Чому освітяни наголошують на необхідності окремої процедури вступу до закладів вищої освіти для абітурієнтів з нині окупованої частини півдня? Як університети з Херсонської та Запорізької областей адаптуються до роботи після виїзду з окупації? Якою буде вступна кампанія до закладів вищої освіти 2022 року? Чи зможуть школярі з окупованої частини півдня вступити до українських університетів? Все це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- В Україні затвердили календарний план організації та проведення національного мультипредметного тесту. Цього року він проводитиметься вперше у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Тест проходитиме в три сесії: основну, додаткову та спеціальну, з 18 липня до 16 вересня цього року.
- Абітурієнтам, які не мали можливості вчасно створити реєстраційну картку для участі у національному мультипредметному тесті, можна буде це зробити з 10 до 20 червня, а потім 8-12 липня на своїй інформаційній сторінці обов’язково підтвердити бажання проходити тест для участі в додатковій сесії тестування.
- Ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський наполягає на перегляді умови вступу для абітурієнтів з нині окупованої частини Херсонської області. Про це він заявив 4 травня під час брифінгу. Співаковський зазначив, що «в документах, які регулюють питання вступу 2022 року, згадки про Херсонську область або про тимчасово окуповані території Херсонської, Запорізької областей відсутні». І це, за словами ректора, «порушує права сотень випускників». Якщо абітурієнт не виїхав з Херсонщини на підконтрольну Києву територію, щоб скласти національний мультипредметний тест, то він втрачає шанс вступити на бюджетну форму навчання.
«Необхідна спрощена процедура»
Аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько вважає, що абітурієнтам із нині окупованих територій Херсонської та Запорізької областей потрібна окрема спрощена процедура вступу до закладів вищої освіти. Це пов’язано насамперед із труднощами виїзду на підконтрольну українській владі територію для проходження тесту, пояснив експерт.
Охредько наголошує, що діти з окупованих територій перебувають у стресовому стані: «Те, що пропонує міністерство, – це не просто фікція, а знущання над дітьми та їхніми батьками. Уявіть собі, міністр освіти каже, що дітям треба виїхати з ТОТ (тимчасово окупованої території – ред.) і складати мультитест разом з усіма. Мені хотілося б запропонувати йому проїхати 18-20 блокпостів».
Він також актуалізував питання процедури вступу для дітей з анексованого Криму, Донецької та Луганської областей.
Освітні центри підвішені у повітрі, приймальні комісії готові працювати, але їм потрібні чіткі правилаОлег Охредько
«Що робити дітям з Криму, Донецька та Луганська. Вже три місяці йде гаряча фаза війни, Міністерство освіти нічого не зробило. Зайдіть до них на сайт, нічого немає нового, все за 2021 рік», – дорікає Охредько.
Він також розповів, що освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які опікуються абітурієнтами з відповідних окупованих територій, «не мають роз’яснень щодо роботи під час вступної кампанії цього року.
«Освітні центри підвішені у повітрі, приймальні комісії готові працювати, але їм потрібні чіткі правила, за якими працювати», – зауважив він.
Небезпека «мобілізації»
Це – діти 17 років. Якщо ми їх зараз не витягнемо, через пів року вони у російській формі будуть стріляти по українських громадянахОлег Охредько
Олег Охредько зазначив, що вступникам небезпечно залишатися на нині окупованих територіях, оскільки Росія може примусити їх до «мобілізації».
«Це – діти 17 років. Якщо ми їх зараз не витягнемо, через пів року вони у російській формі будуть стріляти по українських громадянах», – припустив аналітик.
Він вважає, що «Україна має зробити все, щоби діти могли не просто вступити, але й перебували в спокійній ситуації та знали про те, що Україна їх не забула і їх не кинули напризволяще на окупованих територіях».
Експерт також розповів, що західні заклади вищої освіти створюють сприятливі умови для вступу абітурієнтів з України. Тому, на думку Олега Охредька, українську систему вступу потрібно адаптувати під потреби майбутніх студентів з нині окупованих територій.
«На сьогодні є ще одна небезпека – це Європа, куди діти масово виїжджають, тікаючи від війни. Закордонні виші надають безпрецедентну форму для того, щоб навчатися, і це навчання безоплатне. Тобто вони зараз витягують нашу молодь, яка там і залишиться, а Україна не робить майже нічого», – вказує експерт.
Забезпечити право на освіту
Ректор Херсонського державного університету (виш переїхав на підконтрольну Києву територію – ред.) Олександр Співаковський у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що освітній процес у його закладі повністю налагоджений. Наразі керівництво університету працює над тим, щоби вдосконалити навчання для тих студентів, які не змогли виїхати з окупованої території півдня України.
