Як відбудовується село Посад-Покровське на Херсонщині? З якими проблемами стикаються місцеві жителі й чи збираються вони там зимувати? Які ще населені пункти зараз відновлюють у Херсонському районі і чи вистачає на це ресурсів, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У селі Посад-Покровське Чорнобаївської територіальної громади Херсонської області розпочалася відбудова житла, повідомило 15 серпня Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Роботи здійснюються у межах урядового експерименту з комплексного відновлення населених пунктів.
- У повідомленні міністерства сказано, що у Посад-Покровському наразі відбудовують перші п’ять будинків. Обʼєкти матимуть площу 70 м², там виконають роботи з внутрішнього оздоблення – і до кінця року власники зможуть заїхати у нові оселі. Потім оголосять тендери на відбудову наступних житлових будинків. Всі вони будуть за типовими проєктами, але різні за площею. Зазначається, що також розробляються проєктні рішення на будинки площею від 50, 90, 120, 140 м². Крім того, триває проєктування об’єктів соціальної інфраструктури та відновлення комунікацій – водо- та газопостачання. Також у межах комплексного відновлення села відремонтують автомобільну дорогу М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ.
- До початку повномасштабного вторгнення у Посад-Покровському проживали понад 2 тисячі людей. До листопада минулого року, за даними української влади, російські військові обстрілювали село усіма наявними видами озброєння, щоденно здійснювали більш ніж 350 обстрілів – в результаті інфраструктура та приватні будинки місцевих жителів майже повністю зруйновані. Пошкоджень зазнали понад 900 об’єктів комунальної та приватної власності, проінформували у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури.
- Раніше Кабмін визначив для комплексного відновлення шість населених пунктів у п'яти областях України, в тому числі Посад-Покровське. Про це 25 квітня під час засідання уряду повідомляв прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
- Голова Державного агентства відновлення і розвитку інфраструктури Мустафа Найєм у липні повідомляв, що у Посад-Покровському необхідно відновлювати практично все. Приватних будівель – близько тисячі. На першому етапі закладають відновлення 120 помешкань, для яких вже є фінансування.
«Немає документів, немає відбудови»
Кореспондент «Новин Приазовʼя» відвідав Посад-Покровське, поспілкувався з місцевими жителями, владою і дізнався, на якому етапі зараз перебуває відбудова села.
Помічниця старости Посад-Покровського старостинського округу Лариса Соколова розповіла, що 5 будинків, як і обіцяв український уряд, зараз на стадії відбудови. Що стосується решти помешкань, то частина місцевих жителів мають проблеми зі встановленням права власності на нерухомість.
«Багато в кого неприватизована земля. Там така умова, що треба, щоб була приватизована земельна ділянка. У деяких непереоформлена спадщина, у деяких взагалі відсутні документи. Купили, але не переоформили. Вже ті власники повмирали. Дуже велика проблема в цьому у людей. Немає документів, немає відбудови», – зауважила вона.
«Жоден будинок не опалюється»
Помічниця старости повідомила, що зараз у Посад-Покровському живуть близько 800 людей. Але частина з них, імовірно, виїде до початку зими. У селі повністю відсутнє газопостачання, втім, проблему з опаленням намагаються вирішувати.
«Жоден будинок не опалюється. Зроблені проєкти на воду і на газ. Навіть у кого не було газу, повинен бути газ. Минулої зими надавала Чорнобаївська ВА дрова, надавали волонтери вугілля, брикети. І так люди перезимували. Але була лагідна зима. На цей час також ми подали списки на брикети, на дрова, вугілля. Чекаємо від волонтерів. Наступного тижня вже мають завезти нам брикети. Буржуйки видані ще минулого року, і зараз ми замовляємо, так що, я думаю, всі люди забезпечені», – сказала Соколова.
Що кажуть жителі?
Місцеві жителі показали «Новинам Приазовʼя», в яких умовах вони зараз живуть, і розповіли, з якими проблемами стикаються напередодні настання холодів. Дехто каже, що зимувати доведеться у літній кухні, тому будують грубу, щоб не замерзнути.
