У Криму продовжують рити окопи та будувати бетонні пірамідки як протитанкові загородження. А російський парламент окупованого Криму ухвалив закон «про патріотичне виховання». Обидві ці ініціативи пояснили турботою про безпеку кримчан. А що про причини таких ініціатив думають політики та експерти? Це з'ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії».
«Окопи їм точно не допоможуть»
Кримські телеграм-канали повідомили , що в Криму риють окопи та будують бетонні пірамідки як протитанкові загородження. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) заявив, що вживається достатньо заходів для того, щоб кримчани відчували себе у безпеці. «На території Криму під моїм контролем, у тому числі, проводяться фортифікаційні роботи, спрямовані на гарантоване забезпечення безпеки кримчан», – повідомив він.
У свою чергу, секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов упевнений, що зусилля російської влади Криму марні.
Якщо потрібно буде за Крим воювати, ми за Крим воюватимемо, і ні в кого питати не будемоОлексій Данілов
– Я можу сказати: вони їм точно не допоможуть. Крим ми повернемо і повернемо обов'язково – у той спосіб, яким вирішить наше військово-політичне керівництво. Якщо потрібно буде за Крим воювати, ми за Крим воюватимемо, і ні в кого питати не будемо. Це наша земля, і ми маємо повернути її додому, – сказав секретар РНБО Крим.Реалії.
Також Данилов пояснив, на що варто розраховувати після деокупації Криму росіянам, які переїхали на півострів у 2014 році та пізніше в обхід українського законодавства.
Вкрадене ніколи не приносить щастя. Не треба крастиОлексій Данілов
– Вони легко приїхали, легко поїдуть. Це наша земля. Вони мають жити за нашими законами. Якщо вони зайняли приміщення, де жили наші громадяни, то як це, що вони не повинні його звільнити? Вкрадене ніколи не приносить щастя. Не треба красти, – зазначив Данилов.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що оборонні споруди, які зводить Росія в Криму, свідчать про паніку російської влади.
– Гауляйтер Аксьонов проводить нараду і відкрито на камери говорить про те, що президент Путін йому доручив і він очолює всі роботи з підготовки Криму до оборони. Це має наштовхнути місцевих жителів на думку, що з кожним днем наближається визволення Криму. І дуже багато людей у Криму на це чекають. З іншого боку, місцева пропаганда говорить, що ЗСУ не наважиться, що сюди ніхто не посунеться, – сказав Чубаров Крим.Реалії.
Дії російської влади, на його думку, продиктовані не просто невпевненістю, а свідчать про відсутність чіткої стратегії Кремля щодо окупованих територій.
З кожним днем наближається визволення КримуРефат Чубаров
– Вони всі вирішуватимуть в останні моменти, залежно від того, як розвиватимуться процеси на фронті. Як тільки буде звільнено Мелітополь, буде перекрито суходіл із Криму через Маріуполь, дорога на Крим буде відкрита, – наголосив голова Меджлісу.
«Це процеси фанатизму»
Цього тижня підконтрольний Росії кримський парламент ухвалив закон «про патріотичне виховання». Розповідаючи про нього, спікер російського парламенту окупованого Криму Володимир Константинов зазначив, що документ спрямований на побудову сучасної системи патріотичного виховання, яка сприятиме ідейній згуртованості російських громадян, забезпеченню національної безпеки та досягненню відповідних стратегічних цілей Російської Федерації.
– У цьому процесі («патріотичного виховання» – ред.), окрім сім'ї, мають брати участь школа, виш, телебачення, політики, громадські рухи. Тільки так можна виховати людину, яка любить свою країну. Нам усім необхідно послідовно робити внесок у виховання та розвиток молоді, яка сама по собі не стане патріотичною, це завжди дія. Наше завдання – скерувати їх правильним шляхом, – сказав Константинов.
Голова Центру громадської освіти «Альменда» Валентина Потапова зазначає, що у цьому законі чітко визначено суб'єкти, через які здійснюватиметься це «патріотичне виховання».
– Тут ми можемо побачити процеси індоктринації населення, коли штучно через відсутність критичного мислення та можливості побачити іншу точку зору насаджуються ті чи інші цінності або традиції, – каже Потапова Крим.Реалії. – Якщо до цього ми бачили, що були процеси просто патріотичного виховання, то зараз це процеси фанатизму. Це дуже небезпечно. Ми бачимо, що зараз РФ почала посилювати те, що вона робила навіть не з 2014 року, а з 2008 року. Ці процеси були запущені після російсько-грузинської війни, до 2022 року вони були практично підготовлені.
Роки окупації Криму вона називає часом агресивного нав'язування патріотизму та паралельного стирання української ідентичності. За словами Потапової, це стирання відбувалося через фактичну заборону маркерів культури українського народу. У підсумку, зазначає експерт, частина кримчан опинилася в російському вакуумі і вважає себе громадянами Росії, які мають захищати Російську Федерацію від нападу України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