Будемо ставити питання про особливі умови дітям, які не змогли виїхати з Херсону, щоб вони змогли продовжити навчання з магістерських, бакалаврських програмОлександр Співаковський
«Плануємо, думаємо про збереження контингенту студентів. Буде онлайн-зустріч із президентом, будемо ставити питання про особливі умови дітям, які не змогли виїхати з Херсону, щоб вони змогли продовжити навчання з магістерських, бакалаврських програм. Нам потрібно набрати на магістрів та бакалаврів не менше ніж 800 студентів, тоді ми будемо мати такі ж параметри, як у попередньому році», – поділився Співаковський.
Ректор наголосив, що абітурієнти з нині окупованих територій повинні мати можливість вступати на програми для бакалаврів або магістрів за спрощеною процедурою, яка не передбачає фізичної присутності під час складання іспитів.
«Оскільки Україна не змогла забезпечити офіційних коридорів евакуації людей з Бердянська, Мелітополя, Херсону, це означає, що потрібно вводити особливі процедури. Складати мультитест дитина не може, тому що вона не може виїхати, то для таких дітей при вступі на бакалаврат або магістратуру повинна бути прописана окрема процедура», – підкреслив освітянин.
На думку Співаковського, окрім спрощення вступної кампанії, важливим питанням для керівництва університету залишається контроль якості освіти: «З одного боку, ми маємо робити максимальні преференції для вступу, а з іншого – жорстко контролювати якість навчального процесу».
Він також вважає, що гарним показником для навчального закладу цього року буде набір 70% від кількості вступників минулого року. Співаковський зазначив, що «потрібно боротися за те, щоб молодь не залишала Україну».
«Зараз дуже важливо не втратити молодих людей, бо вони поїдуть у Польщу, Словаччину, Румунію і так далі – все. А ми ж боремося не тільки заради територій, якщо на території нічого немає – то це пустеля. Подивиться на Кремнієву долину – пустеля, але яка пустеля! Бо там багато мізків. Ми маємо боротися за людський капітал, якщо ми цього зараз не зробимо під час війни, то навіщо тоді гинуть наші герої, якщо ми не боремося за молодь. Бо молодь і є майбутнє України», – додав Співаковський.
«Тиск окупантів на освітян»
Завідувач кафедри історії та філософії Бердянського державного педагогічного університету Ігор Лиман розповів, що його заклад вищої освіти вже тимчасово переміщений з окупованого міста, адміністрація вишу розташована на базі Запорізького національного університету.
За його словами, вже «в повну силу ведеться навчання виключно в онлайн-режимі».
Освітянин зазначив, що два роки навчання у дистанційному форматі через пандемію коронавірусу допомогли підготуватися до нагальних умов існування вишу.
«Зрозуміло, що студенти і викладачі розпорошені по Україні та за кордоном, але саме онлайн-режим дозволяє цілком ефективно працювати», – певен Лиман.
Він також стверджує, що російські окупаційні сили чинили тиск на викладачів університету, так само, як і на працівників шкіл у Бердянську.
До директорів шкіл приходили, викликали з пропозицією відновити навчання за російськими програмамиІгор Лиман
«Окупаційна влада не могла залишити без уваги заклади освіти на окупованих територіях. До директорів шкіл приходили, викликали з пропозицією відновити навчання за російськими програмами. До керівництва університету приходили з такими ж умовами. Але керівництво університету на це принципово не пішло. Документи, які наші випускники будуть отримувати, будуть державного зразка, який визнається в Європі та Україні. Це дає і перспективи, і відчуття ґрунту під ногами», – наголосив завкафедри бердянського вишу.
Ігор Лиман розповів, що викладачі Бердянського державного університету «намагаються створити гнучкі умови» в навчальному процесі і тримати контакт зі студентами: «Треба зробити все так, щоб удар по студентах від цієї війни якомога пом’якшити. Це не означає зробити навчання профанацією – ні. Але саме створити для студентів такі умови, які будуть найбільш сприятливі та гнучкі. Дуже багато сил викладачами докладається для того, щоб постійно тримати контакт з нашими студентами, не зі старостами, а з кожним студентом. Оскільки це питання не тільки освіти, а й психологічної підтримки», – поділився він.
Журналісти проєкту «Новини Приазов’я» зверталися до Міністерства освіти і науки України з запитом прокоментувати питання щодо вступу абітурієнтів з нині окупованих територій півдня України, але відповіді не отримали.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