Вже до тисячі людей повернулося в село, але багато хто планує на зиму виїжджатиВалентина
«Волонтери допомагають нам – продукти дають, оце дах накрили, вікна поставили і все. Світло є, інтернет ми провели. Воду брати до башти їздимо, бо в крані ще немає води в нас. Вже до тисячі людей повернулося в село, але багато хто планує на зиму виїжджати. Ми не поїдемо, оренду квартири нема чим сплачувати – роботи немає», – розповіла місцева жителька Валентина.
Селяни кажуть, що тривалий час чекають на відшкодування для проведення капітального ремонту своїх будинків. Хтось починає за власні кошти ремонтувати.
«Дрова є, дали дров, піч стоїть, так і будем зимувати. А якщо звідси виїхати, я не знаю, що буде. Багато ж мародерів є. І так покрали багато в людей: у когось велосипед, в когось автомобілі, в когось холодильник, телевізор», – поділився ще один житель Олександр.
«Це страх, жах, плач в душі! Крик душі! Все розбите, таке село гарне було, нема нічого. Дощ ішов, крапав на нас. Не було нічого. Зараз люди допомогли, перекрили дах. Зараз є світло і вода, тільки їздимо до башти (водонапірної) набирати», – зі сльозами на очах розповідає співрозмовниця Марія.
Жителька Посад-Покровського Валентина розповіла, з якими складнощами стикнулася при подачі документів на відбудову житла.
«Я ще не здала документи, документи не в порядку. В мене проблеми, що не сходиться квадратура. Спочатку не сходилася нумерація будинку. Все життя прожили – і потім виявилося, що нумерація не така, раніше не звертали уваги. Тепер проблема з квадратурою з новим техпаспортом. Будинок планують зносити, новий будувати. Але коли, ніхто нічого не каже. Ми нічого не знаємо. Коли воно буде, нічого не знаємо», – сказала жінка.
«Будується пʼять будинків, в планах ще 20»
Керівник відділу проєктів із відбудови соціальної інфраструктури в Службі відновлення Олександр Руснак розповів «Новинам Приазов’я», що відбудова житлових будинків зараз у пріоритеті.
«Ми вже уклали договори на 120 будинків, вже на цей час проведені торги на 76 будинків. Я думаю, що до кінця місяця в нас уже будуть договори на всі 120 будинків. Зараз будується через благодійний фонд 5 будинків і планується в цьому році ще почати 20 будинків», – запевнив він.
Проблеми з документами, дійсно, мають багато місцевих жителів, каже Руснак.
«Є, приміром, таке, що в людини право власності є на 50 квадратних метрів, а свого часу добудували щось і по факту там 100 квадратів. Є такі моменти, коли під час існування радгоспів видавали будинок, а він називається квартира. Є двоквартирні будинки, але власник квартири є, а власника будинку не можемо зайти. Зараз все в процесі, ми допомагаємо з оформленням цих документів», – зазначив начальник відділу Служби відновлення.
Усі зруйновані будинки або відбудують, або відремонтують в залежності від ступеня пошкоджень, додав він.
Також у Службі відновлення проєктують об'єкти соціальної інфраструктури, розповідає керівник відділу. Зокрема, це школа, дитячий садок, амбулаторія, центр безпеки, де буде і швидка допомога, і пожежна частина.
«Обстріли не вчухають»
Начальник Херсонської районної військової адміністрації Михайло Линецький у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що, крім Посад-Покровського, у регіоні відбудовують і інші населені пункти.
Він нагадав про програму «Пліч-о-пліч», яка працює в регіоні й ведеться відбудова приватного сектора в постраждалих пунктах Білозерської та Чорнобаївської, Дарʼївської громад.
«Працюють команди будівельників з Львівської та Полтавської областей. Виконуються роботи з поточного ремонту, тобто ті об’єкти, які можна відбудувати вже цьогоріч невеликими зусиллями. Там, де будинок віднесений до 3-ї категорії – повністю зруйнований, йде розробка проєктно-кошторисної документації, здійснюються її експертизи, визначається обсяг видатків на відбудову. За нашими прогнозами, вони мають піти в роботу навесні 2024 року», – пояснив Линецький.
