоджуються співпрацювати з російськими окупаційними силами, повідомив 2 червня радник мера міста Петро Андрющенко. Він також опублікував відео, на якому видно групу людей у цивільному одязі та військовій формі.
Петро Андрющенко зазначив, що представники поліції Маріуполя та Донецької області, які фігурують у відео, «самостійно перейшли на бік Росії і зрадили присязі».
Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін розповів «Новинам Приазовʼя», що «більшість патрульних поліцейських Маріуполя з початком повномасштабної війни захищали місто у складі українських військових формувань або переїхали на підконтрольну Україні територію».
За його словами, на бік російських окупаційних сил перейшли поліцейські, які працювали в органах і до 2014 року, що свідчить про неефективність реформи правоохоронної системи, вважає депутат.
Більшість патрульних або були до останнього на «Азовсталі», або виїхали і зараз працюють на вільній частині УкраїниМаксим Бородін
«Більшість тих, хто перейшов на бік окупантів, саме поліцейські, а не патрульна поліція. Більшість патрульних або були до останнього на «Азовсталі», або виїхали і зараз працюють на вільній частині України. З того, що ми побачили на останньому відео – багато (охочих працювати в окупаційній поліції – ред.). Причина цьому зрозуміла, тому що фактично за останні роки не було саме реформи поліції, окрім створення патрульної, не було. Тому скрізь, де не було повноцінної реформи поліції, матимемо такий результат», – каже депутат.
Бородін зазначив, що, крім представників поліції, які добровільно погодилися співпрацювати з російськими окупаційними силами, є ще категорія поліцейських, яких «примусили до співпраці».
Частина людей роблять це добровільно, а декого фактично змусили. Виявити це можна буде по факту, коли звільнять МаріупольМаксим Бородін
«Є інформація, що на бік окупантів перейшла частина людей, які зараз там працюють. За моїми даними, частина людей роблять це добровільно, а декого фактично змусили. Виявити це можна буде по факту, коли звільнять Маріуполь і з використанням поліграфа. Наприклад, можна буде вже зрозуміти, чи людина дійсно була змушена це робити, чи вона зробила добровільно», – сказав він.
Разом зі тим депутат вказує на те, що в Україні немає законодавчої процедури до тих, кого змусили співпрацювати з окупантами.
«Тобто є просто відповідальність за колабораціонізм. Я думаю, що в певний момент будуть зроблені необхідні зміни в законодавстві, щоб люди, наприклад, у яких залишилися батьки, і вони фактично не могли виїхати через це. В частині ситуацій окупанти просто кажуть: «Або ти працюєш, або уб’ємо». Тут варіанти теж такі. Якщо це було дійсно під загрозою смерті, то, я думаю, таких людей потрібно звільняти від відповідальності, але все це потрібно довести, плюс свідки. Я все одно думаю, що це можна буде виявити», – зазначив Бородін.
У МВС збирають дані
Радник міністра внутрішніх справ України Віктор Андрусів розповів «Новинам Приазовʼя», що в відомстві «є повна інформація про поліцейських, які працювали на територіях, що стали окупованими».
По всіх поліцейських, які працювали на територіях, які зараз окуповані, повністю є інформація, хто, що, як, які рішення ухваливВіктор Андрусів
«У мене немає такої статистики, тому що це іде якийсь процес, і я не готовий зараз її озвучувати. Але є чітка заява голови Нацполіції, в якій усі поліцейські мають прибути на підконтрольну Україні територію – і тоді вони не будуть вважатися зрадниками. Я просто не готовий це озвучувати, з точки зору статистики, але я вам заявляю, що по всіх поліцейських, які працювали на територіях, які зараз окуповані, повністю є інформація, хто, що, як, які рішення ухвалив, хто залишився, хто співпрацює, хто переїхав тощо, вся ця інформація у нас є».
Віктор Андрусів зазначив, що поліцейські, які хочуть продовжувати службу на користь України, але не мали можливості виїхати з окупованих територій, повинні були проінформувати керівництво про своє рішення.
«Діє такий принцип – подати рапорт. Тобто людина повинна описати усі питання, з якими вона стикається у виконанні наказу. Ну і, відповідно, вже із того, що людина описує, те, що значить, що людина, наприклад, не може виїхати, яка причина, наприклад, її затримали. Ну якщо людина затримана, то тоді вона точно не вважається людиною, яка працює на окупантів», – сказав Андрусів
Радник міністра внутрішніх справ повідомив, що загалом «значна кількість поліцейських не зрадили присязі і переїхали працювати на підконтрольну Україні територію».
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
