Під час передвиборної кампанії опозиційна «Громадянська платформа» гостро критикувала уряд Ярослава Качиньского за погані взаємини з Росією та Німеччиною й обіцяла змінити ситуацію на краще.
Варшава-Москва: від Кваснєвського – до Качинського
Взаємини з Німеччиною – тема спеціальної розмови. Щодо ж взаємин із Росією, то вони погрішилися ще у 2004 році, на тлі української «помаранчевої революції» і активної участі тодішнього президента Польщі Алєксандра Кваснєвського у врегулюванні ситуації. Новий президент Лєх Качиньский відразу ж запропонував зустріч Володимиру Путіну, однак не в Росії і не в Польщі, а в третій країні. В Москві цю ініціативу Качиньского сприйняли як знущання. Президента Польщі вирішили ігнорувати, як і його брата-прем’єра Ярослава Качиньского. Навіть коли президент Польщі приїжджав до Росії вшанувати пам’ять жертв Катині, на нього просто не звернули уваги – безпрецедентний випадок у історії двосторонніх взаємин.
Однак із урядом Туска все поки що інакше. Москва погодилася скасувати заборону на ввезення польського м’яса, а це було однією з найболючіших проблем сільського господарства країни. Польща більше не блокує переговорного процесу між Росією і Євросоюзом. Однак залишається невирішеною головна проблема польсько-російського діалогу, що пов’язана з можливим встановленням елементів американської системи ПРО на польській території. Москва проти цього рішуче виступає.
Варшава впевнена, що вона може вести переговори з цього приводу, але вирішувати питання про встановлення «протиракет» має право самостійно. І навряд чи з цього приводу між Дональдом Туском і його російськими співрозмовниками дійде до згоди. Однак і сварки великої не відбудеться. Російське керівництво, схоже, готове продемонструвати, що здатне до діалогу з тими східноєвропейцями, які прагнуть порозумітися. Проте Польща і Росія вже надто розійшлися, щоб швидко знайти це порозуміння...