Втім, у деяких населених пунктах будівельні роботи довелося припинити через обстріли, оскільки відсоток зруйнованих осель збільшується, каже посадовець.
Люди продовжують повертатися до тих населених пунктів району, де дозволяє безпекова ситуація, додав Линецький.
Люди уважно спостерігають за тими процесами відновлення, які відбуваються в населеному пунктіМихайло Линецький
«Де можна більш менш перезимувати за умови наявності паливної деревини. Тому що є частина населених пунктів, в яких немає газозабезпечення. Це процес постійний, іде міграція як внутрішньорайонна, так і на більш безпечні території люди приїжджають, оцінюють стан справ і іноді залишаються.
Люди масово поверталися навесні та влітку, вони уважно спостерігають за тими процесами відновлення, які відбуваються в населеному пункті. Є бачення таке, що до кінця поточного року оті 120 об’єктів, де укладені договори й тривають роботи, будуть здані в експлуатацію і люди зможуть в них уже спокійно зимувати», – сказав він.
Про прозорість використання коштів
«Новини Приазовʼя» також поцікавилися, наскільки прозоро використовуються кошти, які виділяють на відбудову зруйнованих населених пунктів. Проєктний менеджер організації Transparency International Ukraine Володимир Даценко розповів, що програми відбудови фінансуються з різних джерел.
«Якщо це державне фінансування, це Фонд ліквідації наслідків збройної агресії і, в принципі, ми бачимо всі опубліковані рішення по ньому – на які проєкти виділялися кошти. Це достатньо відкритий процес.
Інша проблема, що багато коштів виділяється на місцевому рівні, на рівні обласних, місцевих бюджетів. Вони зазвичай йдуть як звичайні бюджетні програми, голосуються звичайним рішенням сесій і їх дуже складно відстежувати. Донорські кошти – там теж можуть бути свої процедури, поки що донори публікують всю інформацію у себе на сайті, але пошук, збір і аналіз всієї інформації потребує дуже багато часу. Тому велика проблема в тому, що ця інформація відсутня десь в одному місці», – зауважив Даценко.
«Десятки донорських мільярдів»
Загалом донори готові фінансувати відбудову України, каже експерт. Але цього року, за його словами, ще складно назвати остаточну оцінку, бо частина коштів виділялася на програму «єВідновлення» через Фонд ліквідації.
ЄС закладає близько 40 млрд євро. Це підтримка саме проєктів відбудови УкраїниВолодимир Даценко
«Це може бути близько 2 мільярдів євро, така цифра фігурувала. Багато коштів йдуть напряму громадам для підтримки. Загалом цю цифру звести, проаналізувати складно. На майбутні 4 роки має працювати програма «Юкрейн Фесіліті» і там ЄС закладає близько 40 млрд євро. Це підтримка саме проєктів відбудови України. Тобто це достатньо великі кошти», – розповів Даценко.
Проєкт, згідно з яким відбудовують Посад-Покровське, є пілотним, зауважив експерт. Потім таку практику поширять і на інші населені пункти, які потребують відбудови.
«Ми намагаємося стежити, це не одне село, там їх 5, які будуть відбудовувати в рамках цього пілотного проєкту. Проєкт цей поки що стикається з певними проблемами щодо земельної ділянки, передачі функції замовника тощо. Якраз цей пілотний проєкт має виявити ці всі проблеми для того, щоб напрацювати механізми для комплексної відбудови. Бо ми розуміємо, що у нас буде багато потреб, багато сіл, міст, які повністю зруйновані, які треба фактично відбудовувати з нуля. І от комплексна відбудова – це якраз історія про такі проєкти», – пояснив він.
- Україна потребує понад 400 мільярдів доларів на відбудову після руйнувань, які спричинила війна, розв'язана Росією, повідомив в травні цього року президент України Володимир Зеленський.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум